Постанова

від 14.04.2017 по справі 804/19386/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 р. Справа № 804/19386/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АЕК" про зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АЕК", в якому просила зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АЕК" (код ЄДРПОУ 34683300); заборонити відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фірмі "АЕК" (код ЄДРПОУ 34683300); зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму "АЕК" (код ЄДРПОУ 34683300) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу в сумі 406667,82грн., у зв'язку із чим майно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АЕК" має бути передано у податкову заставу, проте, через ненадання вказаним підприємством відповідних документів неможливо провести опис цього майна, що є порушенням приписів ст.ст.88,89 Податкового кодексу України та підставою для звернення контролюючого органу з позовом до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючи на те, що сума заборгованості перед бюджетом у розмірі 406667,82грн., на наявність якої посилається контролюючий орган, не підтверджена будь-якими доказами. Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014р. у справі №804/16409/14 подання Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АЕК" заборгованості у розмірі 406809,88грн. було задоволено. Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "АЕК" було подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014р. Незгода відповідача з вказаною сумою заборгованості полягає у тому, що, як слідує з доводів контролюючого органу ця заборгованість утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість від 17.07.2014 року №9040991361 на суму 44 818,92 грн., від 19.08.2014 року №9048216701 на суму 37 515,00 грн., від 19.09.2014 року №9054155119 на суму 28 616,00 грн. та податкових повідомлень-рішень №0101852301 від 26.07.2011 року на суму 266 894,54 грн., №0101862301 від 26.07.2011 року на суму 27 690,00 грн. та залишку несплаченої пені в розмірі 1 275,42 грн., але така інформація не відповідає дійсності, оскільки самостійно задекларовані грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно з вищевказаними податковими деклараціями є сплаченими, що підтверджується платіжними дорученнями №313 від 29 липня 2014 року, №375 від 28 серпня 2014 року та №249 від 25 вересня 2014 року. Податкові повідомлення-рішення №0101852301 від 26.07.2011 року на суму 266 894,54грн., та №0101862301 від 26.07.2011 року на суму 27 690,00грн. оскаржувались підприємством у судовому порядку, при цьому остаточного рішення за результатами розгляду цієї справи (№К/800/21948/14) Вищим адміністративним судом України на разі не прийнято. Таким чином, до розгляду апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за №804/16409/14 в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді суму заборгованості відповідача перед бюджетом у розмірі 406667,82 грн. не можна вважати встановленою. А звідси - опис майна у податкову заставу в рамках цієї суми є незаконним, так як сума боргу є досі недоведеною позивачем. Крім того, в адміністративному позові міститься неправдива інформація стосовно перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податковим керуючим, про що складено акт від 14.11.2014р. №15/34683300, а також ненадання підприємством відповідних документів, про що складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 14.11.2014р. Позивач, стверджуючи про вищевикладені факти, одночасно з цим зазначає, що здійснити опис майна виявилось неможливим у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою. За таких обставин є незрозумілим факт будь-якого перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податковим керуючим, ненадання підприємством відповідних документів, а також відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Позивачеві достеменно відома адреса фактичного місцезнаходження підприємства: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 28-Б. Відповідачем надавався до податкової інспекції договір оренди нежитлового приміщення №01/07/2012 від 31.07.2012р., що підтверджується листом вих. №165 від 25.02.2013р., листом вих. №638 від 25.06.2013р., копією витягу з акту перевірки №657/22-1/34683300 від 23.09.2013р., копією довідки №1111/22-1734683300 від 18.03.2013р. Крім того, за період діяльності підприємства за фактичною адресою податковим органом неодноразово проводились виїзні перевірки. Все вищезазначене свідчить про той факт, що позивач, знаючи про фактичне місцезнаходження відповідача, не звертався до останнього задля здійснення опису майна у податкову заставу.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "АЕК" (далі ТОВ Фірма "АЕК") (код ЄДРПОУ 34683300) перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська) як платник податків.

