Рішення

від 21.06.2017 по справі 916/4/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2017 р.Справа № 916/4/17

За позовом Одеське обласне комунальне підприємство "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я";

третя особа позивача: Управління обласної ради з майнових відносин;

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕЗІС"

третя особа відповідача: ОСОБА_2

про стягнення 51 779,47 гривень.

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гуляк Г.І.

суддя Цісельський О.В. та суддя Петренко Н.Д.

Представники:

Від позивача: Бец Ю.О., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Від 3-х осіб: ОСОБА_4, представник Управління Обласної Ради з майнових відносин за довіреністю;

Суть спору: Позивач - Одеське обласне комунальне підприємство „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" звернувся до господарського суду Одеської області, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" та ОСОБА_2 заборгованість у сумі 116420,29 гривень, з яких: основна заборгованість у розмірі 95 066,40 гривень, пеня у розмірі 18120,29 гривень, 3% річних у розмірі 3233,60 гривень та усунути перешкоди Одеському обласному комунальному підприємству „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" в користуванні майном, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" звільнити займане приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 29,9 кв.м., що розташовано на сьомому поверсі редакційного корпусу за адресою : м. Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка, 1).

Позовні вимоги позивача у справі Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р., направлені на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" та ОСОБА_2 заборгованості у сумі 116420,29 гривень, з яких: основна заборгованість у розмірі 95 066,40 гривень, пеня у розмірі 18120,29 гривень, 3% річних у розмірі 3233,60 гривень та усунути перешкоди Одеському обласному комунальному підприємству „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" в користуванні майном, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" звільнити займане приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 29,9 кв.м., що розташовано на сьомому поверсі редакційного корпусу за адресою : м. Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка, 1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 4 січня 2017 року порушено провадження у справі №916/4/17, прийнято до розгляду позовну заяву Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" про стягнення 116420,29 грн. та виселення, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління Обласної Ради з майнових відносин та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

23.01.2017 року управління Одеської обласної ради з майнових відносин надано письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача 20.02.2017 року надав заяву про продовження строку розгляду справи, яку судом розглянуто та задоволено, ухвалою суду від 20.02.2017 року строк розгляду справи продовжено до 20.03.2017 року.

Відповідач ОСОБА_2 03.03.2017 року надала відзив на позовну заяву, в якому вимоги не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю, вказаний відзив залучено до матеріалів справи.

Крім того відповідач ОСОБА_2 надала заяву в порядку ст. 69 ГПК України, щодо продовження строку розгляду справи та ухвалою суду від 20 березня 2017 року строк розгляду справи продовжено до 7 квітня 2017 року.

Ухвалою суду від 03.04.2017р. призначено колегіальний розгляд даної справи. На підставі ухвали господарського суду Одеської області від 03.04.2017р., у справі №916/4/17 було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів. Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями від 03.04.2017р. було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/4/17: головуючий суддя Гуляк Г.І., судді Цісельський О.В., Петренко Н.Д..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2017р. прийнято справу №916/4/17 до колегіального розгляду у наступному складі суду: головуючий суддя Гуляк Г.І., судді Цісельський О.В., Петренко Н.Д.. та призначено розгляд справи до розгляду у судовому засіданні.

25.04.2017 року до господарського суду Одеської області представником позивача надано письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

06.06.2017 року надав заяву в порядку ст. 69 ГПК України та ухвалою колегії суддів від 06.06.2017 року строк розгляду справи продовжено до 21.06.2017 року та відкладено розгляд справи на 14.06.2017 року.

Представник позивача 14.06 2017 року надав заяву про уточнення позовних вимог, яку у судовому засіданні від 14 червня 2017 року прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 14.06.2017 року припинено провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ухвалою колегії суддів від 14.06.2017 року.

20.06.2017 року представник позивача надав заяву про зміну предмету позову та зменшення суми стягнення, у якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" на користь Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" заборгованість у сумі 51779,47 гривень, з яких основна заборгованість 40612,31 грн., пеня 8761,16 грн. та 3% річних 2406 грн., а також повернути майно, а саме нежитлове приміщення підвалу виробничого корпусу загальною площею 29,9 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка, 1) на користь балансоутримувача (на праві господарського відання) - Одеському обласному комунальному підприємству „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвали суду на юридичну адресу, відповідно до відомостей Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявного у матеріалах справи, однак надіслана кореспонденція суду повернулась до суду без вручення відповідачу з довідкою поштової організації із зазначенням про те, що адресат за місцезнаходженням не перебуває.

З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.

03 серпня 2010 року між Одеським обласним комунальним підприємством „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір) за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення на сьомому поверсі редакційного корпусу загальною площею 47,4 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: 65076, м. Одеса, пл. Незалежності,1, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 02.08.2010 року становить 167 094,48 грн. (надалі - майно), з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1. Договору, майно вважається наданим у користування Орендарю з часу підписання Сторонами цього договору та акта приймання передачі майна.

03.08.2010р. між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. було підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, за яким Орендодавцеь - Одеське обласне комунальне підприємство „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" передало Орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" в оренду нежитлове приміщення площею 47,4 кв.м., розташоване на сьомому поверсі редакційного корпусу у будівлі, що розташована адресою: 65076, м. Одеса, пл. Незалежності,1.

Відповідно до п. 2.2. Договору, передача приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Орендоване майно залишається об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, міст, управління яким здійснює обласна рада (надалі - Власник).

Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання Сторонами акту приймання-передачі (повернення) майна. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, зокрема, оренда плата перераховується Орендодавцю не пізніше 10 числа місяця.

Згідно п.1.1 у редакції Додаткової угоди від 16.05.2011 року до Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р, викладено у новій редакції, якою зменшено орендну площу до 29,9 кв.м., оцінка якого становить 105 403 гривень.

Відповідно до п. 3.1. у редакції Додаткової угоди від 16.05.2011 року до Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та становить без ПДВ за базовий місяць - серпень 2011 року згідно розрахунку плати за оренду приміщення до цього Договору 1559,84 грн. Орендна плата за вересень 2011 року, починаючи з дати укладання додаткової угоди, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції зам вересень 2011 року, після його повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно до п. 3.3. Договору, орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Вказана у п. 3.1. Договору орендна плата не враховує ПДВ, експлуатаційні витрати Орендодавця по утриманню об'єкта оренди, податок на землю тощо, які сплачуються Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків за ставками, що діють на час сплати. (п. 3.5. Договору).

Умовами п. 4.1. Договору сторони погодили, що Орендар повинен використовувати орендоване майно у відповідності до його цільового призначення та умов цього Договору, своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві оренду плату та кошти, вказані в п.3.5. Договору. Якщо Орендар використовує приміщення не за його цільовим призначенням, Орендодавець має право розірвати Договір. Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю спричинені цим збитки та сплатити штраф у розмірі орендної плати, що встановлена п. 3.1. Договором з урахуванням індексу інфляції на час сплати.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Орендар самостійно здійснює господарську діяльність у межах, визначених статутними документами (або згідно з документами, на підставі яких діє орендар), чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно до п. 6.1. Договору, Орендодавець повинен передати Орендарю в оренду майно, вказане у п. 1.1. цього договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність. Передбачену законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 9.1. Договору, договір діє з 03 серпня 2010 року і до 02 серпня 2011 року.

Зокрема, Додатковою угодою від 03.08.2011 року до Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. сторонами було погоджено продовжити термін дії Договору оренди нежитлового приміщення, укладеного 03 серпня 2010 року, до 31 липня 2012 року.

Відповідно до п. 3.1. у редакції Додаткової угоди від 20.09.2011 року до Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та становить без ПДВ за базовий місяць - серпень 2011 року згідно розрахунку плати за оренду приміщення до цього Договору 1742,32 грн. Орендна плата за вересень 2011 року, починаючи з дати укладання додаткової угоди, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції зам вересень 2011 року, після його повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Додатковою угодою від 10.04.2012 року до Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. сторонами було погоджено продовжити термін дії Договору оренди нежитлового приміщення, укладеного 03 серпня 2010 року, до 30 червня 2015 року.

Відповідно до умов п. 9.4. Договору, дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, загибелі майна, що орендується, приватизації майна за участю орендаря, достроково за згодою сторін або за рішенням суду (господарського суду), банкрутством орендаря та в інших випадках. Передбачених законодавством України.

