Рішення

від 20.06.2017 по справі 922/1844/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р.Справа № 922/1844/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БОНУС", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТОРГ", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ ТРЕЙД", м. Харків про стягнення 330633,84 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 26.05.2017;

відповідача - не з'явився;

3-я особа - не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БОНУС" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ ТРЕЙД" заборгованості у розмірі 330633,84 грн., з яких: 268600,00 грн. - сума основного боргу, 25978,63 грн. - 30% річних, 24232,00 грн. - пеня та 11823,21 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БОНУС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТОРГ" було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №5515 від 02.02.2017, відповідно до якого ТОВ "ЦЕНТРОТОРГ" відступило позивачу право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ ТРЕЙД" в сумі 268600,00 грн. та за умовами вищезазначеного Договору позивач став новим кредитором у зобов'язанні, що виникло між ТОВ "ЦЕНТРОТОРГ" та відповідачем на підставі Договору поставки N4597 від 30.11.2016. Також, позивач зазначає, що відповідно до видаткової накладної №513 від 01.12.2016 та видаткової накладної №572 від 19.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТОРГ" було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 268600,00 грн., проте відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в сумі 268600,00 грн., яка заявлена до стягнення разом з 30% річних в сумі 25978,63 грн., інфляційними втратами в сумі 11823,21 грн. та пенею в сумі 24232,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 червня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14 червня 2017 року о 11:00 годині.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТОРГ".

3-я особа надала до суду письмові пояснення (вх.№19550 від 14.06.2017), в яких не заперечує проти позовних вимог та просить суд розглядати справу за відсутності представника 3-ої особи.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 14 червня 2017 року клопотання 3-ої особи про розгляд справи за відсутності його представника задовольнив його.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 20 червня 2017 р. о 15:00 год.

Представник позивача 20 червня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №20074) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2017 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно діючого законодавства.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи на 20 червня 2017 року були надіслані на адресу відповідача: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 183, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Копія ухвали про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", проте копія ухвали про відкладення розгляду справи на 20 червня 2017 року, яку надіслано відповідачу 14.06.2017 не поверталася до суду.

Відповідно до п.п.1) п.1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. N 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно п.2 Розділу ІІ Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТОРГ" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ ТРЕЙД" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки №4597 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, кормові добавки (надалі іменується "Товар"), вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар і своєчасно та в повній мірі здійснити його оплату.

Згідно з п.1.2. Договору найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах CPT (CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination), ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (назва місця призначення): Херсонська обл.. Каховський р-н, смт. Любимівка, вул. Мелітопольська, 95.

Згідно з п.2.3. Договору одночасно з Товаром Постачальник зобов'язується передати Покупцю документи, що стосуються Товару та підлягають переданню разом із Товаром, а саме:

- видаткова накладна;

- рахунок-фактура.

Цей перелік документів є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.3.2. Договору поставка партії Товару здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання від Покупця заявки на поставку партії Товару.

Згідно з п.3.6. Договору датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п.3.7. Договору факт отримання партії Товару Покупцем, а також документів, передбачених п. 2.3. даного Договору, засвідчується підписом та печаткою Покупця на видатковій накладній. Покупець зобов'язаний надати Постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, якою уповноважує певну особу на отримання Товару.

Згідно з п.6.1. Договору Постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, що визначені у рахунку-фактурі, які погоджені з Покупцем та зазначені у видатковій накладній Постачальника.

Відповідно до п.6.5. Договору оплата партій Товару, що поставляється за цим Договором, здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки партії Товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору, жодна із сторін письмово не заявить про свій намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п.9.1. Договору).

На виконання умов Договору 3-я особа здійснила поставку відповідачу товару на загальну суму 268600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 513 від 01.12.2016 на суму 130000,00 грн., товарно-транспортною накладною № 4914 від 01.12.2016 р., довіреністю № 197 від 01.12.2016 (а.с.41-43) та видатковою накладною №572 від 19.12.2016 на суму 138600,00 грн., довіреністю № 211 від 19.12.2016 (а.с.44-45).

Таким чином, відповідач мав сплатити товар поставлений за видатковою накладною № 513 від 01.12.2016 на суму 130000,00 грн. не пізніше 08.12.2016, а за видатковою накладною №572 від 19.12.2016 на суму 138600,00 грн. не пізніше 26.12.2016.

Втім, відповідач за поставлений товар не розрахувався та заборгованість в сумі 268600 грн. не оплатив.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.

02.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТОРГ" (надалі - Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БОНУС" (надалі - Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (Цесії) №5515 (надалі - Договір цесії).

Відповідно до п.1. Договору цесії в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові на суму 268600,00 грн. та зобов'язаний сплатити Цеденту суму грошових коштів в розмірі і в строки, визначені умовами цього Договору.

Згідно з п.2 Договору цесії (з урахуванням Додаткової угоди №1 про зміну умов договору відступлення права вимоги (Цесії) №5515 від 02.02.2017) за умовами цього Договору Цесіонарій стає новим кредитором у зобов'язанні на суму 268600,00 грн., яке виникло між Цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ ТРЕЙД" на підставі Договору поставки № 4597 від 30.11.2016.

Відповідно до п.3. Договору цесії за цим Договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов'язку останнього, що виникло на підставі Договору поставки № 4597 від 30.11.2016, що підтверджується наступними видатковими накладними № 513 від 01.12.2016 на суму 130000,00 грн. та № 572 від 19.12.2016 на суму 138600,00 грн.

До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що зазначене в пункті 2 цього Договору та існує на момент укладення цього Договору у зв'язку з не проведенням Боржником розрахунків.

Згідно з п.5 Договору цесії до Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п.10 Договору цесії).

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

09.03.2017 позивач направив відповідачу письмове повідомлення про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 14.02.2017 (арк.36-37) та повідомив банківський рахунок, на який відповідачем має бути сплачено суму боргу в розмірі 268600 грн., проте відповідач заперечення проти вимог позивача не висунув та заборгованість в сумі 268600 грн. позивачу не сплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №4597 від 30.11.2016 у розмірі 268600,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 24232,00 грн. - пені, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.7.1. Договору у разі прострочення грошового зобов'язання за цим Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки. Положення ч. 6. ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовуються.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п.7.1. Договору встановлено, що пеня нараховується за весь період прострочки.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд перевіривши розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 24232,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 30% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки №4597 від 30 листопада 2016 року, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2. Договору у разі прострочки Покупцем виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором поставки №4597 від 30 листопада 2016 року, перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 30% річних в сумі 25978,63 грн., які розраховані станом на 14.04.2017, а також інфляційних втрат в сумі 11823,21 грн., розрахованих за період грудень 2016 року по березень 2016 року, а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 4959,51 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 193 Господарського кодексу України, статтями 6, 11, 253, 509, 512, 513, 516, 518, 526, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 655, 662, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 216, 217, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.1, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ ТРЕЙД" (61052, м. Харків, вул. Котлова, 183, код ЄДРПОУ 39748833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БОНУС" (02166, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40904740) суму основного боргу в розмірі 268600,00 грн., 30% річних в розмірі 25978,63 грн., пеню в сумі 24232,00 грн., інфляційні втрати в сумі 11823,21 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4959,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_2