Ухвала

від 23.06.2017 по справі 910/8957/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 23.06.2017Справа №  910/8957/16 Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» на бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 910/8957/16 за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд» та                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн.Трейд Сервіс» про                    стягнення 214637 грн. 05 коп. Без виклику представників сторін. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі № 910/8957/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» суму основного боргу у розмірі 114566 грн. 40 коп., пеню у розмірі 20851 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 4180 грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 45475 грн. 85 коп. та судовий збір у розмірі 2776 грн. 12 коп.; в іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд» відмовлено; у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн.Трейд Сервіс» відмовлено. 04.07.2016 на виконання вказаного рішення суду видано наказ. 19.06.2017 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» надійшла скарга на бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. 22.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва скаржником подано письмові доповнення до скарги. Обгрунтовуючи вказану скаргу, скаржник (стягувач) зазначає, що 17.05.2016 державним виконавцем Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/8957/16. Однак, як зазначає скаржник, листом від 09.02.2017 вих. № 7/519/09-74/1443 відділ ДВС повідомив скаржника про те, що жодних виконавчих дій щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/8957/16 Червоногвардійським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області вчинено не було. При цьому, скаржник зазначає, що як на момент звернення скаржника з даною скаргою до суду, так і протягом виконавчого провадження ВП№52175802 жодних грошових коштів у порядку примусового стягнення скаржник від боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд») не отримував. Скаржник зазначає, що своєю бездіяльністю державний виконавець допустив ситуацію, коли боржник отримав можливість безперешкодно витратити грошові кошти, що обліковувались на його рахунках. При цьому, державним виконавцем не було здійснено запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції сільського господарства, Держземагентства, Державної авіаційної служби України, Інспекції головного державного реєстратора флоту у м. Києві, Укрморрічінспекції та інших органів державної влади, які обліковують інформацію про майно юридичної особи, тобто державним виконавцем не було встановлено, чи належать боржнику цінні папери, земельні ділянки, повітряні судна, сільськогосподарська техніка, об'єкти права інтелектуальної власності, тощо, на які б можливо було звернути стягнення. З огляду на викладене, враховуючи подані 22.06.2017 письмові доповнення до скарги, скаржник просить суд визнати незаконною бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо незабезпечення накладення арешту на майно боржника, у тому числі на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, незвернення  до суду за встановленням тимчасового обмеження у правів виїзду за межі України керівника боржника та не встановлення повного кола належного боржнику майна у межах виконавчого провадження ВП№52175802, зобов'язати Червоногвардійським міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області забезпечити накладення арешту  на майно боржника, у тому числі на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, на звернення  до суду за встановленням тимчасового обмеження у правів виїзду за межі України керівника боржника та на встановлення повного кола належного боржнику майна у межах виконавчого провадження ВП№52175802. Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» на бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 910/18650/16, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке. Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Таким чином, звертаючись до суду із скаргою на бездіяльність органів ДВС, скаржник повинен зазначити у скарзі та обгрунтувати належними доказами, що скарга подається ним у строк, встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів). Суд зазначає, що встановлення законом строків для оскарження дій органів ДВС має на меті забезпечення прав усіх учасників виконавчого провадження та стабільності і правової визначеності правовідносин, які виникають при виконанні рішення суду, а тому положення норми ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення строку для реалізації права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася про порушення її прав, свобод і законних інтересів), повинні розумітись саме обов'язок скаржника з доведення вказаних обставин. Втім, скаржник у поданій до суду скарзі не зазначає, коли саме він довідався про порушення своїх прав, свобод, інтересів, а вказує на те, що про бездіяльність органу ДВС, яку оскаржує стягувач, йому стало відомо з листа Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області вих. № 7/519/09-74/1443 від 09.02.2017. При цьому, будь-яких доказів, за наявності яких у суду була б можливість встановити дату отримання скаржником вказаного листа, скаржником (стягувачем) суду не надано. Крім того, що стосується вимог скаржника про визнання незаконною бездіяльності Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо незабезпечення накладення арешту на майно боржника, у тому числі на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, суд зазначає таке. Судом встановлено, що 12.09.2016 старшим державним виконавцем Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№52175802 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/8957/16 (копія постанови долучена скаржником до скарги). Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999) державний  виконавець  протягом  трьох  робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову  про відкриття виконавчого провадження. У постанові  державний  виконавець  вказує  про  необхідність боржнику самостійно виконати  рішення  у  строк  до  семи  днів  з моменту   винесення   постанови  (у  разі  виконання  рішення  про примусове виселення боржника - у строк  до  п'ятнадцяти  днів)  та зазначає, що у разі ненадання   боржником  документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних  з  організацією   та   проведенням   виконавчих   дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно  з  винесенням постанови  про  відкриття  виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься  відповідна  постанова. Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999) арешт на майно боржника  може  накладатися  державним виконавцем шляхом:  винесення постанови  про  арешт  коштів  та  інших  цінностей боржника,  що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;  винесення постанови про арешт коштів,  що перебувають у  касі боржника або надходять до неї;  винесення постанови  про  арешт  майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;  проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.   Постанова  про арешт майна боржника та оголошення заборони на його   відчуження   виноситься  державним  виконавцем  не  пізніше наступного  робочого  дня після закінчення строку для самостійного виконання  рішення  (якщо  така  постанова  не  виносилася під час відкриття   виконавчого  провадження)  та  не  пізніше  наступного робочого  дня  із  дня  виявлення майна. Судом встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП№52175802 від 12.09.2016 державним виконавцем було встановлено строк для самостійного виконання боржником рішення суду – до 19.09.2016. Таким чином, державний виконавець повинен був винести постанову про арешт майна (коштів) боржника не пізніше 20.09.2016 та водночас не пізніше наступного робочого  дня  із  дня  виявлення майна. Докази винесення державним виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника під час відкриття виконавчого провадження в матеріалах скарги відсутні. Судом встановлено, що 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016). Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. За таких обставин, оскаржуючи бездіяльність державного виконавця щодо ненакладення арешту на майно (кошти) боржника, скаржник повинен обґрунтувати суду належними доказами, що скарга подана ним у строк, встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів), тобто протягом десяти робочих днів від дня настання строку, встановленого для винесення державним виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника. Однак, скаржником не обґрунтовано у скарзі та не долучено до скарги доказів, що підтверджують звернення скаржника до суду у строк встановлений у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (протягом десяти робочих днів від дня настання строку, встановленого для винесення державним виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника). За таких обставин, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено суду належними та допустимим доказами, що скарга на бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подана ним у строки, встановлені у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів). При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. Таким чином, у випадку пропущення строку, встановленого у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен подати до суду разом із скаргою на дії (бездіяльність) органів ДВС заяву про відновлення пропущеного строку на подання скарги, обґрунтувавши наявність поважних причин пропуску такого строку. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подана скаржником скарга на бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області підлягає поверненню скаржнику без розгляду. При цьому, суд зазначає, що скаржник (стягувач) не позбавлений права на повторне звернення до суду із даною скаргою. В такому випадку скаржник повинен належним чином обґрунтувати суду дату, коли він дізнався про порушення його прав, свобод і законних інтересів (про бездіяльність органу ДВС) та надати суду відповідні докази, що підтверджують відповідні обставини. У випадку, якщо скаржником (стягувачем) пропущено строк на подання скарги на бездіяльність органів ДВС (встановлений ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України), скаржник повинен подати суду клопотання про відновлення пропущеного строку з належним обґрунтуванням поважності причини такого пропущення. Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. В матеріалах справи відсутній бланк опису вкладення, який є належним доказом направлення копії скарги та доданих до неї документів боржнику (Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд») з дотриманням вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії скарги та доданих до неї документів боржнику (Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд») може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком про відправлення. Втім, скаржником (стягувачем) долучено до поданої до суду скарги лише належні докази направлення копії скарги та доданих до неї документів на адресу Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (опис вкладення у цінний лист разом з фіскальним чеком), в той час як доказів направлення копії скарги та доданих до неї документів боржнику (Товариству з обмеженою відповідальністю «Дюн-Вест-Лтд») скаржником суду не надано. При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ненадсилання копії скарги та доданих до неї документів боржнику порушує його права на своєчасне отримання копії скарги, своєчасне ознайомлення з предметом і підставами скарги, унеможливлює, зокрема, завчасне подання заперечень чи будь-яких письмових пояснень на скаргу, що також призводить до затягування судового розгляду скарги. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень. Враховуючи викладене та керуючись п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» на бездіяльність Червоногвардійського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 910/8957/16 повернути без розгляду. Суддя                                                                                                            І.М. Отрош