В порушенням умов укладеного Договору, з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" не виконувались належним чином договірні зобов'язання, у зв'язку з чим за відповідачем за період з травня 2014 року по червень 2015 року рахується борг зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат в розмірі 40 612, 31 гривень, який станом на момент розгляду справи є не непогашеним.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р, позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 8 761,16 грн. (розрахунок проведено станом на червень 2015р.) та 3 % річних у розмірі 2 406 грн. (розрахунок проведено станом на червень 2015 р.).

З метою досудового врегулювання спору, позивач в порядку ст. 222 ГК України та ст. 6 ГПК України, 18.09.2014 року на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" направив відповідну претензію № 465 щодо добровільного виконання обов'язку з оплати заборгованості у розмірі 17275,59 грн. та попередження про наслідки невиконання договору.

Згодом, позивачем 03.11.2014 року на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" знову було скеровано претензію № 528 щодо добровільного виконання обов'язку з оплати заборгованості у розмірі 29370,66 грн. та 20.05.2015 року лист № 245 щодо необхідності погашення боргу у розмірі 100629,83 грн.

Відповідь про виконання зобов'язання згідно з Договором до Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" не надходила. Тому, на підставі ст. 1 ГПК України позивач реалізував своє право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

03.09.2015 року на адресу Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" надійшов лист від ОСОБА_2, дружини ОСОБА_8, з проханням розірвати Договір оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010 року, у зв'язку із смертю директора Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" ОСОБА_8.

Згідно з наданою Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_8 - є єдиним засновником підприємства а також керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС".

Як було зазначено позивачем, з наданих до Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" документів вбачається, що ОСОБА_8 одноособово проводив діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС".

У зв'язку із тим, що ОСОБА_8 одноособово проводив діяльність в Товаристві з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС", Одеське обласне комунальне підприємство „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" повинно бути сповіщено спадкоємцями про перехід спадщини, що зможе надати можливість підписати акт приймання-передачі (повернення) майна із уповноваженою особою відповідно до законодавства України.

Одеським обласним комунальним підприємством „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" було надіслало лист № 200 від 24.05.2016 року адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" для того, щоб пересвідчитись чи є на підприємстві інші працівники, для можливості припинити дію договору та підписати акт приймання-передачі приміщення. Однак, в поштовій довідці було зазначено причину повернення - за зазначеною адресою не проживає.

На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до головного територіального управління юстиції в Одеській області із проханням допомогти у наданні інформації стосовно наявності відкриття спадщини на майно Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС", хто є спадкоємцем або особою, яка має право управляти спадщиною.

05.08.2016 року № 16860/07-29 (вх. № 866 від 29.08.2016 р.) до Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" надійшла відповідь з головного територіального управління юстиції в Одеській області про неможливість надання таких даних та рекомендовано було вернутись до державної нотаріальної контори.

Як було зазначено позивачем, з боку сьомої Одеської державної нотаріальної контори було надано консультацію позивачу та зазначено, що запит про надання витягу (інформаційної довідки) із Спадкового реєстру нотаріуси мають право надавати лише тим, хто із повного переліку документів зможе надати документ, який підтверджує той факт, що особа є спадкоємцем після померлого, і іншому випадку, такий запит позивач має право робити через суд.

На підставі вищенаведеного позивачем - Одеським обласним комунальним підприємством „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" було подано позовну заяву до господарського суду, в якій з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 20.06.2017р., позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" на користь Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" заборгованість у сумі 51 779,47 грн., з яких основна заборгованість 40612,31 грн., пеня 8761,16 грн. та 3% річних 2406 грн., та проханням повернути майно, а саме нежитлове приміщення на сьомому поверсі редакційного корпусу загальною площею 29,9 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка, 1) на користь балансоутримувача (на праві господарського відання), а саме Одеському обласному комунальному підприємству „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я".

Позовні вимоги позивача обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р., з урахуванням укладених додаткових угод до нього, та направлено на стягнення основного боргу, пені, та повернення майна.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частини 1, 4 ст.202 Цивільного Кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми. Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникни на підставі укладеного між ними 03 серпня 2010 року Договору оренди нежитлового приміщення, за умовами якого, позивачем було передано відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення на сьомому поверсі редакційного корпусу загальною площею 29,9, кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: 65076, м. Одеса, пл. Незалежності,1.

Відповідно до ст. 759 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. (ч. 1 ст. 763 Цивільного Кодексу України).

В порушення зобов'язань за умовами укладеного договору, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" не сплачувалась орендна плата та експлуатаційні витрати, у зв'язку з чим, позивачем було заявлено до стягнення з орендаря за період з травня 2014 року по червень 2015 року заборгованість в розмірі 40612,31 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р., з урахуванням укладених додаткових угод до нього, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. заборгованості по оплаті орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 40612,31 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені, за період прострочення сплати орендної плати та експлуатаційних витрат за період травень 2014 року - червень 2015 року. Так, відповідно до такого розрахунку позивача, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати пені у розмірі 8 761,16 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних, за період прострочення сплати орендної плати та експлуатаційних витрат за травень 2014 року - червень 2015 року. Так, відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 2406 грн.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення нарахованих пені та 3% річних, вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про їх стягнення з відповідача - правомірними.

Під час розгляду справи, приймаючи до уваги факт смерті директора Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" ОСОБА_8, судом встановлювались обставини та досліджувались докази, щодо наявності спадкоємців померлого, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань ОСОБА_8 був єдиним засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС".

В ході розгляду справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевиріною А.О. 03.10.2014 року було відкрито спадкову справу №29/2014 до майна померлого 27 вересня 2014 року ОСОБА_8 - єдиного засновника та директора відповідача. Відомостей щодо оформлення спадщини, отримання свідоцтва про право на спадщину померлого, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим, позивачем залишились незмінними його позовні вимоги, направлені до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС", як до сторони за Договором оренди приміщення, відомостей щодо припинення якого, як юридичної особи, не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Умовами Договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. сторонами було погоджено, що Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання Сторонами акту приймання-передачі (повернення) майна. (п. 2.3. Договору).

Як встановлено судом, Договір оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р., з урахуванням умов щодо строку його дії згідно Додаткової угоди від 10.04.2012 року, закінчив свою дію 30 червня 2015 року.

Відповідно до умов п. 9.4. Договору, дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, загибелі майна, що орендується, приватизації майна за участю орендаря, достроково за згодою сторін або за рішенням суду (господарського суду), банкрутством орендаря та в інших випадках. Передбачених законодавством України.

Приймаючи до уваги те, що Договір оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. припинив свою дію 30.06.2015р. та, як встановлено судом, між сторонами після закінчення строку дії Договору не було підписано Акт приймання-передачі (поверненя) майна, як то передбачено умовами п. 2.3. Договору, суд вважає позовні вимоги позивача про повернення йому, як балансоутримувачу, майна - не житлового приміщення на сьомому поверсі редакційного корпусу загальною площею 29,9 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка, 1) - законними, обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами і такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення від 03.08.2010р. за період з травня 2014 року по червень 2015 року основного боргу у розмірі 40612,47 грн., нарахованої пені у розмірі 8761,16 грн. та 3% річних у розмірі 2406 грн., а також про повернення позивачу майна, а саме нежитлового приміщення на сьомому поверсі редакційного корпусу загальною площею 29,9 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка, 1), як балансоутримувачу (на праві господарського відання).

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 3124,30 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" (66400, Одеська обл., м. Ананьїв, вул. Незалежності, буд. 10; код 25430546) на користь Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1; код 05905705) основну заборгованість у розмірі 40612 (сорок тисяч шістсот дванадцять) грн.31 коп., пеню у розмірі 8761 (вісім тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 16 коп. та 3% річних у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість ) грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3124 (три тисячі сто двадцять чотири) грн. 30 коп.

3.Повернути майно, передане Одеським обласним комунальним підприємством „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1; код 05905705) Товариству з обмеженою відповідальністю „ГЕНЕЗІС" (66400, Одеська обл., м.Ананьїв, вул. Незалежності, буд. 10; код 25430546) за Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 16.05.2011р. до Договору оренди нежитлового приміщення, а саме - нежитлове приміщення на сьомому поверсі редакційного корпуса - офіс загальною площею 29,9 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою: м.Одеса, пл. Незалежності, 1 (пл. Бориса Дерев'янка,1) на користь балансоутримувача (на праві господарського відання) Одеського обласного комунального підприємства „ВИДАВНИЦТВО „ЧОРНОМОР'Я" (65072, м.Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1; код 05905705).

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 червня 2017 р.

Головуючий суддя Г.І. Гуляк

Суддя О.В. Цісельський

Суддя Н.Д. Петренко