Постанова

від 22.06.2017 по справі 816/743/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/743/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства "Придніпровський спецкар'єр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2017 Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Придніпровський спецкар'єр" (надалі - ПрАТ "Придніпровський спецкар'єр", відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 52254,55 грн та пені у розмірі 501,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку із чим відповідач зобов'язаний сплатити суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 52254,55 грн. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вони підлягають стягненню в судовому порядку разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені в розмірі 501,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначила, що враховуючи вимоги статті 19 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ПрАТ "Придніпровський спецкар'єр" протягом 2016 року мало забезпечити робочими місцями три особи з інвалідністю. Протягом 2016 року на підприємстві працювало дві особи з інвалідністю та протягом січня-лютого 2016 року ще один працівник з інвалідністю. Відповідачем у 2016 року подавалася до центру зайнятості звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3-ПН, а отже виконано вимоги щодо інформування центру зайнятості про наявність одного вакантного робочого місця для інваліда.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступнеє

27.02.2017 ПрАТ "Придніпровський спецкар'єр" (код ЄДРПОУ 30742351) подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ) (а.с.7).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2016 році становила 77 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 особи, а також кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" - 3 особи.

Беручи до уваги дані звіту, позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи із кількості незайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів (1 особа), в сумі 52254,55 грн.

З огляду на прострочення відповідачем терміну сплати адміністративно-господарських санкцій на 24 днів (з 19.04.2017 по 12.05.2017) позивачем розраховано пеню у розмірі 501,60 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені із відповідача, суд враховує наступне.

Частиною першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

До суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною третьою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 18 зазначеного Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

При цьому стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною третьою статті 18 Закону чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" форма звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - інформація) заповнюється роботодавцями та подається до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 липня та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2016 році склала 77 осіб.

В ході розгляду справи правильність внесених до звіту даних щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу підтверджено представником відповідача.

Відтак в силу вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становив три робочі місця.

Сторонами не заперечується, що відповідачем забезпечено працевлаштування на підприємстві двох осіб з інвалідністю протягом 2016 року.

Крім того, наказом від 01.04.2011 №47к прийнято на роботу гр. ОСОБА_3Т, який є інвалідом та наказом від 11.02.2016 №10к звільнено з роботи (а.с.39).

Отже, на підприємстві відповідача протягом 2016 року працювали дві особи з інвалідністю та одна особа з інвалідністю у період з 01.01.2016 по 11.02.2016.

Таким чином, ПрАТ "Придніпровський спецкар'єр" норматив працевлаштування двох інвалідів, протягом 2016 року, виконано у повній мірі та щодо одного робочого місця для інваліда виконано лише протягом одного місяця - січня 2016 року.

Як вбачається з листа Полтавського районного центру зайнятості від 15.06.2017 №04-20/1250 відповідачем 24.05.2016 подано звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3-ПН (а.с.55).

Таким чином, відповідачем у період з лютого по травень 2016 року не вжито передбачених чинним законодавством заходів для працевлаштування інваліда на одне вакантне місце, а саме, не забезпечено зайнятість 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів, не надано службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інваліда.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за вказаний період (4 місяці 2016 року).

В силу положень частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Враховуючи те, що відповідачем не дотримано нормативу створення робочих місць для інвалідів з лютого по травень 2016, суд приходить до висновку, що адміністративно-господарські санкції, які підлягають стягненню з відповідача, складають 17418,18 грн (52254,55 грн (середньорічна заробітна плата) : 12 х 4 (4 місяці 2016 року) = 17418,18 грн х 1 (особа)).

З огляду на зазначений розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню, сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем, складає 167,21 грн (17418,18 грн х 0,04 %) х 24 дні).

Отже, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, не підлягають стягненню із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Придніпровський спецкар'єр" (код ЄДРПОУ 13937406) адміністративно - господарські санкції у розмірі 17418,18 (сімнадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень вісімнадцять копійок) та пеню у розмірі 167,21 (сто шістдесят сім гривень двадцять одну копійку) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13937406) на р/р 31213230700160 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 38012473, одержувач - УДКСУ у Кобеляцькому районі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 червня 2017 року.

Суддя К.І. Клочко