Ухвала

від 21.06.2017 по справі 820/1518/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 р.Справа № 820/1518/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Іванової Н.О.,

за участю представника відповідача Нікішиної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. по справі № 820/1518/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Держпраці у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області від 28 березня 2017 року №20-01-4200/0496-0231.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 16.03.17 Головним Управлінням Держпраці проведено перевірку позивача щодо додержання законодавства про працю, за результатами якої складено акт № 20-01-4200/0496, яким встановлено порушення вимог ст. 24 Кодексу законів про працю. На підставі акту перевірки відповідачем складено Постанову про накладення штрафу у розмірі 192000 грн. Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки, щодо наявності трудових відносин позивача з громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконними, вважаючи, що зазначення вказаних осіб у висновку експертизи № 3799899-09-00-022-01 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва як працівників ТОВ Термоком ВК не підтверджує фактичний допуск ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи на підприємстві позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 820/1518/17 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови. Визнано протиправною і скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області від 28 березня 2017 року №20-01-4200/0496-0231.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення, в яких вказав не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права після детального вивчення документів та допиту свідків, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Головним Управлінням Держпраці у Харківській області з 13.03.17 по 16.03.17 проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК" з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 20-01-4200/0496. (а.с.10-13)

В ході проведення перевірки Головним Управлінням Держпраці у Харківській області встановлено низку порушень, які відображені акті перевірки № 20-01-4200/0496, зокрема: порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України, яке полягає в тому, що для одержання Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до пункту 17 розділу 1 висновку експертизи ТОВ НВП АВІОР №37998399-09-00-022-01 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання ТОВ Термоком ВК були надані матеріали, а саме копії посвідчень працівників ТОВ Термоком ВК , які зайняті на роботах підвищеної небезпеки: - монтажник санітарно-технічних систем та обладнання ОСОБА_3, посвідчення № 763 від 11.03.2003 року, видане ЗАТ УКК повторна перевірка знань 04.04.2016, протокол №01 ПДК підприємства; - слюсар КВПіА ОСОБА_4, посвідчення № 908 від 17.09.2007, видане ТОВ Учбовий комбінат з підготовки кадрів для виробництва повторна перевірка знань 04.04.2016 року, протокол №01 ПДК підприємства. Проведеною перевіркою встановлено, що з працівниками: монтажником санітарно-технічних систем та обладнання - ОСОБА_3 та слюсарем КВПіА - ОСОБА_4, протягом з 04 квітня 2016 року (дата перевірки знань працівників ТОВ Термоком ВК ) по червень 2016 року (дата отримання Висновку експертизи - 13.06.16.), а також по теперішній час трудовий договір не укладався в письмовій формі і не оформлювався наказом про зарахування зазначених працівників на роботу. Будь-які документи (а саме: наказ про прийняття, повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС, особова картка, посвідчення, що дозволяє виконувати роботи підвищеної безпеки, відомості нарахування та виплати заробітної плати), що підтверджують працевлаштування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у ТОВ Термоком ВК під час перевірки відсутні.

На підставі акту перевірки № 20-01-4200/0496 Головним Управлінням Держпраці у Харківській області припис № 20-01-4200/0496-0552 від 16.03.17, яким приписано позивачу, зокрема, привести у відповідність до вимог статті 24 КЗпП України оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу трудового договору про зарахування працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на роботу (а.с.14-15).

У зв'язку з невиконанням вказаної вимоги припису Головним Управлінням Держпраці у Харківській області на підставі акту перевірки № 20-01-4200/0496 винесено постанову про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК" №20-01-4200/0496-023/ від 28.03.17 у розмірі 192000 грн. на підставі ст.265 КЗпП України (а.с.9), з якою не погоджується позивач.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження фактичного допуску ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК", що виключає відповідальність позивача за статтею абз. 1, 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач обґрунтовує правомірність застосування до позивача штрафу за ст. 265 КЗпП України інформацією, наявною у пункті 17 розділу 1 висновку експертизи ТОВ НВП АВІОР №37998399-09-00-022-01 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання ТОВ Термоком ВК , наданою позивачем для отримання від відповідача Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Так, у вказаному висновку експертизи зазначено як працівників підприємства-позивача: монтажник санітарно-технічних систем та обладнання ОСОБА_3, посвідчення № 763 від 11.03.2003 року, видане ЗАТ УКК повторна перевірка знань 04.04.2016, протокол №01 ПДК підприємства; - слюсар КВПіА ОСОБА_4, посвідчення № 908 від 17.09.2007, видане ТОВ Учбовий комбінат з підготовки кадрів для виробництва повторна перевірка знань 04.04.2016 року, протокол №01 ПДК підприємства .

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, з монтажником санітарно-технічних систем та обладнання - ОСОБА_3 та слюсарем КВПіА - ОСОБА_4, протягом з 04 квітня 2016 року (дата перевірки знань працівників ТОВ Термоком ВК ) по березень 2017 року (дата завершення перевірки - 13.06.16.), а також по 16.03.17 трудовий договір не укладався в письмовій формі і не оформлювався наказом про зарахування зазначених працівників на роботу; будь-які документи (а саме: наказ про прийняття, повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС, особова картка, посвідчення, що дозволяє виконувати роботи підвищеної безпеки, відомості нарахування та виплати заробітної плати), що підтверджують працевлаштування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у ТОВ Термоком ВК під час перевірки на підприємстві відсутні (а.с. 9 (зворотній бік), 217); також відсутня інформація щодо вказаних осіб у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці(а.с.201-204).

Як встановлено з пояснень директора ТОВ Термоком ВК Новікова А.О. та технічного директора ТОВ Термоком ВК Варичев Д.С., вони, як уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК", не допускали до роботи на підприємстві позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були запрошені для проходження співбесіди з метою можливого працевлаштування, у разі виграшу позивачем тендеру, та комісією по перевірці знань з питань охорони праці ТОВ Термоком ВК було здійснено перевірку їх знань. Зазначили, що допуск до роботи здійснює Варичев Д.С., всі особи проходять первинний інструктаж з питань охорони праці, про що робиться відмітка у відповідному журналі, зазначили, що інформація по ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вказаному журналі відсутня саме через те, що вони до роботи не допускалися. Також Новіков А.О. та Варичев Д.С. виявили низький рівень знання внутрішніх документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК" з питань охорони праці, а саме: Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, Положення про службу охорони праці, Положення про систему охорони праці, у своїх показах спотворювали зміст вказаних документів, не заперечували фактів незабезпечення ними належного (протягом п'яти років) зберігання протоколів засідань комісії перевірці знань з питань охорони праці.

Крім того, колегією суддів встановлено з пояснень, викладених в апеляційній скрзі, що наявність таких фахівців як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була необхідною позивачу для отримання Дозволу № 563.16.63 на виконання робіт підвищеної небезпеки строком дії з 29 червня 2016 року по 28 червня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання позивачем до відповідача недостовірних даних, відображених у висновку експертизи №37998399-09-00-022-01 від 13.06.2016, в якому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фігурують саме як працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоком ВК", які вчинені з метою отримання Дозволу № 563.16.63, не можуть вважатися належними доказами фактичного допуску до роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак є підставою для відповідного реагування з боку Головного Управління Держпраці у Харківській області щодо правомірності отримання та використання позивачем Дозволу № 563.16.63.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 820/1518/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. по справі № 820/1518/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 26.06.2017 р.