Рішення

від 21.06.2017 по справі 621/206/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/206/17

2/621/433/17

РІШЕННЯ

іменем України

21 червня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

з участю секретаря Лацько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, треті особи: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора Харківської області, відділ Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Харківської області,

в с т а н о в и в:

26.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, а 29.05.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - із зміненою позовною заявою до Задонецької сільської ради, з наступними вимогами: визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у порядку спадкування за законом після померлого 19 вересня 2009 року батька ОСОБА_4, право власності за кожним по 1/2 частці земельної ділянки №318, 318.01, 303.02, площею 6,7490 га (кадастрові номери 6321782500:01:000:0120, 6321782500:01000:0121, 6321782500:01:000:0211), з них 5,7314 га - ріллі, 1,0176 га - сіножатей, що розташована на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що 19 вересня 2009 року помер їх батько ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки №318, 318.01, 303.02, площею 6,7490 га (кадастрові номери 6321782500:01:000:0120, 6321782500:01:000:0121, 6321782500:01:000:0211), з них 5,7314 га - ріллі, 1,0176 га - сіножатей, що розташована на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка належала померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої 12.09.2007 року ОСОБА_5

Проте право власності на зазначену вище земельну ділянку ОСОБА_4 за час життя не зареєстрував у встановленому законом порядку.

Згідно із ст. 1299 Цивільного кодексу України, в редакції яка діяла на дату вступу його батьком ОСОБА_4 у спадщину після померлої 12 вересня 2007 року ОСОБА_5, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

В свою чергу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" в пункті першому роз'яснив, що виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

10 березня 2010 року після звернення ОСОБА_4 ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа на померлого ОСОБА_4, яка була того ж дня зареєстрована у спадковому реєстрі під номером 48988766.

Після спливу шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 Цивільного кодексу України, вони звернулися до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 Проте, через відсутність державної реєстрації переходу права власності на вказану вище земельну ділянку від померлої ОСОБА_5 до батька ОСОБА_4 їм було відмовлено у видачі вказаного вище свідоцтва та роз'яснено їхнє, як спадкоємців, право на звернення до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Через те, що їх батько ОСОБА_4 за час свого життя не встиг зареєструвати своє право на спадщину, отриману ним після померлої ОСОБА_5, вони не мають можливості отримати свідоцтво про право на таку спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4

Наведені обставини змусили їх звернутися до суду.

Належним чином повідомлені сторони в судове засідання не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подав заяву про судовий розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_2 подав заяву про судовий розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача територіальної громади в особі Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області в судове засідання не з'явився, Задонецький сільський голова ОСОБА_7 подала клопотання, в якому позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила розглянути справу за відсутністю представника територіальної громади в особі Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області.

Представник третьої особи - начальник відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Харківської області ОСОБА_8 подав суду пояснення, в яких просив розглянути справу за відсутності представника відділу.

Представник третьої особи - ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області про причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

У відповідністю з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідністю з ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Спірною є земельна ділянка №318, 318.01, 303.02, площею 6,7490 га (кадастрові номери 6321782500:01:000:0120, 6321782500:01000:0121, 6321782500:01:000:0211), з них 5,7314 га - ріллі, 1,0176 га - сіножатей, що розташована на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою 27.06.2008 року (реєстр 1-1897), успадкована ОСОБА_4 після померлої 12.09.2007 року ОСОБА_9 Оцінка спадкового майна складає - 52910 грн. (а. с. 10).

ОСОБА_4 помер 19.09.2009 року у віці 57 років в м. Зміїв Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 22.09.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 районного управління юстиції Харківської області. (а. с. 7).

Позивачі ОСОБА_1 В, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, є синами ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтв про народження. (а. с. 8, 65).

З листів ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_11 від 27.12.2016 року та 11.04.2017 року вбачається, що після померлого 19.09.2009 року ОСОБА_4 10.03.2010 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого нацменко ОСОБА_12 Заповітів від імені померлого ОСОБА_4 в нотаріальній конторі не посвідчувалося. ОСОБА_4 ОСОБА_12 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що правовстановлюючого документу на земельну ділянку не було надано. (а. с. 11, 46).

Згідно будинкової книги та довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області, ОСОБА_4 ОСОБА_10 з 02.03.2004 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3. У цьому ж будинку до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав ОСОБА_4 (а. с. 13-17, 23).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивачами надано докази, якими підтверджуються наступні обставини: ОСОБА_4 ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ОСОБА_10 є спадкоємцями за законом першої черги після померлого 19.09.2009 року батька ОСОБА_4; спадщину після померлого батька прийняли: син ОСОБА_2 - відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України; син ОСОБА_1 - відповідно до ст. 1269 ЦК України; інші спадкоємці, які прийняли спадщину - відсутні; спірне спадкове майно складається із земельної ділянки №318, 318.01, 303.02, площею 6,7490 га (кадастрові номери 6321782500:01:000:0120, 6321782500:01000:0121, 6321782500:01:000:0211), з них 5,7314 га - ріллі, 1,0176 га - сіножатей, що розташована на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, успадкована ОСОБА_4 після померлої 12.09.2007 року ОСОБА_9; отримати свідоцтво про право на спадщину позивачі не мають можливості через те, що отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 не зареєстрував в установленому порядку право власності на земельну ділянку та не отримав на неї правовстановлюючого документа.

Зазначені обставини, які встановлені під час судового розгляду, свідчать про наявність підстав. для ухвалення рішення про задоволення позову

За таких обставин, визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а позовна заява ОСОБА_4 ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ОСОБА_10 про визнання за ними у порядку спадкування за законом права власності за кожним на 1/2 частку земельної ділянки є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Враховуючи характер спірних правовідносин, відсутні підстави для відшкодування понесених позивачами витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 169, ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 19 вересня 2009 року батька ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину земельної ділянки №318, 318.01, 303.02 площею 6,7490 га (кадастрові номери 6321782500:01:000:0120, 6321782500:01000:0121, 6321782500:01:000:0211), з них 5,7314 га - ріллі, 1,0176 га - сіножатей, що розташована на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом після померлого 19 вересня 2009 року батька ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину земельної ділянки №318, 318.01, 303.02 площею 6,7490 га (кадастрові номери 6321782500:01:000:0120, 6321782500:01000:0121, 6321782500:01:000:0211), з них 5,7314 га - ріллі, 1,0176 га - сіножатей, що розташована на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: