Постанова

від 20.06.2017 по справі 817/810/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2017 р.Р і в н е 817/810/17 Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув; відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сарненського об'єднананого управління Пенсійного фонду України Рівненської області доСелянського (фермерського) господарства "Хлібороб" про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Сарненське об'єднанане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Хлібороб" про стягнення заборгованості по пільгових пенсіях, за період січень-квітень 2017 року в загальній сумі 47746,52 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 14.06.2017 подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі (а.с.63).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.62).

Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини шостої статті 12 та частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Селянське (фермерське) господарство "Хлібороб", ідентифікаційний код 30715465, є юридичною особою, що включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону, віднесено жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

За даними Реєстру платників єдиного податку, що містяться на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/), Селянське (фермерське) господарство "Хлібороб," ідентифікацій-ний код 30715465, не значиться платником єдиного податку (а.с.64).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, відповідач повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Абзацом 5 підпункту 1 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Селянське (фермерське) господарство "Хлібороб", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівниці в сільськогосподарському виробництві якого: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вийшли на пільгову пенсію, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку їм пенсій, що призначені на пільгових умовах (а.с.19-57).

Згідно довідки Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області вказаним особам впродовж січня- квітня 2017 року виплачувалася пенсія, призначена на пільгових умовах (а.с.58).

Дотримуючись вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (а.с.7-9).

Відповідно до розрахунків позивача за період з січня-квітень 2017 року розмір витрат складає 47746,52 грн., що відповідає даним розрахунків про місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним громадянам.

Відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не надав.

У постанові від 07.07.2015 (справа 2а/0370/1328/11) Верховним Судом України сформовані правові висновки щодо відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, відповідно до яких вказані пенсії підлягають відшкодуванню підприємствами та організаціями.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Хлібороб" (код ЄДРПОУ 30715464) на користь Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 41249821, р/р 25609301021654 ОПЕРВ Ощадбанк м. Рівне, МФО 333368, вул. Суворова, 8, м. Сарни, Рівненська область, 34502) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з січня - квітень 2017року в сумі 47746 (сорок сім тисяч сімсот сорок шість ) грн. 52 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.