Рішення

від 20.06.2017 по справі 922/1870/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р.Справа № 922/1870/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД", м. Харків про стягнення 3689,39 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" пені в розмірі 3689,39 грн. за порушення терміну постачання товару на 09 календарних днів.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 53-129-08-15-00501 від 19.05.2015 щодо строків постачання товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 червня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20 червня 2017 року о 10:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 15 червня 2017 р. через канцелярію суду надав клопотання (вх. №19680) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зазначених у додатку, а також просить суд розглядати справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, розглянувши вказане клопотання, вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача за наявними матеріалами, тому дійшов висновку про його задоволення.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Копія ухвали про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача: 61105, м. Харків, вул. Анадирська, 10, яка зазначена позивачем у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з відміткою немає організації за цією адресою.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 ОСОБА_1 України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.05.2015 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" (надалі - Постачальник) був укладений договір поставки № 53-129-08-15-00501 (надалі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити рідину для гідроамортизаторів, виробництва ТОВ МП "Ксеросил", РФ (далі - Продукція) для потреб ВП РАЕС, ВП ЮУАЕС, ВП ХАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом", а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію (п.1.1. Договору).

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікаціях (далі - "Специфікації"), яка є невід'ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору сума Договору складає 881946,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 146991,00 грн.

Згідно з п.4.2. Договору оплата поставленої продукції за Специфікаціями здійснюється покупцем за кожну партію, що поставляється, протягом 10 робочих днів з дати підписання акту приймання - передачі поставленої продукції.

Відповідно до п.5.1. Договору строк поставки Продукції зазначений в Специфікації. За погодженням з Покупцем допускається поставка партіями.

Згідно з п.5.4. Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача.

Відповідно до п.6.3.1. Договору Постачальник зобов'язується забезпечити поставку Продукції у строки, встановлені Договором.

Згідно з п.7.2. Договору за порушення строку поставки Продукції за Договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк Продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої Продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки Продукції понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої Продукції.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.09.2015 р., а в частині оплати за поставлену Продукцію, до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, передбачених Договором, Договір діє до закінчення терміну дії гарантії на Продукцію (п.10.1. Договору).

Згідно Специфікації № 1 до Договору відповідач мав здійснити поставку рідини 131-209 у кількості 180 кг на суму 122310 грн. без ПДВ та рідини 133-257 у кількості 200 кг на суму 219300 грн. без ПДВ, виробництва ТОВ МП "Ксеросил", РФ, а всього на загальну суму 409932 грн. з ПДВ в строк протягом 10 робочих днів від дати укладання договору.

У статті 67 Кодексу законів про працю зазначено, що загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Вихідними днями є субота і неділя.

Статтею 73 Кодексу законів про працю визначено святкові і неробочі дні. Святкові дні: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 і 2 травня - ОСОБА_1 міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - ОСОБА_1 перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ОСОБА_1 перемоги), 28 червня - ОСОБА_1 України, 24 серпня - ОСОБА_1 незалежності України, 14 жовтня - ОСОБА_1 захисника України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове, один день (неділя) - Пасха (Великдень), один день (неділя) - Трійця.

31 травня 2015 року - Трійця (неділя), а отже вихідний день переноситься на 01 червня 2015 року.

Таким чином, поставка Продукції згідно Специфікації № 1 до Договору мала бути здійснена відповідачем не пізніше 03.06.2015 р.

Відповідач здійснив поставку Продукції 12 червня 2015 року згідно Специфікації № 1 до Договору на суму 409932 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000009 від 12.06.2015 підписаною сторонами, а також актом приймання-передачі ТМЦ № 86/23 від 24.06.2015 про прийняття Продукції за видатковою накладною №РН-0000009 від 12.06.2015 підписаного сторонами.

Позивач вважаючи, що його права порушені відповідачем, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань та порушення строків поставки товару, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення пені в сумі 3689,39 грн. за порушення терміну постачання товару, розрахованої з 04.06.2015 по 12.06.2015 (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд визнає відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо поставки Продукції згідно Специфікації № 1 до Договору на суму 409932 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, слід зазначити, що пенею може забезпечуватись не лише грошове зобов'язання. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 24.03.2009 р. у справі № 8/411/08).

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вищевстановлено поставка Продукції згідно Специфікації № 1 до Договору мала бути здійснена відповідачем не пізніше 03.06.2015 р., а тому прострочення з поставки товару виникло у відповідача з 04.06.2015.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені за допомогою системи "Ліга Закон", суд встановив, що розмір пені за період з 04.06.2015 по 12.06.2015 становить 3689,39 грн.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 509, 525, 530, 549, 611, 612, 626, 627, 628, 629, Цивільного кодексу України, статтею 175, 180, 181, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" (61105, м. Харків, вул. Анадирська, 10, код ЄДРПОУ 38650420) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, код ЄДРПОУ 26251923) пеню в сумі 3689,39 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_2