Рішення

від 21.06.2017 по справі 914/807/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017р. Справа № 914/807/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Запотічняк О.Д.,

при секретарі судового засідання Думин В.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр , м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Хітвей , м. Львів, про: стягнення 348.747, 79 грн. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник; відповідача:не з'явився.

Присутньому представнику учасника судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр до Товариства з обмеженою відповідальністю Хітвей про стягнення 348.747, 79 грн.

Ухвалою від 25.04.2017 р. суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 11.05.2017 р. В судовому засіданні 11.05.2017 р. розгляд справи відкладався на 08.06.2017 р. на 15.06.2017 р. та на 21.06.2017 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов Договору оренди обладнання №6414 від 31.05.2016 р. та Додатків А, Б, В, Г, Д, Е, Є не сплатив повністю орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 245.803,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 20.095,24 грн. - пені, 73.740,90 грн. - штрафу, 6.926,24 грн. - інфляційних втрат та 2.181,92 грн. - три проценти річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, позов підтримав повністю та надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень листів, якими надсилались копії ухвал суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи. Які повернуто відділенням зв'язку до суду з причин За терміном зберігання (долученими до матеріалів справи), вимог ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив, інших письмових пояснень не подав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з положеннями статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Судом надано учасникам процесу належні можливість висловити власні вимоги та заперечення, подати докази, реалізувати право на захист своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає долучені до матеріалів справи докази достатніми для прийняття рішення та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельною фірмою Меркурій-центр та Товариством з обмеженою відповідальністю Хітвей укладено Договір оренди обладнання №6414 від 31.05.2016 р. (надалі Договір). За умовами цього Договору Орендодавець (позивач у справі) передає, а Орендар (відповідач у справі) бере в тимчасове володіння та користування наступне обладнання (майно): риштування будівельні по комплектуючих згідно з Додатком №1. Загальна площа риштування, що передається в оренду по проекції на фасад складає 1700 кв.м. (п.п. 1.1. та 1.2. Договору).

Згідно з п. 4.2. Договору строк оренди становить 60 днів (за період з 09.06.2016 р. по 07.08.2016 р.) з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання майна в оренду.

Строк оренди може бути скорочений лише за письмової згоди сторін. У разі необхідності з боку Орендаря строк оренди майна може бути продовжено за умови письмового погодження з Орендодавцем, про що Орендар повинен попередити останнього не пізніше ніж за одну добу до закінчення строку, зазначеного в п. 4.2. Договору (п.п. 4.3. та 4.4. Договору).

Розділом 5 Договору встановлено, що загальна сума оренди становить 150.500,00 грн.

17 червня 2016 року Додатком А до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 4.2.1. Договору викладено в такій редакції: Термін оренди становить 14 днів (за період з 17.06.2016 р. по 30.06.2016 р.). Також, Додатком А змінено загальну суму оренди, яка згідно цього додатку становить 22.842,65 грн. (п. 5.1.1. Додатку А).

01 липня 2016 року Додатком Б до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 4.2.1. Договору викладено в такій редакції: Термін оренди становить 31 день (за період з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р.). Також, Додатком Б змінено загальну суму оренди, яка згідно цього додатку становить 46.416,36 грн. (п. 5.1.1. Додатку Б).

01 серпня 2016 року Додатком В до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 4.2.1. Договору викладено в такій редакції: Термін оренди становить 31 день (за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р.). Також, Додатком В змінено загальну суму оренди, яка згідно цього додатку становить 93.016,45 грн. (п. 5.1.1. Додатку В).

01 вересня 2016 року Додатком Г до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 4.2.1. Договору викладено в такій редакції: Термін оренди становить 61 день (за період з 01.09.2016 р. по 31.10.2016 р.). Також, Додатком Г змінено загальну суму оренди, яка згідно цього додатку становить 230.820,86 грн. (п. 5.1.1. Додатку Г).

01 листопада 2016 року Додатком Д до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 4.2.1. Договору викладено в такій редакції: Термін оренди становить 30 днів (за період з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р.). Також, Додатком Г змінено загальну суму оренди, яка згідно цього додатку становить 115.956,84 грн. (п. 5.1.1. Додатку Д).

01 грудня 2016 року Додатком Е до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 4.2.1. Договору викладено в такій редакції: Термін оренди становить 30 днів (за період з 01.12.2016 р. по 30.12.2016 р.). Також, Додатком Г змінено загальну суму оренди, яка згідно цього додатку становить 153.584,89 грн. (п. 5.1.1. Додатку Г).

31 грудня 2016 року Додатком Є до Договору внесено зміни до Договору оренди обладнання, зокрема, п. 5.2. Договору викладено в такій редакції: Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 03.01.2017 р.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно в оренду, що підтверджується ОСОБА_1 прийому-передачі від 06.06.2016 р., від 17.06.2017 р., від 08.07.2016 р., від 11.07.2016 р., від 15.07.2016 р., від 27.07.2016 р., від 08.08.2016 р.,від 09.08.2016 р., від 25.08.2016 р., від 29.08.2016 р., від 30.08.2016 р. та від 06.09.2016 р. підписаними та скріпленими печатками двох підприємств.

Свого обов'язку з оплати оренди майна відповідач в повному обсязі не виконав, що вбачається з оборотно-сальдової відомості позивача по рахунку 361 за травень 2016 р. - лютий 2017 р. щодо відповідача, та банківських виписок, а саме: відповідачу виставлено рахунки на оплату на загальну суму 676.485,32 грн., ним оплачено 430.682,32 грн., відтак борг становить 245.803,00 грн.

Крім того, 31 грудня 2016 року відповідач гарантійним листом визнав наявність боргу в розмірі 245.803,00 грн. за Договором оренди обладнання №6414 від 31.05.2016 р. та зобов'язувався його сплатити до 03.01.2017 р.

Додатково, вказаний факт існування заборгованості в розмірі 245.803,00 грн. вбачається з долученого до матеріалів справи ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за період 01.05.2016 р. - 16.01.2017 р., який підписаний та скріплений печатками сторін справи.

Станом на час прийняття судом рішення, відповідачем не подано суду доказів сплати боргу у сумі 245.803,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу оренди обладнання на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Сторонами встановлено у пункті 5.2. Договору оренди (зміни які було внесено Додатком Є), що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 03.01.2017 р.

Як убачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за умовами виконання Договору становить 245.803,00 грн. Відповідач цих обставин не заперечив та не спростував.

Таким чином, відповідач допустив порушення умов Договору оренди обладнання, яке полягало у несвоєчасній сплаті орендних платежів. За таких обставин вимоги позивача про стягнення 245.803,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 9.2.1. Договору встановлено, що у випадку протермінування по сплаті вартості орендних платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставкиНБУ від суми боргу за кожен календарний день протермінування.

Так, суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 20.095,24 грн. пені зазначає, що такий здійснено вірно, а тому вимоги про стягнення 20.095,24 грн. пені є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.

Згідно з частиною другою статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 9.2.2. Договору сторони встановили, що поряд із сплатою пені, у випадку протермінування по сплаті вартості орендних платежів понад один календарний місяць Орендар сплачує Орендодавцю штраф в повному розмірі понад нараховану пеню, в розмірі, який за погодженням сторін даного Договору становить 30% від неоплаченої суми оренди, що не звільняє Орендаря від обов'язку виконання умов Договору.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати (абз. 2 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Суд, розглянувши вимоги позивача щодо стягнення 73.740,90 грн. штрафу, перевіривши поданий розрахунок, вказує, що такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунків позивача щодо стягнення 2.181,92 грн. - трьох процентів річних та 6.926,24 грн. - інфляційних втрат, суд керувався положеннями ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань та листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. №62-97р.

Відтак, здійснивши перерахунок заявлених позивачем сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Відтак, стягненню з відповідача підлягає 5.231,21 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хітвей (адреса: вулиця Панча, будинок 18в, місто Львів, Львівська область, 79020; ідентифікаційний код 40300420 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр (адреса: вулиця Кордуби, будинок 5, місто Львів, Львівська область, 79024; ідентифікаційний код 25554053 ) 245.803,00 грн. заборгованості з орендної плати, 20.095,24 грн. - пені, 73.740,90 грн. - штрафу, 2.181,92 грн. - три проценти річних, 6.926,24 грн. - інфляційних втрат та 5.231,21 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017 р.

Суддя Запотічняк О.Д.