Постанова

від 26.06.2017 по справі 808/1682/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року , о 12:55 годині, Справа № 808/1682/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська ресторанна компанія» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник внаслідок самостійного визначення податкових зобов'язань, а також прийняття податкових повідомленнь-рішень. Просить стягнути борг в сумі 14818,6 гривень.

У судове засідання представник ГУ ДФС не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої причини, про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач подав до Мелітопольської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, в якіх самостійно визначив податкові зобов'язання: №92223273984 від 21.11.2016 за жовтень 2016 в розмірі 10937 гривень (а.с.12-13); №9246561713 від 20.12.2016 за листопад 2016 – 1118 гривень (а.с.14-15); №9265019996 від 14.01.2017 за грудень 2016 – 1771 гривень (а.с.16-17); №9022297186 від 17.02.2017 за січень 2017 – 237 гривень (а.с.18-19); №9044781717 від 20.03.2017 за лютий 2017 – 3000 гривень (а.с.20-21)

Також судом встановлено, що Мелітопольською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за вересень 2016 року, результати якої викладені в акті №1557/08-32-12-01/33181701 від 17.11.2016. На підставі вказаного акту ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Н” №0003131201 від 01.12.2016, яким до ТОВ «Луганська ресторанна компанія» застосовано штраф у сумі 478,37 гривень. Рішення надіслано на адресу ТОВ «Луганська ресторанна компанія» й отримано уповноваженою особою відповідача.

Судом встановлено, що Мелітопольською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2016 року, результати якої викладені в акті №1733/08-32-12-01/33181701 від 21.12.2016. На підставі акту ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Н” №0000191201 від 11.01.2017, яким до ТОВ «Луганська ресторанна компанія» застосовано штраф у сумі 2657,57 гривень. Зазначене рішення надіслано на адресу ТОВ «Луганська ресторанна компанія», проте кореспонденція повернулася до ОДПІ з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідачем частково сплачено суму боргу у розмірі 5380,34 гривень.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК, "платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом".

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, “податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання”.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до ст. 203 ПК, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК, "податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання".

Таким чином, сума податкового зобов'язання ТОВ «Луганська ресторанна компанія», не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом і складає 14818,6 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, "контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини".

Судом встановлено, що Мелітопольська ОДПІ вживала заходів щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: відповідачу була направлена податкова вимога форми “Ю” №60-17 від 12.01.2017 на суму 8415,03 гривень, проте кореспонденція повернулася до ОДПІ з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання” (а.с.36).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилалась.

Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що обставиною, яка зумовила звернення контролюючого органу до суду, є наявність у відповідача податкового боргу та сплив 60-ти денного терміну з моменту направлення/вручення податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку про обґрунтованість пред'явленого позову.

Оскільки на момент судового розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути у судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська ресторанна компанія» (ЄДРПОУ 33181701, адреса: 72380, селище Нове Мелітопольського району Запорізької області, вул. Павлюченкова, буд. 2-А) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 14818 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 60 копійок на р/р №31110029700168, Державний бюджет Мелітопольського району, код 37968956, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14060100.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш