Ухвала

від 22.06.2017 по справі 757/61581/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурор ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Ваго-Рев» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт з забороною відчуження на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках ТОВ «Ваго-Рев» код 36623607) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 351533, за адресою: м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 16, м. Харків, вул.. Маломясницька, буд. 2-А) з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів )обов`язкових платежів) та виплати заробітної плати працівникам.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «Ваго-Рев» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу зазначає про те, що вказане майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як про то зазначено в ухвалі слідчого судді. Накладення арешту на банківський рахунок паралізувало роботу товариства, що потягло за собою великі збитки та фактично позбавило товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі. Крім того, на момент застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, службовим особам ТОВ «Ваго-Рев» не повідомлялось про підозру, у кримінальному провадженні №42014000000000375 не заявлено цивільний позов, а також органом досудового розслідування не надано даних про те, що кошті, які перебувають на банківських рахунках є предметом злочинної діяльності. Слідчим в якості єдиного обґрунтування необхідності накладення арешту наведено наявність акту перевірки товариства, згідно висновків якого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 23527560 грн. та податок на додану вартість на загальну суму 25887193 грн. Враховуючи наведене, на думку апелянта, оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог ст..ст. 132, 170, 173 КПК України, а відтак підлягає скасуванню.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то зважаючи на те, що копія ухвали від 13.12.2016 року отримана представником власника майна лише 03.02.2017 року, строк на апеляційне оскарження вважається не пропущеним.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 13.12.2016 року було постановлено без повідомлення власників майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000375 від 07.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362, ч. 1, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України.

12.12.2016 року слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках ТОВ «Ваго-Рев» код 36623607) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 351533, за адресою: м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 16, м. Харків, вул.. Маломясницька, буд. 2-А), посилаючись на те, що зазначене в клопотанні майно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України.

13.12.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження №42014000000000375 зареєстроване ще від 07.05.2014 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Ваго-Рев» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні службові особи вказаних підприємств в статусі підозрюваного не перебували, в зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситись з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчинених злочинів, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні докази вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «Ваго-Рев», то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту вказаного майна взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної юридичної особи, обмежившись лише посиланням на норму КПК України, що є порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Ваго-Рев» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт з забороною відчуження на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках ТОВ «Ваго-Рев» 9код 36623607) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 351533, за адресою: м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 16, м. Харків, вул.. Малом`ясницька, буд. 2-А) з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів )обов`язкових платежів) та виплати заробітної плати працівникам скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту, а саме на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках ТОВ «Ваго-Рев» 9код 36623607) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 351533, за адресою: м.Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 16, м. Харків, вул.. Малом`ясницька, буд. 2-А) відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1014/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1