Рішення

від 20.06.2017 по справі 914/840/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017р. Справа № 914/840/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартпарк Захід", м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "БР Будальянс", м. Львів, про: стягнення 207.245,71 грн. Представники: позивача:ОСОБА_1 - директор, відповідача:не з'явився. Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартпарк Захід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БР Будальянс" про стягнення 207.245,71 грн. Ухвалою суду від 03.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.05.2017 р. Ухвалою суду від 30.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 20.06.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №222 від 19.08.2016 р. своєчасно не оплатив вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 184.706,31 грн. Крім того, відповідачу нараховано 15.302,80 грн. - пені, 1.640,00 грн. - три проценти річних та 5.596,60 грн. - інфляційних втрат.

Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом її розгляду не подано жодних додаткових доказів на заперечення заявлених позовних вимог, не досягнуто мирного врегулювання спору. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності письмово відзиву відповідача за доказами доданими до справи.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у поданому позові, додаткових доказів не подав.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, заперечення проти позовних вимог та додаткових доказів не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього представника позивача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір №222 від 19.08.2016 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідач у справі) товар, визначений у видаткових накладних, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.2 Договору постачальник поставляє товар в асортименті і в кількості протягом 20 робочих днів з моменту здійснення оплати, яка передбачена у п. 5.2 цього договору, якщо інше не передбачено додатковою угодою до договору.

Покупець здійснює оплату за товар в розмірі 80% від загальної його вартості протягом 3 банківських днів від дня виставлення рахунку фактури, якщо інше не передбачено додатковою угодою до договору. Решту 20% вартості товару покупець сплачує в день відвантаження товару, що підтверджується видатковою накладною (пункт 5.2 Договору).

Згідно з пунктом 9.2 Договору у разі несвоєчасної оплати по договору №222 від 19.08.2016 р. з порушенням термінів зазначених у п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла протягом терміну затримки оплати.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: №958 від 22.09.2016 р. у сумі 1.029,95 грн., №954 від 23.09.2016 р. у сумі 110.952,18 грн., №1248 від 01.12.2016 р. у сумі 159.091,64 грн., №1249 від 01.12.2016 р. у сумі 39.257,94 грн.

Відповідачем частково оплачена вартість переданого товару у сумі 125.625,40 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку, а саме: 02.09.2016 р. у сумі 62.812,70 грн., 07.09.2016 р. у сумі 59.000,00 грн., 09.09.2016 р. у сумі 3.812,70 грн.

Позивачем виставлена відповідачу претензія від 21.03.2017 р. № 00121 про оплату вартості поставленого товару за умовами виконання Договору.

Відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати отриманого товару у сумі 184.706,31 грн. станом на час прийняття рішення судом не виконав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини першої статті 712 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними доданими до матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з пунктами 5.2 Договору покупець здійснює оплату за товар в розмірі 80% від загальної його вартості протягом 3 банківських днів від дня виставлення рахунку фактури, якщо інше не передбачено додатковою угодою до договору. Решту 20% вартості товару покупець сплачує в день відвантаження товару, що підтверджується видатковою накладною

Із матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання з передачі товару виконав, відповідач не виконав свій обов'язок з повної та своєчасної оплати вартості товару, оскільки сплатив лише 125.625,40 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 184.706,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, як наслідок неналежного виконання зобов'язання, позивач вимагає стягнення з відповідача 15.302,80 грн. - пені, 1.640,00 грн. - три проценти річних та 5.596,60 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 9.2 Договору у разі несвоєчасної оплати по договору №222 від 19.08.2016 р. з порушенням термінів зазначених у п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла протягом терміну затримки оплати.

За таких обставин, суд перевіривши розрахунок пені, вважає позовні вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 15.302,80 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в сумі 5.596,60 грн. та три відсотки річних у сумі 1.640,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БР Будальянс" (адреса: вулиця Сахарова, будинок 43, місто Львів, Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 40104772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартпарк Захід" (адреса: вулиця Бузкова, будинок 2, місто Львів, 79035; ідентифікаційний код 38665421 ) 184.706,31 боргу, 15.302,80 грн. - пені, 1.640,00 грн. - три проценти річних, 5.596,60 грн. - інфляційних втрат, 3.108,69 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.