Постанова

від 12.06.2017 по справі 802/799/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

12 червня 2017 р. Справа № 802/799/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницька Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до приватного підприємства "Газо-мер"

про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до приватного підприємства "Газо-мер" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за позивачем, згідно даних облікової картки платника податків (а. с. 16-19) рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 686773,84 грн. в тому числі основного платежу - 380313,07 грн., штрафної санкції - 138903 грн., пені - 167557,77 грн.

Рішенням №39 про опис майна у податкову заставу (а. с. 20) відповідач відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків.

У зв'язку з непогашенням податкового боргу, 11.04.2017 року ПП "Газо-мер" направлено лист №4811/10/17 (а.с.14) про виділення майна в податкову заставу та направлення рішення №39 від 27.02.2017 року про опис майна в податкову заставу.

Підприємством не виділено майна в податкову заставу, а тому податковим керуючим 19.04.2017 року складено акт №21 (а. с.13) відмови платника податків від опису майна в податкову заставу.

Враховуючи, що платник податків умисно та безпідставно перешкоджає можливості позивачу здійснювати податковий контроль, позивач звернувся з даним позовом до суду в якому просив зупинити видаткові операції платника податків на розрахункових рахунках приватного підприємства "Газо-мер".

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності. При цьому, в заяві представник Вінницької ОДПІ зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства ( далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ).

Статтею 1 ПК України встановлено, що цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до норм статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (пункт 19-1.1.21 ).

Відповідно до пп.16.1.9 п.16.9 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп.16.1.13 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

Відповідно до пп.20.1.31 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Суд також зазначає, що відповідно до пп. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 88.2. ст. 88 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пп. 89.4. ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, якщо платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу ( пп. 94.2.7. ст. 94 ПК України ).

Таким чином, вимога податкового органу про зобов'язання відповідача виконати вимоги податкового керуючого щодо виділення майна у податкову заставу задоволенню не підлягає, адже до вимог чинного законодавства, саме зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності є підставою для виконання рішення про арешт майна платника податків податковим керуючим або іншим працівником контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу (пп. 94.14. ст. 94 Податкового кодексу України ).

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши приписи податкового законодавства України, встановивши фактичні обставини справи та надавши їм оцінку враховуючи дослідженні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та наявність підстав для зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках приватного підприємства "Газо-мер" (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції на розрахункових рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності приватного підприємства "Газо-мер" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 31 А, м. Вінниця, Вінницька область, 21018, код ЄДРПОУ 38394813) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар