Постанова

від 22.06.2017 по справі 813/1276/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5890/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мацьків М. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Видавництво Вільна Україна на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до приватного акціонерного товариства Видавництво Вільна Україна про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2017 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до приватного акціонерного товариства Видавництво Вільна Україна про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за січень-лютий 2017 року у розмірі 27481,82 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню, за січень-лютий 2017 року, становить 27481,82 грн. але ПАТ Видавництво Вільна Україна зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року позов задоволено. Постановлено стягнути з приватного акціонерного товариства Видавництво Вільна Україна (код ЄДРПОУ 05905697) на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова (код ЄДРПОУ 20847402) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 27481,82 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - приватним акціонерним товариством Видавництво Вільна Україна , подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

23 травня 2017 року до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про відмову Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від адміністративного позову та закриття провадження в справі, у зв'язку із добровільною сплатою заборгованості відповідачем.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги вищевказаного клопотання, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі є управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, процесуального правонаступництва ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не здійснювалося, клопотань про проведення заміни сторони від учасників процесу не надходило, а Залізничним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова не надано жодних доказів того, що воно є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова та не заявлено клопотання про проведення зміни сторони.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» , «б»-«з» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Стаття 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №1, список № 2).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1. (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.(п. 6,5 Інструкції).

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Встановлено, що ПАТ Видавництво Вільна Україна зареєстроване, як юридична особа 14.12.2001, місцезнаходження: вулиця Володимира Великого, 2, місто Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 05905697 та відповідно до наведених вище положень Закону є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На підставі вищезазначених норм законодавства позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. «а» , «б» -«з» ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , які підлягають відшкодуванню.

Розрахунки відповідачу направлялись листами: № 820/04-27 від 20 січня 2017 року, № 2698/04-32 від 20 лютого 2017 року. Зазначені листи з розрахунками надіслані відповідачу, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до розрахунку боргу та картки особового рахунку ПАТ Видавництво Вільна Україна за січень-лютий 2017 року, повинно було відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 на загальну суму 27481, 82 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на квітень 2017 року відповідач не відшкодував управлінню ПФУ понесених ним витрат на зазначену вище суму.

Разом з тим, зазначене твердження не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ще 21 березня 2017 року платіжним дорученням № 367 на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова було перераховано 13740,91 грн. відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за січень 2017 року та платіжним дорученням № 374 від 21 березня 2017 року на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова було перераховано 13740,91 грн. відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за лютий 2017 року, тобто обов'язок відповідача щодо відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій виконано в повному обсязі.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Видавництво Вільна Україна - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року по справі № 813/1276/17 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до приватного акціонерного товариства Видавництво Вільна Україна про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст судового рішення виготовлено 26 червня 2017 року.