Рішення

від 21.06.2017 по справі 916/1033/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р.Справа № 916/1033/17

Господарський суд Одеської області у складі

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1033/17:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН-УКРАЇНА";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІРІК";

про стягнення 34204,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАН-УКРАЇНА" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІРІК" (далі-Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості в сумі 34204, 75 грн. у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки №87/15-П від 26.06.2015р. (далі - Договір)

24 травня 2017р. до господарського суду Одеської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості Відповідачем, Позивач просить стягнути з Відповідача 27563,16 грн

З посиланям на ст.ст. 11, 13, 611, 612, 625, 627 ЦК України, ст.ст. 220, 231, 232 ГК України, Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення з позначкою за зазначеною адресою не проживає у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В засіданні суду 21 червня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 26 червня 2015р. між сторонами у справі укладено Договір поставки №87/15-П (Договір), зпа п.1.1 якого, Постачальник (Позивач) зобов'язувався поставляти Покупцю (Відповідачу) ОСОБА_1, а Покупець зобов'язувався приймати ОСОБА_1 та оплачувати його.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу ОСОБА_1 згідно видаткових накладних №80377074 та №80377065 від 08.12.2016р., №80377178 від 09.12.2016р., №80380289 та №80380290 від 27.01.2017р.

Відповідно до п.3.2. Договору Покупець здійснює попередню оплату за замовлений ОСОБА_1 за 3 (три) робочі дні до бажаної дати поставки. Залишок заборгованості за поставлені ОСОБА_1, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з Дня поставки (п.2.4. Договору).

По закінченні строку платежу Відповідач в порушення умов Договору та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України своє грошове зобов'язання не виконав і за отриманий ОСОБА_1 повністю не розрахувався.

Таким чином, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, сума основного боргу Відповідача складає 25393, 09 грн.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що за прострочення оплати поставлених ОСОБА_1 (п. 3.2. Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 2 п. 4.3 Договору, сторони відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК Українивстановили, що за порушення грошового зобов'язання Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити 24 % річних.

На підставі викладеного, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відповідачеві нараховано 705,30 грн. пені, 720,62 грн. річних та 744,15 грн. інфляційних згідно наданого розрахунку.

Суд приймає розрахунок Позивача та вважає його правильним.

Дотерішнього часу Відповідачем вказана сума боргу не погашена, що є порушенням приписів ст. ст.525, 526 ЦК України.

Зворотнього Відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не надано.

З огляду на приведене суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33 ,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН-УКРАЇНА" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІРІК" (65029, м. Одеса, вул. Кінна, буд. 22, код ЄДРПОУ 36344194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН-УКРАЇНА" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код ЄДРПОУ 30384724) суму основного боргу у розмірі 25393 (двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 09 коп., пеню у розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. 30 коп., відсотки річних у сумі 720 (сімсот двадцять) грн. 62 коп, інфляційні у сумі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 15 коп. та судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук