Рішення

від 23.06.2017 по справі 137/431/17

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

137/431/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2017

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Білик Н.В.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю сторін: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Літинського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємтсва "Пултагро-ритм" про стягнення орендної плати за користуваня земельною ділянкою.

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Приватного підприємства "Пултагро-ритм" про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою. В позові зазначає, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2015 року, встановлено факт, що ОСОБА_4, яка померла 25.06.2003 року в м. Іллінці Іллінецькогого району Вінницької області була матір'ю ОСОБА_2. Також встановлено факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) №0184494 серії ВН, виданий Літинською РДА 20.02.1997 року на ім'я ОСОБА_5, належав ОСОБА_4, яка померла 25.06.2003 року в м. Іллінці Іллінецькогого району Вінницької області.

ОСОБА_2 у спадщину від ОСОБА_4, померлої 25.06.2003 року, отримала права на земельну частку (пай), яке перебувало в колективній власносгі КСП Дружба с. Микулинці Літинського району Вінницької області, розміром 2, 26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), шо підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 12.11.2015 року. Розпорядженням Літинської РДА Вінницької області № 457 від 07.12.2015 року затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_2 на території Микулинецької сільської ради. Позивачеві у власність передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 573, площею 3,4004 га, кадастровий № 0522485400:02:000:0060, спадкоємищі гр. ОСОБА_6, як такій, що оформила спадщину. На сьогодні земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 0522485400:02:000:0060, площею 3,4004 га. належить на праві приватної власності ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія СТА № 865224 від 22.12. 2015 року.

Згідно довідки № 19, виданої 20.01.2016 року виконкомом Микулинецької сільської ради, земельною ділянкою покійної ОСОБА_6, яка померла 25.06.2003 року, в 2013-2015 роках користувалось ПП Пултагро-ритм , згідно договорів спадковим майном. Однак, позивач зазначає, між нею та ПП Пултагро-ритм договір оренди земельної ділянки не укладався, однак ПП Пултагро-ритм продовжувало користуватись даною земельною ділянкою.

Ураховуючи, що ПП Пултагро-ритм користувалось в 2013-2015 роках, а також продовжувало у 2016 році, земельною ділянкою кадастровий № 0522485400:02:000:0060, без укладення договору оренди, через що розмір орендної плати між сторонами не встановлювався, а мінімальним розміром орендної плати становить 3 % від вартості земельної частки, тому до стягнення підлягає не нарахована та невиплачена оренда плата у розмірі 3 % від вартості земельної частки за кожен рік користування.

Тому, позивач просить стягнути з ПП Пултагро-ритм 6 513, 60 гривень орендної плати за користування землею для ведення товарного сільського господарського виробництва за період користування з 2013 року по 2016 рік включно.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_7 позов підтримала в повному обсязі та просила задовільнити.

Представник відповідача, ОСОБА_3, просив суд у позові відмовити. Свою позицію мотивує тим, що між підприємством, яке він очолює та Микулинецькою сільською радою в 2013-2015 роках був укладений договір на управління спадщиною. Відповідно до даного договору підприємство зобов'язалось зберігати у належному стані невитребувані земельні частки(паї). Серед невитребуваних паїв був також пай покійної ОСОБА_8 У 2016 році спадкоємиця оформила право власності на земельну ділянку , тому жодної угоди щодо даної ділянки не укладалось, ділянка не використовувалась.

Дослідивши докази, які є у справі, урахувавши позиції сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.11.2015 року ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом згідно якого у спадок від ОСОБА_4, померлої 25.06.2003 року, отримала право на земельну частку (пай), яке перебувало в колективній власносгі КСП Дружба с. Микулинці Літинського району Вінницької області, розміром 2, 26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) . Раніше отримати дане свідоцтво їй перешкоджали певні обставини, які були усунуті в судовому порядку. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2015 року, встановлено факт, що ОСОБА_4, яка померла 25.06.2003 року в м. Іллінці Іллінецькогого району Вінницької області була матір'ю ОСОБА_2. Також встановлено факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) №0184494 серії ВН, виданий Літинською РДА 20.02.1997 року на ім'я ОСОБА_5, належав ОСОБА_4, яка померла 25.06.2003 року в м. Іллінці Іллінецькогого району Вінницької області.

ОСОБА_2 Розпорядженням Літинської РДА Вінницької області № 457 від 07.12.2015 року затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Микулинецької сільської ради. Позивачеві у власність передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 573, площею 3,4004 га, кадастровий № 0522485400:02:000:0060, як такій, що оформила спадщину.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 81ЗК України свідчить, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Таким чином право власності у позивачки на земельну ділянку виникло лише 22.12.2015 після виділення в натурі на місцевості їй земельної ділянки та отримання нею відповідного свідоцтва.

Згідно з положеннями ст.1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Момент виникнення майнових прав на спадщину визначений нормами ст.1268, ст.1269 ЦКУ, згідно з якими спадкоємець при певних умовах визнається таким, що прийняв спадщину.

Аналіз наведених норм свідчить , що позивачці належала спадщина з моменту її прийняття. Однак до кола спадкового майна, яке прийняла позивачка належало лише право на земельну частку(пай) без визначення конкретної ділянки з певними межами.

Копії договорів за 2013-2015 роки на управління спадщиною та описи майна на управління спадщиною, які є додатками до вказаних договорів, свідчать, що між Микулинецькою сільською радою Літинського району та ПП "Пултагро-ритм" було укладено вказані договори, згідно яких приватному підприємству "Пултагро-ритм" передано майно, яке потребує утримання (догляду),та яке не витребувано спадкоємцями , а саме земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку, площею 3,404 га, що належить ОСОБА_8. Згідно договору управитель зобов'язаний здійснювати управління зазначеним майном в інтересах спадкоємців. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача , у 2016 році договір на управління спадковим майном не укладався так, як позивачка отримала свідоцтво про право власності на майно.

Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався. Між сторонами відсутні договірні зобов'язання.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі"договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Позивачка, звертаючись до суду, не звернула увагу на те, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам установлюється КМУ (ст. 152, 156, 157 ЗК).

Керуючись ст.ст. 10,60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_7 до приватного підприємтсва "Пултагро-ритм" про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд Вінницької області протягом 10 днів після проголошення.

Суддя: Білик Наталія Володимирівна