Постанова

від 13.06.2017 по справі 815/4686/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4686/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Шеметенко Л.П.

- ОСОБА_1

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВАРКА ПЛЮС до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И Л А:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ СВАРКА ПЛЮС до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000078/2 від 08 липня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00104 від 08 липня 2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ СВАРКА ПЛЮС укладено з НІТ Welding Industry Co,. Ltd, Китай зовнішньоекономічний договір від 19 квітня 2016 року №НТ 16311001, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку Товару за номенклатурою, якістю та ціною, зазначеними в рахунку-фактурі, які є невід'ємними частинами даного Договору та коригуються між Сторонами протягом встановленого часу.

28 квітня 2016 року позивач сплатив за товар, що поставляється по договору від 19 квітня 2016 року №НТ16311001, відповідно до проформи інвойсу № НТ16311001 від 19 квітня 2016 року 25 385,90 дол. США.

Після виявлення арифметичної помилки в проформі інвойсі № НТ16311001 від 19 квітня 2016 року НІТ Welding Industry Co,. Ltd, було надано позивачу виправлену проформу-інвойс з тими же реквізитами (дата та номер), в якій виправлено вартість товарної позиції "1+1" та загальну вартість товару (з 25 385,90 дол. США на 24 200,30 дол. США), а також рахунок-фактуру (інвойс) № НТ16311001 від 30 травня 2016 року на загальну суму 24 200,30 дол. США.

07 липня 2016 року для підтвердження митної вартості товарів декларантом позивача ТОВ Твоя Логістика подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500060702/2016/008718, в якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного Контракту від 19 квітня 2016 року №НТ 16311001, у розмірі 24 200,30 дол. США, а також на підтвердження митної вартості товарів надано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19 квітня 2016 року № НТ 16311001, рахунок-фактуру (інвойс) від 30 травня 2016 року № НТ 16311001.

Згідно митної декларації №500060702/2016/008718 від 07 липня 2016 року, декларантом заявлено до митного оформлення отриманий позивачем від НІТ Welding Industry Co,. Ltd за договором від 19 квітня 2016 року № НТ 16311001 товар, а саме:

1) дріт зварювальний/Welding Wire:

- S-6 0.8 mm 15kg/D270B - 2160 кг;

- S-6 0.8 mm 5kg/D200 - 2450 кг;

- S-6 1.0 mm 5kg/D200 - 1100 кг;

- S-6 1.2 mm 15kg/D270B - 11880 кг;

- S-6 1.2 mm 5kg/D200 - 2200 кг;

- S-6 1.6 mm 15kg/D270B - 2160 кг;

- S-6 0.6 mm 5kg/D200 - 200 кг;

2) дріт алюмінієвий/Aluminum Wire, діаметром поперечного перевізу менш ніж 7 мм:

- 1,0 mm 2kg/D200 - 40 кг;

- 1,2 mm 2kg/D200 - 20 кг;

- 1,2 mm 2kg/D200 - 40 кг;

- 1,2 mm 7kg/D300 ABS - 140 кг;

3) дріт з корозійностійкої (нержавіючої) сталі/ Stainless Steel Wire, з часткою нікелю більш ніж 2,5% для зварювання:

- 0,8 mm 1kg/D100 - 200 кг;

- 2,0 mm 5kg/Tube - 100 кг;

- 0,8 mm 5kg/D200 - 200 кг;

4) дріт електродний/Flux Cored Wire для електродугового зварювання з недорогоцінних металів: Е71Т-1 1,2 mm 5 kg/D200 - 1100 кг.

Не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю товару,07 липня 2016 року митний орган витребував додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

08 липня 2016 року на вимогу Одеської митниці ДФС позивач надіслав лист №Б/Н та надав прайс-лист та експортну декларацію.

07 липня 2016 року листом №Б/Н, наданим 08 липня 2016 року позивачем надіслано додаткові документи, а саме: банківський платіжний документ №3 від 28 квітня 2016 року; повторно надіслано прайс-лист та 2 проформи-інвойса від 19 квітня 2016 року №НТ 16311001.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України (ЄАІС) та ПІК «Інспектор-2006» , митницею встановлено, що по товару № 4 рівень митної вартості з аналогічними товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 3,4672 дол. США/кг нетто (МД № 500060702/2016/001597 від 12.02.2016 року) ніж заявлено декларантом - 1,4296 дол. США/кг нетто.

За результатом проведеної шляхом електронного листування консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

08 липня 2016 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000078/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на рівні 3,4672 долари США за кг нетто. У зв'язку з цим Одеською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00104 від 08 липня 2016 року.

Підставами для коригування у рішенні № 500060702/2016/000078/2 зазначені розбіжності у поданих документах, які не були усунуті декларантом, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- згідно з п.4 зовнішньоекономічного договору ціна товару встановлюється на умовах, визначених в інвойсі, проте поданий до митного оформлення інвойс не містить посилання на номер договору;

- в інвойсі від 30 травня 2016 року № 16311001 передбачена 100% оплата протягом 7 днів від підтвердження проформи інвойсу, тобто проформа інвойсу повинна бути датована не пізніше 30 травня 2016 року та на час митного оформлення мала бути здійснена оплата товару, але в наданих до митного оформлення документів були відсутні як проформа інвойсу, так і банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Не погоджуючись з вищевказаним товариство звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000078/2 від 08 липня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00104 від 08 липня 2016 року, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Митного кодексу України.

В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється Митним кодексом України (МК України) та Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження від 20 грудня 2006 року № 1766 (Порядок № 1766).

Згідно статті 49 Митного кодекса України (далі за текстом - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодекса України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодекса України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодекса України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1-3 ст.54 Митного кодекса України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодекса України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодекса України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У відповідності до вимог ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Виходячи із змісту ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Так, за правилами пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано митному органу наступні первинні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № НТ 13631001 від 19 квітня 2016 року, рахунок-фактура (інвойс) від 30 травня 2016 року № НТ 166311001,

В ході проведення перевірки вказаних документів відповідачем було встановлено, що товариством визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту від 19 квітня 2016 року №НТ 16311001, у розмірі 24 200,30 дол. США., при цьому заявлений декларантом рівень митної вартості товарів нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також самим позивачем раніше.

Окрім того відповідачем також було встановлено, що у вказаних документах містяться розбіжності, оскільки вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) згідно з п.4 зовнішньоекономічного договору ціна товару встановлюється на умовах, визначених в інвойсі, проте поданий до митного оформлення інвойс не містить посилання на номер договору; 2) в інвойсі від 30 травня 2016 року № 16311001 передбачена 100% оплата протягом 7 днів від підтвердження проформи інвойсу, тобто проформа інвойсу повинна бути датована не пізніше 30 травня 2016 року та на час митного оформлення мала бути здійснена оплата товару, але в наданих до митного оформлення документів були відсутні як проформа інвойсу, так і банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

В результаті вищевказаних обставин відповідачем, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, було здійснено ряд заходів, а саме: витребувано з товариства додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару та проведена консультація позивача щодо встановлення правильного методу визначення митної вартості.

При цьому, колегія суддів вважає, що при витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства, оскільки намагалася впевнитися в правомірності заявленої позивачем митної вартості товару.

Окрім того колегія суддів звертає увагу на те, що декларантом усіх витребуваних митницею документів не надано, що унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару. Документи були подані без відповідного перекладу на іноземних мовах.

В результаті викладеного, 08 липня 2016 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000078/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на рівні 3,4672 долари США за кг нетто. У зв'язку з цим Одеською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00104 від 08 липня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, за згодою митного органу, вищевказаний товар ТОВ СВАРКА ПЛЮС , після сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, був випущений у вільний обіг, що свідчить про погодження позивача з визначеною митною вартістю.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив неповноту, формальне відношення при дослідженні в судовому засіданні митних документів, які були подані позивачем митному органу, а в подальшому представлені суду. При цьому суд першої інстанції досліджуючи вказані документи в судових засіданнях, робив на них посилання при прийнятті рішення по вирішенню судового спору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи вказані митні документи судом апеляційної інстанції було встановлено, що більша їх частина, яка була надана суду першої інстанції, митному органу позивачем та декларантом, викладена іноземними мовами (імовірно англійською, китайською чи іншою). Будь-кого перекладу документів на державну мову позивач (декларант) суду першої інстанції та митному органу не надавав. За вказаних обставин колегія суддів не вбачає яким чином суд першої інстанції без перекладів на державну мову, без перекладачів та інших вказівок про володіння судом вказаними іноземними мовами дослідив ці документи, вияснив спірні правовідносини та прийняв рішення по справі.

Колегія суддів вважає вказаний спосіб дослідження в судових засіданнях документів складених іноземною мовою без перекладача чи перекладу цих документів на державну мову не передбачений чинним законодавством та порушенням норм процесуального законодавства України при винесені судового рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неповноту при дослідженні вказаних документів, порушення норм процесуального права - був при цьому позбавлений повного, усестороннього, об'єктивного дослідження всіх необхідних обставин та підстав для прийняття рішення по справі, в зв'язку чим прийнята ним постанова підлягає скасуванню.

Аналізуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що вказані обставини також свідчать про правомірність дій митного органу щодо повернення декларанту, наданих ним документів, складених іноземною мовою без перекладу на державну мову.

З урахуванням викладених обставин справи, колегія суддів вважає, що позивачем при здійсненні декларування митної вартості вказаного товару, також було порушено вимоги Митного кодексу України, оскільки товариством не було виправлено недоліки у наданих митним органом первинних документах, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Окрім того колегія суддів вважає, що звертаючись до Митного органу з проханням на випуск у вільний обіг товару ТОВ СВАРКА ПЛЮС погодилося з умовами Одеської митниці ДФС щодо митної вартості товару визначеної за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на рівні 3,4672 долари США за кг нетто.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи а, тому відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 207, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВАРКА ПЛЮС» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2017 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Судді: Шеметенко Л.П.

ОСОБА_1