Постанова

від 26.06.2017 по справі 803/670/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року Справа № 803/670/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства Тапаз про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства Тапаз (далі- ПП Тапаз , відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 8381,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків, у зв'язку з чим у відповідача існує податковий борг у загальному розмірі 8381,18 грн., в тому числі по податку на додану вартість у розмірі 7035,69 грн., по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 1345,49 грн.

У клопотанні від 26.06.2017 року представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, заяву про розгляд справи без участі представника не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ПП Тапаз 15.10.2012 року зареєстроване як юридична особа Ковельською районною державною адміністрацією Волинської області, з 16.10.2012 року перебуває на обліку у Ковельській ОДПІ як платник податків, має відкриті рахунки у банківських установах, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 36-37), довідкою про взяття на облік платника податків від 24.11.2015 року (а.с. 9), даними про банківські рахунки (а.с. 8).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 17.05.2017 року за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 8381,18 грн., в тому числі по податку на додану вартість у розмірі 7035,69 грн., по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 1345,49 грн., про що свідчать розрахунок заборгованості по податках і платежах до бюджетів (а.с. 5), виписка з облікової картки платника податку на додану вартість (а.с. 20), виписка з облікової картки платника єдиного податку з юридичних осіб (а.с. 11).

Заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 7035,69 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 11.05.2016 року № НОМЕР_1, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 12), від 01.06.2016 року № НОМЕР_2, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 17), від 13.07.2016 року № НОМЕР_3, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 20), від 08.08.2016 року № НОМЕР_4, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 23), від 14.11.2016 року № НОМЕР_5, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 2040,00 грн. (а.с. 26). Крім того, відповідачу нараховано пеню згідно пп.129.1.1 ст. 129 ПК України у розмірі 915,69 грн.

Заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.05.2016 року № 000054400, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 2040,00 грн. (а.с. 15). З врахуванням переплати у розмірі 694,51 грн. сума боргу по даному податку становить 1345,49 грн.

Судом також встановлено, що позивачем здійснено заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання податкової вимоги від 24.09.2015 року № 2076-23 (а.с. 29), проте заборгованість відповідачем перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 далі - ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач доказів про сплату податкового боргу до бюджету суду не подав.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 8381,18 грн. з рахунків відповідача є правомірними та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства Тапаз (45061, Волинська область, Ковельський район, село Колодяжне, вулиця Лесі Українки, будинок 48, код ЄДРПОУ 37986399) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг у розмірі 8381,18 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят одна грн. 18 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко