Рішення

від 26.06.2017 по справі 922/1444/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р.Справа № 922/1444/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Черкаси до ТОВ "АТП Європа", с. Котляри про стягнення коштів в розмірі 17 500,00 грн. за участю сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - Тамазликар Л.Й.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року до суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( надалі -позивач) та просить стягнути з ТОВ" АТП Європа" ( надалі - відповідач) заборгованість в розмірі 17500,00 грн. за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 918/1-С від 04.08.2016 року та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 918/1-С від 04.08.2016 року в частині розрахунків за надані послуги по заявкам № 1730/1-И від 18.11.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1730/1-И від 18.11.2016 року на 1700,00 грн., , № 1734-И від 18.11.2016 року на суму 7000,00 грн., № 1734/1-И від 18.11.2016 року на суму 7000,00 грн., № 1744/1-И від 22.11.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1744/1-И від 22.11.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1773/1-И від 24.11.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1743/-И від 24.11.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1819/1-И від 01.12.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1819/1-И від 01.12.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1826/1-И від 02.12.2016 року на суму 1700,00 грн., № 1908/1-И від 16.12.2016 року на суму 2000,00 грн. , № 1908/1-И від 16.12.2016 року на суму 2000,00 грн.,

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне, а саме, відповідачем по справі не прийняті послуги з перевезення на суму 7000,00 грн. з причин не належної якості даних послуг, оскільки відбулася втрата частини вантажу "Перевізником" ( позивачем по справі) , що підтверджує акт здавання-приймання ТМЦ по кількості від 21.11.2016 року, який складено за участю представника позивача, а саме водія та представників одержувача . Так, при прийомці товару було встановлено, що замість ноутбука, який значиться в ТТН № ТР-051476 від 19.11.2016 року за ціною 11649,80 грн. в наявності виявлено блендер, який за ціною значно дешевий . Крім того, як зауважує відповідач, в результаті службової перевірки було встановлено факт підміни пломби на маршруті слідування , що підтверджує акт розкриття вантажного відсіку транспортного засобу ( а.с.114-133).

З урахувань вищевикладених подій, 01.03.2017 року відповідач надіслав на адресу позивача, заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з вимогою провести зарахування зобов*язання ТОВ" АТП" Європа" перед ФОП ОСОБА_2 за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 918/1-С від 04.09.2016 року з припиненням зобов*язань частково в сумі 15203,24 грн. тобто заборгованість ТОВ" Європа" перед ФОП ОСОБА_2 що становить 596,76 грн.

Відповідач надав відзив на позов та стверджує, що зобов*язання ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ" АТП "Європа" виникли на підставі п. 3.3. та 7.1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 918/1-С від 04.09.2016 року , акту здачі - приймання ТМЦ по кількості № 6601793098 від 21.11.2016 року, вимоги про відшкодування сум заподіяних збитків вих. № 09/12/16-2юр від 09.12.2016 року, платіжного доручення № 853 від 10.01.2017 року та вважаються припиненими в повному обсязі у сумі 15203,24 грн.24 коп. , тобто заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ" АТП "Європа" відсутня ( а.с.125-126).

26.06.2017 року позивачем додатково надав пояснення щодо обгрутованості заявлених вимог та слухання справи без участі представника .

Відповідач надав додаткові заперечення на позов та просить суд відмовити позивачу у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13.06.2017 року по 26.06.2017 року до 10 години.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, як того вимагає ч.1 ст. 930 ЦК України,

Згідно зі ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

За Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до п.40 Статуту автомобільного транспорту та п. 10.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, на перевезення вантажів вантажовідправник подає в автотранспортне підприємство або організацію при наявності річного договору на перевезення вантажів відповідну заявку, а при відсутності річного договору - разове замовлення.

Відповідно до п. 47 Статуту - вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні.

Товарно - транспортні накладні є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправником, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами та організаціями.

04.08.2016 року між ТОВ" АТП "Європа" "Експедитор" та ФОП ОСОБА_2 "Перевізник" був укладений договір № 918/1-С на транспортне - експедиційне обслуговування. ( а.с.11-14).

За своєю правовою природою укладений між сторонами даного спору договір є договором перевезення, відповідно до якого згідно ст. 909 Цивільного кодексу України одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві).

У відповідності до предмету договору "Перевізник" зобов*язався доставити ввірений йому "Експедитором" вантаж у встановлений цим договором строк до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу) , а "Експедитор " зобов*язується оплатити за перевезення вантажу встановлену суму ( п.1.1 договору).

Сторони погодили, що "Експедитор" завчасно до дати запланованого завантаження подає "Перевізнику" заявку на перевезення у письмові формі факсом або електронною поштою, яка є додатком до цього договору та його невід*ємною частиною ( п.2.1 договору).

" Перевізник " в свою чергу зобов*язався забезпечити збереження вантажу на шляху слідування з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі його вантажоодержувачу, уповноваженому "Експедитором". ( п.3.3 договору). "Перевізник" ( позивач по справі) має право вимагати від вантажовідправника опломбування транспортного засобу ( п.3.8 договору). При передачі товару "Перевізник" обов*язково повинен витребувати та отримати у Вантажовідправника наступні документи :якщо отримувач вантажу - юридична особа - видаткову накладну з підписом отримувача вантажу в графі " Отримав" оригінал довіреності на отримання ТМЦ на особу, яка отримує товар на підписує видаткову накладну.

Так, на виконання умов договору № 918/1-С на транспортне - експедиційне обслуговування, сторони погодили :

- заявку за № 1730/1-И від 18.11.2016 року на перевезення запчастин , маршрут с. Чайки Київської області до м. Черкаси, вартість фрахту - 1700 ,00 грн. ТТН № ХВ-1081955 від 18.11.2016 року, акт виконаних робіт № 36 від 19.11.2016 року, рахунок № 36 від 19.11.2016 року ( а.с.16).

- заявку за № 1734/1-И від 18.11.2016 року на перевезення запчастин , маршрут м. Калинівка, Київська обл., до м. Олександрія - м. Кривій Ріг - м. Нікополь, вартість фрахту - 7000 ,00 грн. ( а.с.22).

- заявку за № 1819/1-И від 01.12.2016 року на перевезення запчастин , маршрут с. Чайки Київської області до м. Черкаси, вартість фрахту - 1700 ,00 грн., ТТН № ХВ-1134132 від 01.12.2016 року, акт виконаних робіт № 11 від 02.02.2016 року, рахунок № 11 від 02.12.2016 року ( а.с.43).

- заявку за № 1826/1-И від 02.12.2016 року на перевезення запчастин , маршрут с. Чайки Київської області до м. Черкаси, вартість фрахту - 1700 ,00 грн., ТТН № ХВ-1141265 від 01.12.2016 року, акт виконаних робіт № 12 від 03.02.2016 року, рахунок № 12 від 02.12.2016 року ( а.с.49).

- заявку за № 1744/1-И від 22.11.2016 року на перевезення запчастин , маршрут с. Чайки Київської області до м. Черкаси, вартість фрахту - 1700 ,00 грн., ТТН № ХВ-1095257 від 22.11.2016 року, акт виконаних робіт № 47 від 23.11.2016 року, рахунок № 47 від 23.12.2016 року ( а.с.31).

- заявку за № 1743/1-И від 24.11.2016 року на перевезення запчастин , маршрут с. Чайки Київської області до м. Черкаси, вартість фрахту - 1700 ,00 грн., ТТН № ХВ-1105924 від 24.11.2016 року, акт виконаних робіт № 54 від 25.11.2016 року, рахунок № 54 від 23.12.2016 року ( а.с.31).

- заявку за № 1908/1-И від 16.12.2016 року на перевезення запчастин , маршрут с. Чайки Київської області до м. Черкаси, вартість фрахту - 2000 ,00 грн., ТТН № МЛ- 0008228 від 16.12.2016 року, акт виконаних робіт за № 45 від 17.12.2016 року, рахунок № 45 від 17.12.2016 року ( а.с.55).

Всього позивачем було надано послуг на загальну суму 17 500,00 грн.

Сторони погодили, що оплата наданих послуг здійснюється "Експедитором" після надання "Перевізником" оригіналів наступних документів, за підписом та печаткою "Перевізника" : Заявки на перевезення, рахунку, акту виконаних робіт, оригіналу ТТН, завіреною вантажоодержувачем, а також документів, які визначено в п. 3.9 договору, а саме видаткової накладної з підписом отримувача вантажу в графі " Отримав", оригіналу довіреності на отримання ТМЦ на особу, яка отримує товар на підписує видаткову накладну.

Спір між сторонами виник по оплаті заявки за № 1734/1-И від 18.11.2016 року на перевезення запчастин за маршрутом м. Калинівка, Київська обл., . до м. Олександрія - м. Кривій Ріг - м. Нікополь, вартість фрахту - 7000 ,00 грн. ТТН № ТР-051476 від 19.11.2016 року, акт виконаних робіт № 39 від 21.11.2016 року, рахунок № 39 від 21.11.2016 року ( а.с.22). Як пояснив відповідач, при передачі товару в місці призначення було виявлено недостачу ноутбука АSUS R540L -НОМЕР_4 за ціною 11694,80 грн. ( ціна за одиницю з ПДВ) , який значиться в ТТН № ТР- 051476 від 19.11.2016 року . Дана ТТН підписана вантажовідправником, так перевізником ( а.с.26-29).

Втрата вантажу регулюється п.7.1 Договору перевезення, укладеного сторонами, де сторони передбачили, що у випадку псування або втрати вантажу "Перевізник" зобов*язався відшкодувати вартість зіпсованого або втраченого вантажу. Розмір вартості втраченого , пошкодженого чи зіпсованого вантажу визначається виходячи з цін на вартості вантажу , зазначених у товаросупровідних документах ( товарних накладних, рахунках -фактурах, тощо ). Сторони в договорі передбачили, що після виявлення факту втрати, пошкодження чи псування вантажу в процесі перевезення під час розвантаження сторони складають акт, в якому фіксують недоліки вантажу, факт недостачі, пошкодження, а також відображають дані щодо наявності / відсутності пломби та її стан. Акт засвідчується підписами присутніх при його складанні осіб та печаткою вантажоотримувача.

Згідно ст. 920 ЦК у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Як встановлено матеріалами справи, експедитор-водій "Перевізника" ОСОБА_1 отримав для пломбування пломбу № С 5031441, але при прибутті автомашини на пункт розвантаження співробітниками магазину було виявлено підміну пломби на № С 5031442 ( а.с.124).

09.12.2016 року відповідач, посилаючись на положення статті 601 Цивільного кодексу України, заявив про зарахування зустрічних вимог на суму заподіяних збитків в розмірі 15203,24 грн. що складається з вартості ноутбука 11694,80 грн. та 30 % суми упущеної вигоди, що становить 3508,44 грн. ( а.с.127-128). Оплата відповідачем була проведена одержувачу вантажу у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення за № 835 від 10.01.2017 року на суму 15203,24 грн. ( а.с.129).

13.01.2017 року на адресу позивача від ТОВ "АТП "Європа" була направлена претензія про стягнення понесених збитків у зв*язку з сплатою ТОВ "Дієса" грошових коштів за втрачений вантаж ( а.с.131-132).

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов*язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред*явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

У вказаних статтях окреслені вимоги до зобов'язань, які припиняються зарахуванням, вони повинні бути:

а) однорідними;

б) зустрічними;

в) строк виконання повинен настати (або вони визначені моментом вимоги або взагалі не містять строку).

Однорідними розглядаються вимоги, які виникли з однорідних підстав (договір, делікт тощо) та мають однорідний предмет.

Зустрічний характер зобов'язань полягає у тому, що сторони відповідного зобов'язання є одночасно і боржниками, і кредиторами зобов'язання, що підлягає зарахуванню. Інакше кажучи, вимога про зарахування боргу є вимогою боржника, яка спрямована проти кредитора.

Що стосується вимоги, пов'язаної із настанням строку виконання, то для за рахування цей строк повинен настати щодо обох вимог.

До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов*язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах.

Слід зазначити, що частина 2 статті 601 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 203 Господарського кодексу України дозволяють здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін, тобто пов*язують таку заяву із припиняючим впливом на зобов*язання сторін, саме тому заява про залік зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Дослідивши зміст заяви відповідача від 01.03.2017 року ( з дати направлення вимоги) б/н про залік зустрічних однорідних вимог на суму 15203,24 грн., суд знаходить, що вона не суперечить вимогам статті 601 Цивільного кодексу, та не визнана стороною недійсною на підставі статті 203 та 215 Цивільного кодексу України ( а.с.125-126) .

При цьому, суд виходить з наступного.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач, заявив до зарахування 15203,24 грн., які підлягають сплаті позивачем відповідачу відповідно до договору № 918/1-С від 04.08.2016 року на транспортно-експедиційне обслуговування ( а.с.11-14).

Підставою для пред*явлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог стали ті обставини, що відповідно до договору на транспортно -екпедиційне обслуговування 918/1-С від 04.08.2016 року ТОВ" АТП" Європа" має заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 в розмірі 17500,00 грн. за надані послуги з перевезення вантажу.

Відповідно до умов п. 3.3 та 7.1 вказаного договору на підставі акту здачі-приймання ТМЦ по кількості за № 6601793098 від 21.11.2016 року, враховуючи вимогу про відшкодування сум заподіяних збитків вих. № 09/12/16-2юр від 09.12.2016 року, платіжне доручення № 835 від 10.01.2017 року ФОП ОСОБА_2 має заборгованість перед ТОВ" АТП "Європа" 15203,24 грн.

Таким чином, ТОВ" АТП "Європа" та ФОП ОСОБА_2 мають заборгованість один перед одним та виступають в якості кредитора та боржника одночасно, тобто вимоги є однорідними. ( 17500,00 грн. - 15203,24 грн. = 2296,76 грн.)

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, позивач в обґрунтування своїх вимог не надав суду належних доказів, які б підтверджували визнання недійсним заяви про зарахування однорідних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ" АТП Європа" ( Харківська обл., Харківський район, с. Котляри, вул. Миру, 1-К код ЄДРПОУ 40138953 р/р 26004052209681 в ПАТ" Приватбанк" МФО 351533 іпн. 401389520237) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_3 р/р НОМЕР_5 в АТ "Піреус банк МКБ" м. Київ, МФО 300658) суму 2296,76 грн. та судовий збір 209,99 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2017 р.

Суддя Л.С. Лаврова