Ухвала

від 20.06.2017 по справі 813/1507/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5218/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря Мельничук Б.Б.

представника позивача Андріїв М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-ЛЬВІВ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі № 813/1507/16 за позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-ЛЬВІВ про стягнення коштів з рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про стягнення коштів з рахунків платника податків в розмірі 64626 грн. 81 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за відповідач рахується податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати і яка в добровільному порядку не погашена.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року в адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з рахунків Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-ЛЬВІВ (код ЄДРПОУ 31442100), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Пекарська, 95, на користь Державного бюджету України 55566 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 81 коп. та на користь місцевого бюджету м. Борислав 9060 (дев'ять тисяч шістдесят) грн. 00 коп. податкового боргу.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що Вищий адміністративний суд України розглядає справу про скасування податкових повідомлень - рішень, а тому сума 64626 грн. 81 коп. не набула податкового боргу та не підлягає стягненню.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що СП ТзОВ КОМ-ЕКО-ЛЬВІВ зареєстровано 29.03.2001 р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 08.01.2009 р. за № 1210, що підтверджується довідкою позивача від 04.03.2013 р. за № 1313080200012.

Даний борг виник із заборгованості:

- по сплаті грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 55566 грн. 81 коп., що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2015 рік на суму 1620 грн. 00 коп. Окрім того, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 року за №0000082341 на суму 55496 грн. 00 коп. Також, платнику податків було нараховано пеню в розмірі 167 грн. 34 коп.;

- по сплаті грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9060 грн. 60 коп., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2012 року за №0001801740 на суму 11760 грн. 00 коп.

Згадані податкові повідомлення-рішення узгоджувались у судовому порядку.

Позивач надіслав податкова вимога від 27.10.2015 р. за №2879-20 на суму 55399 грн. 47 коп., яка отримана уповноваженою особою відповідача 13.11.2015 р.

Оскільки відповідачем самостійно не погашено податковий борг контролюючий орган в силу п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявна податкова вимога від 27.10.2015 року за №2879-20 на суму 55399 грн. 47 коп., яка отримана уповноваженою особою відповідача 13.11.2015 року, а тому контролюючий орган правомірно та у визначені законодавством строки звернувся до суду для здійснення заходів щодо погашення податкового боргу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положенням підп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачено добровільно та дотримання позивачем порядку досудового стягнення такого боргу.

Крім цього в силу ст. 72 КАС України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст .72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач звернувся з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків.

Водночас відповідачем оскаржено податкові повідомлення-рішення, як стали підставою для звернення про стягнення у цій справі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2016 року № К/800/51750/15 задоволено касаційну скаргу Спільного підприємства ТзОВ КОМ-ЕКО-ЛЬВІВ , скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у справі № 2а-10780/12/1370, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001801740 від 16.03.2012 р. в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій в сумі 2760 грн. В задоволенні решти вимог суд відмовив.

З огляду на наведене вище судова колегія ще раз приходить до беззаперечного висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов шляхом стягнення з рахунків відповідача податковий борг в розмірі 64626 грн. 81 коп., оскільки податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для звернення про стягнення у цій справі не скасовані, а залишені в силі крім стягнення штрафних санкцій в сумі 2760 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0001801740 від 16.03.2012 р.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю КОМ-ЕКО-ЛЬВІВ залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі № 813/1507/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький

Повний текст ухвали складено 23 червня 2017 року