Постанова

від 15.06.2017 по справі 808/1023/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року (о 17 год. 20 хв.) Справа № 808/1023/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Новікової Д.А.,

представника позивача Сератюкової Г.В.,

представника відповідача Пономаренко В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного торгівельно-виробничого підприємства ДП-Вектор

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Запорізький ОВ ФСЗІ, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного торгівельно-виробничого підприємства ДП-Вектор (далі - ПТВП ДП-Вектор , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 47 773,88 грн.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та зазначає, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ річна поштова), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період складала 22 особи, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого Законом, на ПТВП ДП-Вектор повинна складати 1 особа. Вказує, що середньооблікова кількість інвалідів у роботодавця склала 0 осіб, що є меншим ніж встановлено нормативом, а тому відповідно до статті 20 Закону відповідач повинен до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 47 750,00 грн. Окрім того, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка згідно із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.2007 №223, починає нараховуватись з наступного дня граничного строку сплати санкцій, тобто з 16 квітня. Пояснює, що пеня за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів у поданій до суду позовній заяві відповідно до п. 3.7 Порядку позивачем розрахована на дату її подання, та становить 23,88 грн. На підставі викладеного, а також враховуючи, що відповідачем всупереч вимогам законодавства суми адміністративно-господарських санкцій та пені самостійно не сплачено, просить стягнути з ПТВП ДП-Вектор заборгованість у розмірі 47 773,88 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові, та просив позов задовольнити. Крім того, просить долучити до матеріалів справи відповідь Запорізького міського центру зайнятості.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив в частині стягнення адміністративних санкцій за 12 місяців 2016 рік, із підстав наведених у письмових поясненнях (вх. №15309 від 30.05.2017). Зокрема, зазначив, що протягом 01.01.2016 до 19.05.2016 на підприємстві працювала людина-інвалід, яка була звільнена по причині фізичної смерті, що на його думку, свідчить про те, що стверджувати позивачем про незабезпечення створення робочих місць не було підстав. Просить скоротити суму позову виходячи з розрахунку за 7 місяців (кількість місяців, за яки не було заповнено робоче місце інвалідом). Повідомив також, що єдиною діяльністю ПТВП ДП-Вектор є виконання робіт по ремонту устаткування і споруд на заводах ПАТ Запоріжкокс та ПАТ Запоріжсталь і це ускладнює створення робочих місць такої категорії для інвалідів. Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що з падінням економіки в цілому в країні, що призвело до заниження об'ємів виконання робіт підприємством, і це, в свою чергу, стало причиною скорочення робочих місць взагалі на підприємстві, про що свідчить довідка штатної чисельності на 01.05.2017), просить суд взяти ці факти до уваги і прийняти справедливе рішення.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПТВП ДП-Вектор (ідентифікаційний код 23879992) зареєстровано як юридична особа 30.01.1997, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом від 30.12.2015 №20ОК на посаду начальника відділу кадрів згідно із штатним розписом підприємства з 01 січня 2016 року прийнято ОСОБА_1, якій відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №503228 встановлено ІІІ групу інвалідності.

Проте, відповідно до наказу від 23.05.2016 №24ОК вказану особу звільнено з 19 травня 2016 року у зв'язку із смертю, що також підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1.

Згідно із наданим відповідачем Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою №10-ПІ від 25.02.2017 середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2016 році становила 24 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність у підприємства - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , становила 1 особу, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 47 750,00 грн.

Листом від 13.04.2017 №03-409/742 Запорізьке ОВ ФСЗІ повідомило підприємство про необхідність відображення у рядку 06 Звіту суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 47 750,00 грн., яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у загальному розмірі 47 773,88 грн. у добровільному порядку Запорізьке ОВ ФСЗІ звернулось із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частинами першою, другою та третьою статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що ПТВП ДП-Вектор є юридичною особою та відноситься до категорії суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, який у відповідача повинен складати 1 робоче місце. Проте, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність у підприємства протягом 2016 року склала 0 осіб, про що і зазначено в Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок, по-перше, виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України Про зайнятість населення від 05.07.2012 №5067-VІ, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 якого роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 затверджено форму звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання.

Пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку встановлено, що Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року ПТВП ДП-Вектор до Запорізького МЦЗ звіти за формою 3-ПН (звіт про наявність вакансій), в тому числі для працевлаштування інвалідів не надавало, спільних заходів у напрямку працевлаштування інвалідів Запорізьким МЦЗ з підприємством протягом 2016 року не проводив, що підтверджено листом вказаного центру зайнятості від 04.05.2017 №844/04-11, наданим позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Щодо посилань представника відповідача на ту обставину, що протягом 01.01.2016 до 19.05.2016 на підприємстві працювала людина-інвалід, яка була звільнена по причині фізичної смерті, суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів про вжиття заходів щодо працевлаштування інвалідів з травня 2016 року, а також створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році в кількості, визначеній нормативом.

Стосовно посилань на необхідність сплати ПТВП ДП-Вектор суми адміністративно-господарських санкцій із розрахунку за 7 місяців (кількість місяців, за яки не було заповнено робоче місце інвалідом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Форму звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - форма) та Інструкцію щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затверджено Наказом № 42 від 10.02.2007 Міністерства праці та соціальної політики України.

Так, згідно із пунктом 3.2 Інструкції у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до пункту 3.7 у рядку 06 відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу. Для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює

рядок 06 = (рядок 03 - рядок 02) х рядок 05.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

Так, пункт 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за №552/13819, встановлює, що у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Термін прострочення на дату подання позовної заяви становить 1 день, таким чином, сума пені (з врахуванням ставки НБУ) становить 23,88 грн.

Таким чином, у даному випадку Фонд соціального захисту інвалідів у розрахунку ціни позову визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 47 750,00 грн. та пеню в сумі 23,88 грн. Загальна сума заборгованості, на думку позивача, склала 47 773,88 грн.

На момент розгляду справи в суді вказана сума адміністративного-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році відповідачем не сплачена, заборгованість перед Фондом соціального захисту інвалідів не погашена, що саме представником відповідача визнано у судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного торгівельно-виробничого підприємства ДП-Вектор на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 47 773,88 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак