Постанова

від 21.06.2017 по справі 824/322/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/322/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

сторони в судове засідання не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вітрянський”

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вітрянський” (далі - відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за період з 01.03.2017 р. по 01.05.2017 р. в сумі 3149,66 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 01.05.2017 р. по 01.05.2017 р. в сумі 3149,66 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

21.06.2017 р. представник позивача подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Водночас вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Про дату, час та місце судового засідання, відповідач належним чином повідомлений за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою Укрпошти від 14.06.2017 р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто до суду з відміткою "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи із змісту ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 35 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання (ст. 37 КАС України).

Частиною 3 ст. 167 КАС України передбачено, що судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст. ст. 35, 37 та 167 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи приписи ст. 122 та ст. 128 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем заяви про розгляд справи без його участі, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, з таких міркувань.

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Вітрянський” (60214, Чернівецька область, Сокирянський район, с. Вітрянка, ідентифікаційний код 30769420) зареєстрований як юридична особа та взятий на облік в органах Пенсійного фонду України (а.с. 30).

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Пунктом 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 р.).

Відповідно до пункту “а“ частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно підпункту 1 п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.8 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Як видно із матеріалів справи, позивач листом № 1454/03 від 09.03.2017 р. на адресу відповідача надіслав розрахунок фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з березня 2017 р. на суму 1574,83 грн (а.с. 6).

Згідно довідки Укрпошти від 09.03.2017 р., рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу, повернуте до управління Пенсійного фонду в Сокирянському районі Чернівецької області за відмовою адресата від одержання.

Пунктом 8.3 Інструкції № 21-1 передбачено, що у разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За наведених обставин, суд вважає, що розрахунок фактичних витрат вручений відповідачу 09.03.2017 р.

Відповідачем зазначені в розрахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 01.03.2017 р. по 01.05.2017 р. не сплачені, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 3149,66 грн (1574,83 грн + 1574,83 грн).

Статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на матеріали справи, відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3149,66 грн.

Частиною 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вітрянський” на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за період з 01.03.2017 р. по 01.05.2017 р. в сумі 3149,66 грн.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя           В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 26 червня 2017 р.