Рішення

від 19.06.2017 по справі 910/6200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017Справа №910/6200/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної О.С. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Прилуки-Агропереробка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ЛАЙФ" про повернення 18 963,79 грн., за участю представників позивача - Зибінської Г.В., довіреність №б/н від 01.01.2017 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про повернення 18 963,79 грн. сплачених коштів за товар неналежної якості за договором поставки № 01/02-2017 від 01.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.05.2017 року.

16.06.2017 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд визнати недійсною угоду про припинення зобов'язань шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог № 2 від 24.02.2017р. на суму 18 963,79 грн., яку прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2017 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Прилуки-Агронереробка (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю MIT ЛАЙФ (надалі - постачальник) укладено договір поставки № 01/02-2017 (надалі - договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передавати у власність покупця товар, що визначений у п. 1.2. цього договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його на умовах цього поговору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору за даним договором здійснюється поставка м'яса та м'ясопродуктів (далі - товар).

Пунктом 1.3. договору встановлено, що ціна, асортимент товару, що поставляється та інші відомості, узгоджуються сторонами шляхом підписання специфікації на відповідну поставку товару та (або) товарних чи видаткових накладних на товар (далі по тексту у різних відмінках - специфікація, накладні), товарно-транспортних накладних, які після їх підписання сторонами, є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору якість товару повинна відповідати діючим в Україні стандартам ДСТУ (ГОСТ), офіційно зареєстрованим технічним умовам (ТУ). Декларації виробника, що надається на кожну партію товару.

Факт поставки відповідачем позивачу товару на суму 18 963,79 грн. на виконання умов договору підтверджується видатковою накладною № МЛ-0002012 від 24.02.2017 року, яка міститься в матеріалах справи.

27.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Прилуки-Агронереробка (надалі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю MIT ЛАЙФ (надалі - сторона-2) укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог (надалі - угода), за умовами якої сторони керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України вирішили провести залік взаємних зустрічних вимог. Станом на 24.02.2017 року існують наступні взаємні вимоги між сторонами:

1. Заборгованість за поставлені товари згідно видаткової накладної від 24.02.2017 р. по договору поставки № 01/02-2017 від 01.02.2017р. сторони-1 перед стороною-2 становить 18 963,79 грн.

2. Заборгованість за поставлені товари згідно видаткових накладних по Договору купівлі-продажу № 1 від 10.06.2016р. сторони-2 перед стороною-1 становить 19 820,54 грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, сторони припиняють взаємні зобов'язання, на суму 18 963,79 грн.

Відповідно до протоколу № 1 лабораторного дослідження виробничої лабораторії ПрАТ Прилуцький м'ясокомбінат від 07.03.2017 року в товарі який було поставлено відповідачем - консервах М'ясо куряче любительське знайдено бактерії групи кишкової палички, а також в процесі термостатної витримки при температурі 37° С було виявлено бомбаж банки. В зв'язку з невідповідними органолептичними та бактеріологічними показниками консерви м'ясні М'ясо куряче любительське є сумнівної якості, та не придатні для вживання людиною та можуть призвести до харчового отруєння.

05.04.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернути кошти у розмірі 18 963,79 грн., сплачені шляхом проведення взаємозаліку зустрічних вимог на підставі угоди про припинення зобов'язань шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог № 2 від 24.02.2017р. за товар неналежної якості.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

За таких обставин, з урахуванням того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару відповідачу, шляхом проведення взаємозаліку зустрічних вимог на підставі угоди про припинення зобов'язань шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог № 2 від 24.02.2017р. на суму 18 963,79 грн., а відповідач, у свою чергу, поставив позивачу товар неналежної якості на загальну суму 18 963,79 грн., суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсною угоди про припинення зобов'язань шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог № 2 від 24.02.2017р. на суму 18 963,79 грн. є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнанти недійсною угоду про припинення зобов'язань шляхом зарахування взаємних зустрічних вимог № 2 від 24.02.2017 року, що була укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Прилуки-Агронереробка (17520, Чернігівська обл., Прилуцький район, село Обичів, ПРОВУЛОК ФЕРМЕРСЬКИЙ, будинок 1; код 31429413) та Товариством з обмеженою відповідальністю MIT ЛАЙФ (02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ СОРМОВСЬКА, будинок 13; код 40177264).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю MIT ЛАЙФ (02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ СОРМОВСЬКА, будинок 13; код 40177264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Прилуки-Агронереробка (17520, Чернігівська обл., Прилуцький район, село Обичів, ПРОВУЛОК ФЕРМЕРСЬКИЙ, будинок 1; код 31429413) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.06.2017р.

Суддя С.О. Чебикіна