Рішення

від 20.06.2017 по справі 913/416/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 червня 2017 року Справа № 913/416/17

Провадження №26/913/416/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електрощитовий завод", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про стягнення 210107 грн. 31 коп.

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 24.04.2017;

від відповідача: представник не прибув.

В судовому засіданні 20.06.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.05.2017 приватне акціонерне товариство "Харківський електрощитовий завод" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" про стягнення заборгованості в сумі 210107 грн. 37 коп., з яких: сума основного боргу - 202485,00 грн., пеня - 6856,75 грн., 3% річних - 765,56 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.05.2017 розгляд справи призначено на 13.06.2017, ухвалою від 13.06.2017 розгляд справи відкладено на 20.06.2017.

12.06.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи.

13.06.2017 відповідач на електронну адресу господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Подані сторонами клопотання судом розглянуті та задоволені.

20.06.2017 відповідач на електронну адресу господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, розглянувши заявлене клопотання, відхилив його за необґрунтованістю.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016 між позивачем, приватним акціонерним товариством "Харківський електрощитовий завод", як постачальником, та відповідачем, приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", як покупцем, укладено договір №26/УС-36/16-530 від 28.11.2016, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе обов'язок поставити, а покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі - Товар) за ціною, у кількості, асортименті, у строки та з якісними характеристиками, вказаними у Додатку до Договору, які є невід'ємним додатком до даного Договору (п.2.1.).

Умовами договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється за цінами у національній валюті України, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначені у Додатках та включають в себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки та маркування та інші витрати Постачальника, пов'язаних з поставкою товару (п.3.1.); загальна сума Договору з урахуванням ПДВ 20% складає 404970 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% 67495,00 грн. (п.3.2.); у період дії даного договору, ціна на Товар та сума Договору фіксуються та не підлягають зміні (п.3.3.); умови оплати обумовлені в Додатках до даного Договору (п.4.3.); поставка Товару здійснюється партіями Товару. Під партією Товару розуміється переданий на умовах даного Договору Товар по одному комплекту товаросупровідних документів (п.5.1.); графіки та/або строки поставок партій Товару вказаних у Додатках з урахуванням заявок Покупця та графіку приймання Товару на підприємстві (п.8.1.); приймання Товару за якістю, кількістю та комплектності здійснюється Покупцем в односторонньому порядку у продовж 30 днів з дати поставки на підставі даних, вказаних у документах, перелік, яких встановлений в п. 9.1. даного Договору (п.8.1.); постачальник зобов'язаний при поставці Товару надати Покупцю наступні оригінали товаросупровідних документів, оформлених у відповідності з діючим законодавством України (п.9.1.) : рахунок - фактуру (п. 9.1.1.); товарно-транспортну накладну (п.9.1.2.); видаткову накладну (п.9.1.3.); паспорт (якість/ вироби) на товар який постачається або сертифікат якості виробника на Товар який постачається (п.9.1.4.); покупець бере на себе зобов'язання виконати розрахунок за Товар згідно умов п.4.3. даного Договору, а Постачальник виконати поставку Товару у строки, вказані у Додатках до даного Договору (п.10.1.); за прострочку остаточного рахунку покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставку НБУ за кожен календарний день прострочки від суми заборгованості, але не більше 10 % (п.10.10); сторони вправі не заявляти штрафи, пеню або інші санкції, передбачені умовами даного Договору, а також завдані збитки (п.10.12.).

28.11.2016 сторони підписали додаток №1 до договору №26/УС-36/16-530 від 28.11.2016 в якому погодили найменування, виробника, державу виробника, дату, кількість, графік поставки, умови поставки, строк гарантії якості товару, а також загальну суму товару, яка складає 404970 грн.

Відповідно до видаткової накладної №ЗД-0000009 від 14.03.2017, підписаної повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), належним чином засвідчена копія якої знаходяться в матеріалах справи, загальна вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає - 404970 грн.

Також, до матеріалів справи позивач надає товарно-транспортну накладну №ЗД-0000009 від 14.03.2017, підписану повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), належним чином засвідчена копія якої знаходяться в матеріалах справи, на загальну суму 404970 грн.

Згідно платіжного доручення №6557 від 29.011.2016 відповідач здійснив передоплату 50 % вартості товару на суму 202485 грн.

Листами №237/17 від 30.03.2017, №252/17 від 04.04.2017, №260/17 від 07.04.2017 позивач повідомив відповідача про виготовлення та відвантаження товару з проханням виконати остаточний розрахунок за виготовлену та поставлену продукцію.

Листом-відповіддю №04/ДМТС-818 від 11.04.2017 відповідач повідомив позивача про неможливість погашення заборгованості у зв'язку з несприятливою економічною ситуацією.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору №26/УС-36/16-530 від 28.11.2016, було поставлено 14.03.2017, а відповідачем прийнято товар на загальну суму - 404970 грн, що підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною (копії яких наявні в матеріалах справи та які підписані представниками сторін без будь - яких претензій). Відповідач, як покупець, свої зобов'язання по повній оплаті товару, в строк встановлений додатком №1 до договору (покупець здійснює оплату по факту поставки товару протягом 10-ти днів ) - не виконав, а оплатив лише частково, у вигляді передоплати на суму 202485 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 202485 грн. (404970 - 202485 = 202485).

Також, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача, у зв'язку з простроченням оплати основного боргу, 3% річних у розмірі 765,56 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних на суму 765,56 грн та встановлено математичні помилки, а тому суд вважає за доцільне навести власний розрахунок, зроблений за допомогою програми «ЛІГА:ЗАКОН» :

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 202485 25.03.2017 - 10.05.2017 47 3 % 782.20 Таким чином, за розрахунком суду, загальна сума 3 % за договором складає 782,20 грн.

Враховуючи те, що розмір 3% річних за розрахунками суду складає 782,20 грн, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача 765,56 грн., суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення 3% річних є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, однак такою що підлягає задоволенню в межах позовних вимог, а саме в сумі 765,56 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача - пеню за договором в розмірі 6856,75 грн.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено математичні помилки.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми «ЛІГА:ЗАКОН» :

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 202485 25.03.2017 - 13.04.2017 20 14.0000 % 0.077 %* 3106.62 202485 14.04.2017 - 10.05.2017 27 13.0000 % 0.071 %* 3894.37 Таким чином, за розрахунком суду, загальна сума пені за договором складає 7000,99 грн.

Враховуючи те, що розмір пені за розрахунками суду складає 7000,99 грн., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6856,75 грн., суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення пені є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, однак такою що підлягає задоволенню в межах позовних вимог, а саме в сумі 6856,75 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: основна заборгованість в розмірі 202485,00 грн, 3% річних у розмірі 765,56 грн., пеня в розмірі 6856,75 грн .

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та становить 3118 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" (код ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський електрощитовий завод" (код ЄДРПОУ 32133065, місцезнаходження: 61105, Харківська область, м. Харків, вулиця Киргизька, буд. 19) основну заборгованість в розмірі 202485 (двісті дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 56 коп., пеня в розмірі 6856 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 75 коп ., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 3118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 75 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017.

Суддя С.В. Масловський