Рішення

від 20.06.2017 по справі 161/946/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/946/17

Провадження № 2/161/1310/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді - Олексюка А.В.

при секретарі - Шолом С.І.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись в суд з позовом до Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 18.05.2010 року померла їхня мати - ОСОБА_4

Після смерті останньої відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_5, оскільки подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Проте, 15.12.2010 року ОСОБА_5 помер. Спадщину після смерті батька ОСОБА_5 прийняла позивач ОСОБА_3, яка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить: земельна ділянка площею 2,6701 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 078012 від 01.03.2004 року, кадастровий № 0722885200:04:000:0224.

ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право власності на ? частки вищевказаної земельної ділянки, після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 18.05.2010 року. ОСОБА_3 просить суд визнати за нею право власності на ? частки вищевказаної земельної ділянки, після смерті батька ОСОБА_5, який помер 15.12.2010 року.

Позивач ОСОБА_2, представник відповідача в судове засідання не з'явились, проте подали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності по наявних матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримала з підстав в ній зазначених. Просила суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

З копії державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 078012 від 01.03.2004 року вбачається, що земельна ділянка площею 2,6701 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 0722885200:04:000:0224, що знаходиться на території Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області, належить ОСОБА_4 (а.с. 12).

18.05.2010 року ОСОБА_4 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть 1-ЕГ № 094356 від 20.05.2010 року (а.с. 7).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_5, оскільки подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

15.12.2010 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 103775 від 23.12.2010 року (а.с. 8).

З свідоцтв про народження позивачів вбачається, що ОСОБА_4 являється матір'ю та ОСОБА_5 являється батьком позивачів (а.с. 9).

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

Позивачі являються дітьми спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та належать до першої черги спадкоємців за законом і в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняли спадщину після смерті батьків, оскільки подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Інші спадкоємці, не претендують на спадкове майно, що підтверджується повідомленнями державних нотаріальних контор (а.с. ).

Враховуючи те, що позивачі являються спадкоємцями за законом, прийняли спадщину після смерті спадкодавців, інші спадкоємці не претендують на спадкове майно, суд приходить до висновку, що слід визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частки земельної ділянки площею 2,6701 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 0722885200:04:000:0224 , що знаходиться на території Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області, після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 18.05.2010 року, визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частки земельної ділянки площею 2,6701 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 0722885200:04:000:0224 , що знаходиться на території Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області, після смерті батька ОСОБА_5, який помер 15.12.2010 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 328, 368, 370, 1226, 1228, 1259, 1264, 1268, 1270 ЦК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частки земельної ділянки площею 2,6701 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 0722885200:04:000:0224 , що знаходиться на території Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області, після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 18.05.2010 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частки земельної ділянки площею 2,6701 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 0722885200:04:000:0224 , що знаходиться на території Радомишльської сільської ради Луцького району Волинської області, після смерті батька ОСОБА_5, який помер 15.12.2010 рокуАпеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк