Рішення

від 20.06.2017 по справі 191/1230/16-ц

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1230/16-ц

Провадження № 2/191/82/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.06.2017

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря - Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОАЗІС про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної виплати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 28.09.2015 року по 30.11.2015 року вона працювала рахівником по підрахунку бухгалтерських даних у ТОВ ТБ ОАЗІС , звідки звільнилась за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпПУ, запис № 20 та № 21 у трудовій книжці). В порушення вимог ст.. 115 КЗпПУ на підприємстві їй не регулярно виплачували заробітну плату. Загальний розмір заборгованості за період її роботи на ТОВ ТБ ОАЗІС склав 2400,00 грн., в тому числі за жовтень - 700,00 грн., листопада - 1700,00 грн.. В порушення ст. 116 КЗпПУ в день звільнення підприємство не видало їй трудову книжку та не провело з нею остаточний розрахунок. Трудова книжка була видана їй 21.12.2015 року. Компенсація за невикористану відпустку згідно ст.. 83 КЗпПУ склала 323,80 грн. Листи позивача від 05.01.2016 року з вимогами погасити заборгованість адміністрація ТОВ ТД ОАЗІС ігнорує, кошти не виплачує та письмових відповідей не надає.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпПУ у разі несвоєчасної виплати заборгованості підприємство повинно виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На момент подачі позовної заяви сума заборгованості складає 4776,05 грн. Враховуючи те, що відповідач в день її звільнення і до теперішнього часу не провів повний розрахунок, чим заподіяв їй величезні моральні страждання, так як позивач одна з донькою залишилась перед Новим роком без грошей. Роботу знайти дуже важко і вона вважає, що згідно з п.1 ст. 237 КЗпПУ відповідач зобов'язаний відшкодувати їй матеріальний збиток у розмірі 10000,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним позивач уточнила позовні вимоги просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2400,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 323,80 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 01.12.2015 року по 27.12.2016 року в розмірі 17161,40 грн. та моральний збиток 10000,00 грн.

Позивач до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив, а тому згідно до ст. 224 ЦПК України , суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 працювала на посаді рахівника по підрахунку бухгалтерських даних ТОВ ТД ОАЗІС з 28.09.2015 року по 30.11.2015 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5).

З довідки Управління соціального захисту населення № НОМЕР_1 від 16.02.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 була взята на облік, як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Згідно листа ТОВ Торговий дім ОАЗІС за вих. № 28/09/16/1 від 27.09.16 року вбачається, що заборгованість по заробітній платі звільненої робітниці ОСОБА_1 станом на 30.11.2015 року становить 1243,00 грн. Розмір заробітної плати за жовтень 2015 року складав 1400,00 грн.; за листопад 2015 року - 1431,69 грн. (а.с. 51).

Повідомленням ТОВ Торговий дім ОАЗІС за вих. № 10/11/16/1 від 10.11.16 року підтверджується, що розмір компенсації невикористаної відпустки звільненої робітниці ОСОБА_1 складає 188,78 грн.(а.с. 57).

З заяви ОСОБА_1 від 27.12.2016 року вбачається, що ТОВ ТД ОАЗІС виплатило позивачу суму невикористаної відпустки в розмірі 188,78 грн. (а.с. 62).

Згідно довідки ТОВ Торговий дім ОАЗІС за вих. № 20/06/17 від 20.06.2017 року підтверджується, що посадовий оклад ОСОБА_1 за вересень становив 1400,00 грн., відпрацьовано останньою 3 дні. Нараховано за вересень 2015 року - 190,91 грн..

Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 30.11.2015 року становить 1243,00 грн.. Розмір заробітної плати за жовтень 2015 року складав 1400,00 грн.; за листопад 2015 року - 1431,69 грн., за вересень становив 1400,00 грн., відпрацьовано останньою 3 дні у вересні. Нараховано за вересень 2015 року - 190,91 грн..

Кількість робочих днів у вересні 2015 року становить 3 дні, у жовтні 2015 року - 22 дні.

Таким чином сума з урахуванням проведених відповідачем виплат, сума вимог позивача по стягненню заробітної плати становить 1243,00 грн. із чого випливає, що позивач в день звільнення і на даний час не отримав всіх належних йому сум при звільненні і на даний час заборгованість по заробітній платі складає 1243,00 грн., а не як зазначено позивачем 2400,00 грн. та належним чином не підтверджено.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум ( ч.1 ст.116 КЗпП України ).

Отже, невиплачена позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 1243,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині вимог позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку, суд не знаходить підстав для задоволення, так як відповідачем було сплачено компенсації за невикористану відпустку в розмірі 188,78 грн., що підтверджується довідкою наданою ТОВ ТД ОАЗІС , що також визнано позивачем в своїй заяві.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають також задоволенню.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як було встановлено судом, з дня звільнення, тобто з 01.12.2015 року, і по 27.12.2016 року, позивачу повинна бути здійснена виплата середнього заробітку.

Суд вважає таку бездіяльність керівництва незаконною.

Зокрема, ч.4 ст.41 Конституції України зазначає, що право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений такого права, а згідно ч.7 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю, яка також є власністю особи в розумінні ст.41 Конституції України, захищається законом.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що нездійснення з вини відповідача всіх належних позивачу виплат в день звільнення, надає останньому права вимагати стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 01.12.2015 року по 27.12.2016 року.

Визнаючи розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу, слід керуватись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року та від 11 червня 2014 року.

Оскільки позивач була звільнена у листопаді, то суму нарахованої заробітної плати позивачу. необхідно обраховувати за вересень та жовтень 2015 року, що становить 190,91 грн. +1400,00 грн.=1590,91 грн.

Кількість відпрацьованих днів позивачем у вересні та жовтні 2015 року, становить 3 та 22 дні, загалом 25 дні.

Таким чином середня заробітна плата для розрахунку затримки виплати заробітної плати становить 1590,91 грн.:25 дні=63,64 грн.

Період затримання виплати середнього заробітку за весь час затримки з 01.12.2015 року по 27.12.2016 року становить - 212 робочих дні.

Тому загальний розмір виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати станом на 27.12.2016 року складає - 63,64 грн.*212 днів =13491,68 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженого ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних норм призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні зайшло своє підтвердження посилання позивача на те, що вона переживає, з приводу невиплати їй заробітної плати.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , роз'яснено, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, враховуючи характер моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, суд, вважає, що слід позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, а саме в розмірі 500.00 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд, враховуючи результати розгляду справи, а також те, що позивач звільнена від сплати судового збору, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.41, ч.7 ст.43 Конституції України, ч.1 ст.21, ст.23, ч.1 ст.116, ст.ст.117, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 23,1168 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОАЗІС про стягнення заборгованості по заробітній платі, розрахункових при звільнені середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної виплати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОАЗІС , розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Славгород, вул. Центральна, буд.9, ( р/р 26001472862 у банку АТ ОСОБА_2 Аваль МФО 380805 код ЄДРПОУ 39326702, ІПН 393267004292) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, заборгованість по заробітній платі -1243,00 грн., суму середнього заробітку за весь час затримки з виплати заробітної плати -13491,68 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500, 00 грн., а всього 15234 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 68 коп.

В частині вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОАЗІС , розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Славгород, вул. Центральна, буд.9, ( р/р 26001472862 у банку АТ ОСОБА_2 Аваль МФО 380805 код ЄДРПОУ 39326702, ІПН 393267004292 на користь держави : Стягувач: Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, ОСОБА_2 отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача: 820019, Рахунок отримувача 31215256700001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: ОСОБА_3