Справа № 201/5351/17
Провадження № 2/201/1759/2017
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 червня 2017 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Ходаківського М.П.,
за участі секретаря судового засідання - Пісчанської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 квітня 2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення матеріальної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 01 вересня 2016 року між ним та ТОВ ОСОБА_2 Трейд укладено Договір ревардингу № 303143, за умовами якого останнє зобов'язалося придбати та передати на умовах ревардингу у користування автомобіль Kia Sorento 2.2 CRDi AT Premium, а позивач зобов'язався прийняти товар та сплачувати ревардингові та інші платежі. На виконання умов договору позивачем сплачено 256 300 грн. Згодом позивач дійшов до висновку, що укладений договір не відповідає вимогам законодавства, порушує його права як споживача, містить несправедливі умови та всупереч вимог чинного законодавства не був посвідчений нотаріально. У зв'язку із викладеним позивач просить суд визнати недійсним договір ревардингу № 303135 від 01 вересня 2016 року, стягнути з відповідача 256 300 грн. та 2 563 грн. понесених судових витрат.
Представник позивача 20 червня 2017 року надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник відповідача в судові засідання 25 квітня 2017 року та 20 червня 2016 року повторно не з'явився, ніяких заяв та клопотань до суду не надіслав, про причини неявки не повідомив. Про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток на адресу державної реєстрації відповідача.
За таких обставинам, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін і ухвалити у справі заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Розгляд справи відбувався за правилами ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд укладено договір ревардингу № 303143 з додатками (а.с.19-33), за умовами якого ТОВ ОСОБА_2 Трейд зобов'язалося придбати та передати на умовах ревардингу у користування майно (визначене у п. 3.1. цього договору), а отримувач ОСОБА_1 зобов'язався прийняти товар та сплачувати ревардингові та інші платежі згідно з умовами даного договору. Згідно із п 3.1 вказаного договору товаром по даному договору є автомобіль Kia Sorento 2.2 CRDi AT Premium.
При цьому згідно п. 3.3 товар є власністю постачальника (ТОВ ОСОБА_2 Трейд ) до моменту переоформлення права власності на отримувача згідно даного договору. Всі ризики по товару переходять від постачальника до отримувача в момент передачі товару за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.2. договору строк користування отримувачем товаром складається з періодів (місяців) згідно з графіком сплати ревардингових платежів (додаток №3 до договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за формою встановленою постачальником.
На виконання умов договору ревардингу позивач 01 вересня 2016 року сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 77 800 гривень (а.с. 34). В подальшому позивачем 19 жовтня 2016 року було сплачено грошові кошти у розмірі 78 500 грн. та 100 000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, що містяться в матеріалах справи (а.с. 35).
Згодом позивач зрозумів, що укладений між та відповідачем договір ревардингу не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує його права як споживача та містить несправедливі умови.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Відповідно до розділу І спірного договору ревардинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору ревардингу. Однак діючим цивільним законодавством не врегульовано правовідносини, що виникають із договору ревардингу. Аналізуючи зміст договору ревардингу суд приходить до висновку, що відносини, які виникли між сторонами за договором ревардингу регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Закон України Про фінансовий лізинг , оскільки містять елементи вказаних договорів, а також імперативні норми Закону України Про захист прав споживачів , оскільки договір укладено з метою набуття права власності на автомобіль для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
За змістом статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Зокрема, умовами спірного договору, які включають елементи лізингу є: п. 8.13, відповідно до якого ревардинговий платіж може індексуватися в залежності від зміни законодавства, збільшення податків, переоцінки викупної вартості, збільшення митних зборів; п. 8.1.2, за умовами якого ревардинговий платіж включає сплату відсоткової ставки, комісії за супроводження договору. Пунктом 3.6 договору встановлено, що постачальник не відповідає перед отримувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності товару, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець. Однак договір не містить вказівки щодо особи продавця та його місцезнаходження.
Таким чином, зазначені умови договору суперечать вимогам ч.1 ст. 808 ЦК України, яка передбачає, що якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Згідно із ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Зокрема, умовами спірного договору, які включають елементи найму є п. 8.1.2, згідно з яким періодичний платіж визначається із урахуванням коефіцієнта, до формули якого входить сума комісії та відсоткової ставки та сплачується щомісячно за користування товаром; розділ 1, де визначено, що отримувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом ревардингу від постачальника.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зокрема, умовами спірного договору, які включають елементи купівлі-продажу є: п. 2.3., згідно якого отримувач має право самостійно обрати ТЗ та продавця ТЗ, водночас продавцем є особа, яка зазначена у специфікації; п. 3.4., за умовами якого у разі зміни вартості товару отримувач повинен сплатити різницю такої вартості до моменту купівлі товару; п. 3.6., відповідно до якого постачальник не відповідає за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності товару; п. 8.14. - дострокове погашення може відбуватись не раніше ніж через 12 місяців після підписання акту, за дострокове погашення сплачується штраф в розмірі 10% від суми дострокового погашення.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства спірний договір за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
Віднесення вказаної категорії договорів до змішаних підтверджено правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-2766цс15.
Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.