Як слідує з позовної заяви, станом на час звернення позивача до суду за відповідачем обліковувався непогашений податковий борг у загальній сумі 406667,82грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання означених приписів контролюючим органом була виставлена податкова вимога №3444-25 від 21.07.2014р. про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 405322,44грн., яка була надіслана на адресу ТОВ Фірма "АЕК" засобами поштового зв'язку 06.08.2014р.(а.с.8).

Згідно з п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Приписами п.89.1 та п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Так, заступником начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ОСОБА_1 прийнято рішення від 04.08.2014р. №8/34683300 про опис майна ТОВ "Фірма АЕК" в податкову заставу (а.с.9).

04.08.2014р. позивачем надіслано запит за №25431/10/04-64-25, в якому зазначалось, що відповідачу потрібно або погасити наявний податковий борг, або, у разі неможливості його погашення, надати інформацію про власне майно та документи, необхідні для його опису в податкову заставу (а.с.10).

Як зазначається у позовній заяві, вказані рішення від 04.08.2014р. №8/34683300 про опис майна у податкову заставу та запит від 04.08.2014р. №№25431/10/04-64-25 були надіслані на адресу ТОВ "Фірма АЕК" та отримані останнім 13.08.2014р., разом з тим, жодних доказів на підтвердження направлення та вручення відповідачу вищевказаних рішень суду надано не було.

14 листопада 2014 року податковим керуючим ОСОБА_2 складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за №15/34683300, в якому зазначено, що відповідачем не допущено податкового керуючого до виконання своїх повноважень в частині опису майна у податкову заставу, а також складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу за №15/34683300, в якому зазначалося, що ТОВ "Фірма АЕК" за наявності законних підстав не надано документи, необхідні для опису майна у податкову заставу (а.с.11,12).

При цьому з позовної заяви слідує, що 14.11.2014р. податковим керуючим ОСОБА_2 дійсно здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ "Фірма АЕК", однак, здійснити опис майна виявилося неможливими у зв'язку із відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Дійсно, відповідно до п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу (лист Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013р. №642/12/13-13 Щодо застосування адміністративного арешту коштів ).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що фактично зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є засобом забезпечення виконання останнім своїх податкових зобов'язань, в тому числі щодо сплати податкового боргу.

Як зазначалося вище, станом на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковувався податковий борг у розмірі 406667,82грн.

Разом з тим, позивачем не було надано суду жодного доказу та пояснення щодо того з чого складається сума податкового боргу, про наявність якого йшлося у позовній заяві, у зв'язку із чим ухвалою суду від 30.01.2015р. у Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська було витребувано письмові пояснення відносно складових суми податкового боргу ТОВ "Фірма АЕК" у розмірі 406667,82грн. та докази наявності цього податкового боргу.

На виконання вимог ухвали позивачем надано додаткові пояснення від 13.04.2017р., в яких зазначалося, що станом на 30.01.2015р. сума податкового боргу ТОВ "Фірма АЕК" складала 412209,92 грн., з них: з податку на додану вартість в сумі 118651,80 грн. (т.ч. пеня в сумі 5542,10 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 293558,12 грн. (в т.ч. пеня в сумі 41,83 грн).

Однак, станом на сьогоднішній день заборгованість ТОВ "Фірма АЕК" перед бюджетом становить 48121,60грн. з податку на додану вартість, недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11383,74грн., в підтвердження чого надано витяг зі зворотного боку картки особового рахунку платника податків.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом податковий борг, до сплати якого позивач просив застосувати зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача та заборонити відчуження його майна, погашений.

Водночас, позивач все ж таки наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у відповідача виник новий податковий борг, який становить 48121,60грн. - з податку на додану вартість та 11383,74грн. - недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску, в підтвердження чого надано витяг зі зворотного боку картки особового рахунку платника податків.

При цьому новоутворений податковий борг не може бути підставою для зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, оскільки дії і рішення, що за встановленою законом процедурою передували зверненню контролюючого органу до суду із цим позовом, мали підгрунттям наявність податкового боргу, який станом на теперішній час є погашеним, і були спрямовані саме на його сплату.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративний позову Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "АЕК" про зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова