Рішення

від 21.06.2017 по справі 183/1969/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2742/17 Справа № 183/1969/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Пищиди М.М., Макарова М.О.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове майно, визнання договору дарування недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 30 грудня 2011 року помер його батько - ОСОБА_7, яким за життя було складено заповіт на його ім я та його брата ОСОБА_4

Будучі спадкоємцем, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про проведення всіх необхідних дій для підготовки оформлення спадкового майна та видачу свідоцтв про право на спадщину його частини майна, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він нібито заявив про відмову від прийняття спадщини і до спливу шестимісячного строку не заявив про скасування цієї заяви.

Жодних заяв про відмову від спадщини він не надавав та в усній формі нотаріусом йому повідомлено про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року, на ім'я відповідача ОСОБА_4 копії яких він згодом отримав, а саме:

-від 20 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2235, на домоволодіння № 4, що розташоване на вул. Щорса в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, вартістю 147 620,00 грн., яке розташоване на земельній ділянці площею 1 472 га;

-від 16 серпня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1236 на земельну ділянку площею 1 472 га, кадастровий номер 1223281500:03:08:0313 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на вул. Щорса, 4 в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, вартістю 32 389,23 грн.

-від 20 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2237 на земельну ділянку площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0021 для особистого селянського господарства на території Вільнянської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, вартістю 12 420 грн.

Від 20 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2239 на земельну ділянку площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0022 для особистого селянського господарства на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, вартістю 12 420 грн.

Від 20 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2241 на грошовий вклад у розмірі 2 276,21 грн., розміщений у філії № 2991-06 Новомосковського відділення № 2291 Акціонерного товариства Державний ощадний банк України .

Приватний нотаріус вважала, що земельна ділянка, площею 0,2955 га кадастровий номер 1223281500:01:025:0022 для особистого селянського господарства на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, вартістю 12 420 грн., яка в свій час була надана ОСОБА_8 була успадкована ОСОБА_7 та домоволодіння № 4 на вул. Щорса в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області належала тільки спадкоємцю ОСОБА_7

ОСОБА_8 була їх з відповідачем матір'ю та відповідно дружиною ОСОБА_7 Зазначене домоволодіння було збудоване подружжям під час шлюбу, свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями було видане на підставі рішення Вільненської сільської Ради народних депутатів 19 грудня 1986 року, зареєстрованого в Новомосковському бюро технічної інвентаризації 30 грудня 1992 року за № 97-1, реєстраційний № 306344.

З 2005 року по день смерті матері він постійно проживав з останньою по вул. Червоних Партизан, 32, де вона і була зареєстрована, що підтверджується довідками № 369 від 25 березня 2015 року, № 557 від 19 травня 2015 року та № 451 від 27 жовтня 2015 року, виданими виконкомом Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно яких ОСОБА_8 з 13 вересня 2005 року була зареєстрована за вищезазначеною адресою, тобто він вважається таким, що прийняв спадщину після її смерті, інші спадкоємці відсутні.

Отже він успадкував після смерті матері 1/2 частину домоволодіння № 4 по вул. Щорса в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області та земельну ділянку площею 0,2255 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0022 для особистого селянського господарства на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, вартістю 12 420 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, просить суд:

- визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20 грудня 2012 року, реєстраційний № 2235, на ім'я ОСОБА_4, стосовно домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, на земельній ділянці, площею 1 472 га недійсним в частині визнання за ним права власності на 3/4 частини цього домоволодіння та скасувати державну реєстрацію права власності на 3/4 частини зазначеного нерухомого майна;

- визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 16 серпня 2013 року, реєстраційний № 1236, на ім'я ОСОБА_4, стосовно земельної ділянки площею 1 472 га, кадастровий номер 1223281500:03:008:0313, наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, недійсним в частині визнання за ним права власності на 1/2 частину цієї земельної ділянки;

- визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20 грудня 2012 року, реєстраційний № 2237, на ім'я ОСОБА_4, стосовно земельної ділянки площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0021, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, недійсним в частині визнання за ним права власності на 1/2 частину цієї земельної ділянки;

- визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20 грудня 2012 року, реєстраційний № 2241, на ім'я ОСОБА_4, стосовно грошового вкладу в розмірі 2 276,21 грн., розміщеного в Філії № 2991/06 Новомосковського відділення № 2991 Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , недійсним в частині визнання за ним права на вклад в розмірі 1 138,10 грн., розміщений в цьому відділенні банку;

- визнати недійсним свідоцтво про право спадщину за заповітом, видане 20 грудня 2012 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, реєстраційний №2239 на ім'я ОСОБА_4, стосовно земельної ділянки, площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0022, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- визнати за ним право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, на земельній ділянці площею 1 472 га в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, на земельній ділянці площею 1 472 га в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої 22 липня 2008 року;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1 472 га, кадастровий номер 1223281500:03:008:0313, наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року;

- визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0022, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої 22 липня 2008 року;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0021, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року;

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями від 19 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1271 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 19 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1273 та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року позов задоволено (т. 2, а.с.49-59).

Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20 грудня 2012 року, реєстраційний № 2235, на ім'я ОСОБА_4, стосовно домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, на земельній ділянці, площею 1 472 га недійсним в частині визнання за ним права власності на 3/4 частини цього домоволодіння та скасовано державну реєстрацію права власності на 3/4 частини зазначеного нерухомого майна.

Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 16 серпня 2013 року, реєстраційний № 1236, на ім'я ОСОБА_4, стосовно земельної ділянки площею 1 472 га, кадастровий номер 1223281500:03:008:0313, наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, недійсним в частині визнання за ним права власності на ? частину цієї земельної ділянки.

Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20 грудня 2012 року, реєстраційний № 2237, на ім'я ОСОБА_4, стосовно земельної ділянки площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0021, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, недійсним в частині визнання за ним права власності на ? частину цієї земельної ділянки.

Визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20 грудня 2012 року, реєстраційний № 2241, на ім'я ОСОБА_4, стосовно грошового вкладу в розмірі 2 276,21 грн., розміщеного в Філії № 2991/06 Новомосковського відділення № 2991 Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , недійсним в частині визнання за ним права на вклад в розмірі 1 138,10 грн., розміщений в цьому відділенні банку.

Визнано недійсним свідоцтво про право спадщину за заповітом, видане 20 грудня 2012 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, реєстраційний №2239 на ім'я ОСОБА_4, стосовно земельної ділянки, площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0022, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, на земельній ділянці площею 1 472 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, на земельній ділянці площею 1 472 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої 22 липня 2008 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1 472 га, кадастровий номер 1223281500:03:008:0313, наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0022, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої 22 липня 2008 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2955 га, кадастровий номер 1223281500:01:025:0021, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року.

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями від 19 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1271 та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 19 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1273 та скасовано його державну реєстрацію.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (т. 2, а.с.74-79).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Рішення суду першої інстанції не в повному обсязі відповідає вимогам закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видача свідоцтв про право на спадщину за заповітом на ім я ОСОБА_4, є передчасною та помилковою, оскільки ОСОБА_3 від спадщини не відмовлявся, постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважав позивача таким, що прийняв спадщину.

Проте з такими висновками погодитися не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 10 серпня 1958 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а.с. 81). ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дітьми подружжя ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 82, 82).

На підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок (домоволодіння) від 19 грудня 1986 року, зареєстрованого за № 97-1, виданого на підставі Вільненської сільської Ради народних депутатів № 3/11 від 20 листопада 1986 року, ОСОБА_7 на праві власності належить житловий будинок по вул. Щорса, 4 у с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області (т. 1, а.с. 91).

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 968324 від 16 лютого 2009 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-09-126-00281, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 1,2955 га, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яку передану для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 95)

На підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 002573, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки, площею 0,1472 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Щорса, 4, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. Т.1, а.с. 113).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_8 на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯЕ № 968325 від 16 лютого 2009 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, є власником земельної ділянки площею 1,2955 га, яка розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення особистого селянського господарства (а.с. т. 1, а.с. 100).

22 липня 2008 року померла ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 80). Заповіту ОСОБА_8 не залишила.

30 грудня 2011 року помер ОСОБА_7, який за життя склав заповіт, яким заповів ОСОБА_4, ОСОБА_3 в рівних долях на випадок смерті усе майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 20 (т. 1, а.с. 80).

Спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4, у встановлений законом строк через довірену особу - ОСОБА_8 подано заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом (т. 1, а.с. 68, 767,111), від імені другого спадкоємця ОСОБА_3 в установлений законом строк подана заява про відмову від спадщини на користь спадкоємця ОСОБА_4 (т.1, а.с. 76).

На підставі матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7, померлого 30 грудня 2011 року, приватним нотаріусом видано відповідні свідоцтва про право власності за заповітом.

Згідно договорів дарування житлового будинку з надвірними будівлями від 19 серпня 2013 року, посвідчених приватними нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрованих в реєстрі за № 1271, 1273, ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_2, належний йому на праві приватної власності будинок № 4 по вул. Щорса в с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області та земельну ділянку, площею 1 472 га, кадастровий номер 1223281500:03:008:0313, розташованої за вищевказаною адресою.

У березні 2015 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, будучі спадкоємцем, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на наявну в матеріалах спадкової справи заяви від його імені про відмову від прийняття спадщини та ненадходження від нього протягом шестимісячного строку заяви про її відкликання (т.1, а.с. 9).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є недійсними, оскільки ніяких заяв про відмову від спадщини він не заявляв. В матеріалах справи міститься висновок судової почеркознавчої експертизи від 18 серпня 2016 року № 2956-16, за змістом якого підпис від імені ОСОБА_3 в графі підпис заяви про відмову від спадщини від 30 грудня 2011 року, як і рукописний текст ОСОБА_3, виконаний не позивачем ОСОБА_3, а іншою особою (т. 2, а.с. 4-16).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив із доведеності факту його постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 по вул.Щорса, 4 у с.Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, про що 30 січня 2015 року депутатом Вільненської сільської ради в присутності свідків складений відповідний акт (т.1 а.с.11), без зазначення періоду початку спільного проживання, тоді як з довідки Вільненської сільської ради від 25 березня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 проживав разом з матір ю ОСОБА_8 за іншою адресою , зокрема по вул.Червоних Партизан, 32 у с.Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, до 22 липня 2008 року ( по день смерті). (т.2, а.с. 36,37).

Тобто в матеріалах справи наявні суперечливі докази, яким не надана правова оцінка відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, оскільки не встановлений період проживання ОСОБА_3 разом з матір ю та разом з батьком, не перевірений відповідним чином узгодженість зазначених подій у часовому проміжку, що унеможливлює встановлення фактичних обставин у справі.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 кодексу, не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до п.п.3.21,3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій ( в редакції на день смерті спадкодавця) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 кодексу, не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного місця проживання із спадкодавцем можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації, правління ЖБК, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із спадкодавцем.

З наведених підстав слідує, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про визнання ОСОБА_3 таким, що прийняв спадщину у розумінні положень ст.1268 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Оскільки матеріали справи не містять інших доказів щодо фактичного прийняття спадщини ОСОБА_3, вимога про встановлення факту проживання особи без реєстрації за певною адресою не заявлялася, як не заявлялася вимога про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, на час розгляду справи ОСОБА_3 вважається таким, що не прийняв спадщину у розумінні положень ст.1268 ЦК України, у зв язку з чим позбавлений можливості на одержання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За змістом ст. 357 ЦК України під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Оскільки склад спадщини згідно із ст.1218 ЦК України визначається на момент відкриття спадщини, до спадкоємця перейде частка у спільній сумісній власності на спадкодавця в тому обсязі, в якому вона існує на цей момент. Особливості спадкування частки у спільній сумісній власності визначені також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, (чинної на час виникнення спірних правовідносин) нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

При визначенні розміру часток співвласників суд першої інстанції не звернув уваги на те, що померлий ОСОБА_7 є одноособовим власником спірного домоволодіння, а не певної частки цього будинку, внаслідок чого помилково визначив розмір часток сторін у праві спільної сумісної власності на вищезазначене домоволодіння та земельну ділянку пропорційно до розміру їх ймовірних часток у праві власності на будинок та земельну ділянку.

На вказані вище норми матеріального права та фактичні обставини справи суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України уваги не звернув, безпідставно поклавши в основу рішення зазначені докази, які не є належними та допустимими, оскільки мають суперечливий характер, що потягло неправильний висновок суду про необхідність задоволення позовних вимог.

Встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що звернення позивача до суду з даними позовними вимогами про порушення своїх прав, є передчасним, а тому рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі, є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 969, 30 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року- скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове майно, визнання договору дарування недійсним , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 969, 30 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_10

ОСОБА_11