Рішення

від 21.06.2017 по справі 911/1040/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р. Справа № 911/1040/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Караванський завод кормових дріжджів»

до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика»

про стягнення 234808,80 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.01.2017 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Караванський завод кормових дріжджів» (далі - ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика» (далі - ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» , відповідач) про стягнення 244808,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору № 0903/16 від 09.03.2016 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 244808,80 грн. заборгованості, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

18.05.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано відзив на позов № 1605/17 від 16.05.2017 р., за змістом якого ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» зазначає, що стосовно останнього було відкрито декілька виконавчих проваджень та накладено арешт на всі кошти відповідача, у зв'язку з чим відбулось порушення зобов'язань за договором № 0903/16 від 09.03.2016 р.

При цьому, ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» вказує на те, що згідно даних відповідача та бухгалтерської довідки про взаєморозрахунок з контрагентами з 01.01.2016 р. по 16.05.2017 р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів» становить 244804,40 грн., а не 244808,80 грн., як було визначено позивачем.

Розгляд справи відкладався.

01.06.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано супровідний лист б/н від 31.05.2017 р. (вх. № 11293/17 від 01.06.2017 р.) з документами для долучення до матеріалів справи, а саме - актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 р. по 22.05.2017 р., актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 р. по 31.05.2017 р., відповідно до якого 30.05.2017 р. відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 10000,00 грн. Також відповідачем було подано клопотання б/н від 31.05.2017 р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2017 р. було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

01.06.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача була подана заява б/н від 31.05.2017 р. (вх. № 11290/17 від 01.06.2017 р.) про зміну позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів» зазначає, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем було частково сплачено суму боргу. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 0903/16 від 09.03.2016 р. зменшилася і становить 234808,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Поряд з цим, позивач просив збільшити розмір позовних вимог та стягнути з ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» , окрім 234808,80 грн. основного боргу за поставлений товар, 30093,79 грн. інфляційних втрат, 6459,00 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У поданій позивачем заяві про зміну позовних вимог йдеться не лише про зміну розміру позовних вимог - зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога про стягнення основного боргу, а й про заявлення додаткових вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 30093,79 грн. та 3% річних у розмірі 6459,00 грн., поряд з вимогами, наведеними у позовній заяві, що не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України..

Окрім того, згідно з п. 3.12 тієї ж постанови Пленуму, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

З матеріалів справи слідує, що розгляд справи по суті було розпочато у засіданні суду 18.05.2017 р., що підтверджується протоколом судового засідання від 18.05.2017 р. Наведене унеможливлює зміну предмету позову у даній справі після 18.05.2017 р.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем у заяві б/н від 31.05.2017 р. (вх. № 11290/17 від 01.06.2017 р.) позовні вимоги про стягнення 30093,79 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6459,00 грн. не можуть бути предметом розгляду у даному позовному провадженні. Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутися з даними позовними вимогами до суду у загальному порядку.

За таких обставин, у даному провадженні суд здійснює розгляд вимоги щодо стягнення основного боргу, з урахуванням викладеного в заяві б/н від 31.05.2017 р. зменшення розміру позовних вимог, а саме - про стягнення 234808,80 грн. основної заборгованості.

15.06.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано письмові пояснення № 1306/17 від 13.06.2017 р. (вх. № 12237/17 від 15.06.2017 р.), за змістом яких відповідач зазначає, що видаткова накладна № 448 від 30.03.2016 р. на суму 147404,40 грн. не обліковується у бухгалтерському обліку відповідача, а обліковується інша накладна № Б-00000012 від 02.04.2016 р. на суму 147400,00 грн. (видаткова накладна б/н від 02.04.2016 р.). Поряд з цим, відповідач підтверджує факт поставки за видатковою накладною № 452 від 31.03.2016 р. на суму 147404,40 грн.

15.06.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано письмові пояснення б/н від 14.06.2017 р. (вх. № 12284/17 від 15.06.2017 р.), відповідно до яких наголошує на тому, що господарські взаємовідносини між сторонами у справі відбувались виключно в рамках договору купівлі-продажу № 0903/16 від 09.03.2016 р., відповідно до якого позивачем було здійснено дві поставки за видатковими накладними № 448 від 30.03.2016 р. та № 452 від 31.03.2016 р. Жодних інших поставок позивачем не здійснювалось, у тому числі - за видатковою накладною № б/н від 02.04.2016 р., про яку зазначав відповідач.

У судовому засіданні 15.06.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача зазначив про те, що, попри викладене у письмових поясненнях № 1306/17 від 13.06.2017 р., у відповідача знайдено видаткову накладну № 448 від 30.03.2016 р., за якою позивачем було поставлено товар на суму 147404,40 грн.

20.06.2017 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від відповідача було подано клопотання б/н від 20.06.2017 р. (вх. № 12624/17 від 20.06.2017 р.), згідно якого позивач просить провести судове засідання, призначене на 21.06.2017 р., без участі його представника.

21.06.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 12758/17 від 21.06.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи на підтвердження здійснення поставки товару на суму 147404,40 грн. за видатковою накладною № 448 від 30.03.2016 р.

У судове засідання 21.06.2017 р. позивач уповноваженого представника не направив; представник відповідача не заперечував щодо наявності заборгованості за договором № 0903/16 від 09.03.2016 р.

У судовому засіданні 21.06.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Караванський завод кормових дріжджів» (продавець) та Приватним акціонерним товариством «Агрофірма Березанська птахофабрика» (покупець) було укладено договір № 0903/16, відповідно до п. 1.1 якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, вид, кількість, якість та базис поставки якого вказані у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2 загальна сума договору складається з загальної вартості поставленого за даним договором товару відповідно до накладних.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що приймання - передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

Приймання-передача товару по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов договору, відбувається відповідно до акту приймання-передачі (накладної), який підписується уповноваженими представниками покупця та продавця (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 3.1 договору встановлено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту передання йому товару та підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі (накладної).

У відповідності до пункту 5.2 договору покупець зобов'язаний сплатити вартість товару шляхом передплати.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів» поставило ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» товар на загальну суму 294808,80 грн. , що підтверджується видатковими накладними № 448 від 30.03.2016 р. на суму 147404,40 грн., № 452 від 31.03.2016 р. на суму 147404,40 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Поставка товару підтверджується також товарно-транспортними накладними № 30032016/2 від 30.03.2016 р., № 31032016/2 від 31.03.2016 р. та актами надання транспортно-експедиторських послуг № 292 від 31.03.2016 р. та № 306 від 01.04.2016 р., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, як зазначалося у позові, відповідач, в порушення умов договору № 0903/16 від 09.03.2016 р., за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 50000,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» перед позивачем за поставлений товар становила 244808,80 грн.

Оскільки ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувалось з позивачем за отриманий товар відповідно до договору № 0903/16 від 09.03.2016 р., останній і звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 244808,80 грн. заборгованості.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом за наявними у матеріалах справи доказами, та не заперечувалось сторонами, 30.05.2017 р. після подання даного позову до суду відповідачем було здійснено оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 10000,00 грн., у зв'язку з чим позивачем у заяві б/н від 31.05.2017 р. було зменшено розмір позовних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, наявність основного боргу у розмірі 234808,80 грн. за вказаним вище договором відповідачем не заперечувалась.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Караванський завод кормових дріжджів» про стягнення з відповідача 234808,80 грн. основного боргу у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та в частині зменшених позивачем вимог у розмірі 10000,00 грн. згідно з приписами ч. 2 ст. 49 ГПК України, з урахуванням здійснення відповідачем сплати частини суми основного боргу в розмірі 10000,00 грн. вже в процесі розгляду даної справи. Зайво сплачений судовий збір при поданні позивачем позову до суду в сумі 799,99 грн. підлягає поверненню ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів» з Державного бюджету України.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика» (07534, Київська обл., Баришівський р-н, с. Садове, код 30698067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Караванський завод кормових дріжджів» (62436, Харківська обл., м. Люботин, селище Караван, вул. Заводська, буд. 23-А, код 05521608) 234808 (двісті тридцять чотири тисячі вісімсот вісім) грн. 80 коп. основного боргу, а також 3672 (три тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 13 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 26.06.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна