Рішення

від 15.06.2017 по справі 460/4872/16-ц

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/4872/16-ц

2/460/644/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року

Яворівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Гоцко В.І.,

при секретарі Охримчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою в якій просить ухвалити рішення, яким звільнити з-під арешту майно, а саме: земельні ділянки, загальною площею 2,850 га з кадастровим номером №5322682800-00-007-0280 та 2,85 га з кадастровим номером №5322682800-00-007-0279, що розташовані на території Іськовецької сільської Ради Лохвицького району Полтавської області, які відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належать йому на праві приватної власності.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 30 жовтня 2015 року на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ, серія/номер: 47087945 від 08 жовтня 2015року ОСОБА_2, було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, він володіє, на праві приватної власності, земельними ділянками загальною площею 2.85 га та 2,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одну з яких набуто в порядку спадкування, а іншу отримано як пай та оформлено право власності на неї.

Оскільки земельна ділянка, належна йому на праві власності та на яку накладено арешт, віднесена законом до категорії земель які не підлягають реалізації, вважає, що виконавчі дії щодо цього майна мають бути припинені, оскільки внаслідок таких дій, лише порушується реалізація його прав як власника і жодним чином виконання рішення суду, внаслідок таких дій не можливе.

Представник позивача ОСОБА_3 подав до суду письмове клопотання в якому підтримує вимоги позивача ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, просить позов задовольнити і просить також справу слухати у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоч належним чином був повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок загальною площею 2,850 га з кадастровим номером №5322682800-00-007-0280 та 2,85га з кадастровим номером №5322682800-00-007-0279, які розташовані на території Іськовецької сільської Ради Лохвицького району Полтавської області, що підтверджується Державними актами серії ЯБ№ 940794 та серії ЯБ №940795, а також копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15 квітня 2014 року Яворівським районним судом Львівської області ухвалено рішення згідно якого, вирішено стягнути, солідарно, з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк , 87438 гривень 20 копійок заборгованості, за кредитним договором від 13 липня 2012 року. Назване рішення суду набрало законної сили та звернене до виконання.

Судом встановлено, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 жовтня 2015 року, винесеної головним державним виконавцем відділу ДВС Яворівського РУЮ ОСОБА_2, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списання коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно, в межах проведення виконавчих дій, державний виконавець, при прийнятті рішення про застосування заходів примусового виконання рішень, зобов'язаний дослідити чи такі заходи будуть доцільні в конкретному випадку, та чи в результаті буде досягнуто мету виконавчого провадження.

Відповідно до підпункту б п.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

Згідно ст.59 Закону України Про виконавче провадження , арешт з майна може бути знято за рішенням суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав на зняття арешту з спірних земельних ділянок, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 володіє, на праві приватної власності земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які згідно норм земельного та цивільного законодавства України, не підлягають реалізації, а тому державний виконавець, при прийняття рішення про арешт даних земельних ділянок, не дослідив чи такі заходи будуть доцільні в конкретному випадку, та чи в результаті буде досягнуто мету виконавчого провадження, тому з метою захисту прав та інтересів позивача, слід звільнити земельні ділянки з-під арешту.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст.16, 317, 319 ЦК України, ст.ст.1- 2, 48, 59 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту майно, а саме: земельні ділянки, загальною площею 2,850 га з кадастровим номером №5322682800-00-007-0280 та 2,85га з кадастровим номером №5322682800-00-007-0279, що розташовані на території Іськовецької сільської Ради Лохвицького району Полтавської області, які відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.

На рішення може бути подана апеляційна скарга про оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Гоцко В.І.