Несправедливими згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
Із встановлених у справі обставин вбачається, що умови укладеного між сторонами договору ревардингу є несправедливими, а саме: п. 8.1.3 періодичний платіж визначається із урахуванням коефіцієнта, до формули якого входить сума комісії та відсоткової ставки; п. 8.13 ревардинговий платіж може індексуватися в залежності від зміни законодавства, збільшення податків, переоцінки викупної вартості, збільшення митних зборів; п. 8.14. дострокове погашення може відбуватись не раніше ніж через 12 місяців після підписання акту, за дострокове погашення сплачується штраф в розмірі 10% від суми дострокового погашення; п. 8.15 у випадку розірвання договору через відмову від підписання акту коригування вартості ревардингові платежі поверненню не підлягають; п. 2.3. отримувач має право самостійно обрати ТЗ та продавця ТЗ, водночас продавцем є особа, яка зазначена у специфікації; п. 3.4. у разі зміни вартості товару отримувач повинен сплатити різницю такої вартості до моменту купівлі товару; п. 5.4. у разі зменшення вартості товару різниця поверненню не підлягає; п. 3.6. постачальник не відповідає за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності товару; п. 4.2.3 постачальник має право залишати твар на складі у випадку прострочення; п. 4.2.6. постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку; п. 8.1.2 ревардинговий платіж включає сплату відсоткової ставки, комісії за супроводження договору; п. 12.1. за несвоєчасне внесення платежів отримувач сплачує пеню та проценти в розмірі 3% щодня; п. 12.11. у випадку розірвання договору отримувачем, останній сплачує штраф в розмірі 10% від вартості товару, а також йому не повертається вартість фінансування.
Позиція щодо несправедливості названих умов спірного договору підтверджена постановами Верховного Суду України у справах № 6-65цс16; № 6-330цс16; № 6-2766цс15.
Положеннями розділу 12 договору встановлено жорстку односторонню відповідальність одержувача не лише за будь-яке порушення зобов'язання, а й за розірвання договору за його ініціативою, що є обмеженням принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та є несправедливими умовами договору згідно із ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів . Окрім того передбачена у договорі та додатку № 2 до нього оплата вартості фінансування договору у розмірі 77 800 грн. виходить за межі переліку передбачених законом платежів, у зв'язку із чим вказані положення договору є несправедливими.
При цьому найменування договору укладеного між сторонами в якості Договору ревардингу не змінює його змісту, який включає умови лізингу, найму, купівлі-продажу, аналогічні до тих, які визнані несправедливими постановами Верховного Суду України у справах № 6-65цс16; № 6-330цс16; № 6-2766цс15.
Більше того, спірний договір ревардингу з огляду на поширення на відносини, які виникають з його умов положень договорів найму та лізингу, підлягав нотаріальному посвідченню.
Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Необхідність нотаріального посвідчення вказаної категорії договорів підтверджено правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-2766цс15.
Однак всупереч вимог чинного законодавства, укладений між сторонами договір ревардингу, не посвідчений нотаріально.
Таким чином, спірний договір ревардингу є недійсним в силу ст. 203 ЦК України (невідповідність змісту правочину актам цивільного законодавства), а саме - невідповідність вимогам ст.18 Закону України Про захист прав споживачів .
Отже чином, умови укладеного договору ревардингу обмежують права позивача як споживача, передбачені Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про фінансовий лізинг , ЦК України, не відповідають принципу добросовісності та рівності сторін у договорі. У зазначеному договорі звужені обов'язки постачальника, передбачені діючим законодавством, виключена його відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета договору та передачі цієї речі неналежної якості, комплектності, справності; право на заміну товару іншим товаром, а у випадку відмови отримувача, повернення платежів не відбувається; значно розширені права постачальника, не передбачено його обов'язок надати предмет у стані, який би відповідав його призначенню, не передбачені умови щодо розірвання договору з ініціативи отримувача, у випадку розірвання договору отримувачем, передбачено сплату ним штрафу в розмірі 10% від вартості товару, а також йому не повертається вартість фінансування.
З огляду на ці обставини, враховуючи те, що в договорі ревардингу укладеному між позивачем та відповідачем обмежені права позивача як споживача, передбачені Законом України Про захист прав споживача , Законом України Про фінансовий лізинг та ЦК України, умови договору не відповідають принципу добросовісності та рівності сторін, його положення в цілому містять істотний дисбаланс прав та обов'язків сторін договору на шкоду споживача і є несправедливими, а тому є підстави відповідно до вимог ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів визнати договір недійсним в цілому.
На підставі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачену ним суму грошових коштів згідно умов договору ревардингу № 303143 в розмірі 256 300 гривень.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при пред'явленні позову судового збору в розмірі 3 203 грн., що підтверджується квитанцією.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 74-76, 88, ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення матеріальної шкоди задовольнити.
Визнати недійсним договір ревардингу № 303135, укладений 01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд (м. Київ, вул. Кропивницького, 18, код ЄДРПОУ 34754266) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 118/6/29) 256 300 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд (м. Київ, вул. Кропивницького, 18, код ЄДРПОУ 34754266) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 118/6/29) сплачений останнім судовий збір у розмірі 3 203 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 232 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: М.П. Ходаківський
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2017 |
Оприлюднено | 27.06.2017 |
Номер документу | 67380717 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Ходаківський М. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні