Рішення

від 21.06.2017 по справі 916/1049/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р.Справа № 916/1049/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 21/р8-17-015 від 03.01.2017р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання» до комунального закладу „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» про стягнення 91 195,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання» (далі по тексту - ТОВ „Одесагаз-постачання» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до комунального закладу „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» (далі по тексту - КЗ „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» ) про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 91 195,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) №008461-БТ від 11.04.2016р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого газу.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що 18.05.2017р. до господарського суду надійшов відзив КЗ „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» , у відповідності до якого відповідач визнав позов та просив суд розглянути справу без участі представника останнього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача суд встановив наступне.

11.04.2016р. між ТОВ „Одесагаз-постачання» (Постачальник) та КЗ „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» (Споживач) було укладено договір на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) №008461-БТ, у відповідності до п. п. 2.1, 2.4 якого Постачальник постачає природний газ ДК 016:2010, код 06.20.1 „газ природний, скраплений або в газоподібному стані» (ДК 021:2015, код 09123 „природний газ» ) Споживачеві у обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Поштові адреси точок комерційного вузла обліку Споживача: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 407.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу» N 329-VIII від 9 квітня 2015 року постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, п. п. 3.6, 3.9 договору №008461-БТ від 11.04.2016р. передбачено, що обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі газу, що оформлюються на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача із постачальником.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до п. 5.5 договору №008461-БТ від 11.04.2016р. оплата за природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати повертається на поточний рахунок Споживача за його письмовою вимогою.

Згідно з п. п. 6.1.2, 6.1.4 договору №008461-БТ від 11.04.2016р. Постачальник зобов'язується забезпечити постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків Споживача за надані Постачальником послуги, складати та погоджувати акти наданих послуг. У п. 6.3.2 договору №008461-БТ від 11.04.2016р. зазначено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно умовами договору.

Відповідно до п. 11.1 договору №008461-БТ від 11.04.2016р. договір набирає чинності з дня його підписання та укладається сторонами у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2016р., а в частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення.

Позивачем прийняті на себе за договорами зобов'язання щодо постачання відповідачу природного газу протягом періоду з листопада 2016р. по квітень 2017р. включно виконувались належним чином, а відповідачем було прийнято від ТОВ „Одесагаз-постачання» поставлений протягом вищезазначеного періоду природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу. На підставі актів приймання-передачі природного газу позивачем було складено рахунки-фактури за листопад 2016р. - квітень 2017р. Окрім того, між сторонами по справі був підписаний акт звірки взаєморозрахунків на перший квартал 2017р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 91 195,31 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було спожито природний газ у обсязі протягом період з листопада 2016р. по квітень 2017р., проте не здійснено його оплату у повному обсязі, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за КЗ „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» рахується прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 91 195,31 грн. В результаті викладеного, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-постачання» про стягнення 91 195,31 грн. вартості спожитого природного газу з відповідача підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання» позовних вимог до комунального закладу „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» в повному обсязі на суму 91 195,31 грн. відповідно до ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу» , ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610 - 612, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального закладу „Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат-військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 407, ідентифікаційний код 23209719/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання» /65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, ідентифікаційний код 39525257/ вартість спожитого природного газу у розмірі 91 195 грн. 31 коп. /дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто п'ять грн. 31 коп./, судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп. /одна тисяча шістсот грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 26 червня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна