Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/8243/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/8243/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техномер

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мастергаз

про стягнення 79.864,53 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Литвиненко Я.О., довіреність № 203/01 від 23.05.2017

від відповідача Черненко Ю.В., директор

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техномер про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастергаз 79.864,53 грн., з яких 77.167,84 грн. основного боргу та 2.696,69 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № ТМ-0000279 від 28.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 порушено провадження у справі № 910/8243/17 та призначено справу до розгляду на 13.06.2017.

Позивачем 13.06.2017 до відділу діловодства суду подано витребувані судом документи.

Позивач в судовому засіданні 13.06.2017 позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні 13.06.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 13.06.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.06.2017.

Відповідач у поданому 19.06.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву вимоги визнає частково при цьому зазначає, що 12.05.2017 сторонами складено акт звірки розрахунків згідно якого борг становив 77.167,84 грн. Вказує на те, що направив позивачу графік погашення заборгованості на строк до травня 2019 року з рівномірною щомісячною оплатою по 3.200,00 грн. Відповідачем 30.05.2017 та 12.06.2017 було здійснено оплату в загальному розмірі 6.400,00 грн. Зазначає, що в даний період ТОВ Мастергаз немає фінансової спроможності здійснювати оплату в більшому розмірі, так як при цьому виникне заборгованість перед бюджетом по сплаті податків та обов'язкових внесків, перед найманими працівниками з виплат зарплати, які являються першочерговими платежами.

Позивачем 20.06.2017 до відділу діловодства суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 70.764,84 грн. основного боргу, 2.696,69 грн. - 3% річних.

Відповідачем в судовому засіданні 20.06.2017 заявлено усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду до травня 2019 року.

Позивач в судовому засіданні 20.06.2017 не заперечував проти розстрочки виконання рішення виключно до листопада 2017 року.

В судовому засіданні 20.06.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мастергаз (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техномер (далі - позивач, постачальник) було укладено договір поставки № ТМ-0000279 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується на умовах даного договору, для виконання покупцем робіт по встановлені вузлів обліку теплової енергії у місті Києві у 2015 році для замовника - ПАТ Київенерго , поставити у власність покупця тепло лічильники Multical (далі - товар), в асортименті, кількості, у терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі і специфікації № 1 до нього, яка є його невід'ємною частиною, а останній зобов'язується прийняти товар, і сплатити за нього у порядку і на умовах, визначених у даному договорі, а покупець виконати роботи і отримати акти виконаних робіт у визначений ПАТ Київенерго термін.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1. договору ціни на товар, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у специфікації № 1 яка є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до специфікації № 1 постачальник - ТОВ Техномер зобов'язується передати покупцю - ТОВ Мастергаз 4 (чотири) комплекту лічильників теплової енергії Multical на загальну суму 111.667,82 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, датою постачання товару вважається дата підписання уповноваженими представником покупця відповідної видаткової накладної.

03.11.2015 ТОВ Мастергаз отримало від ТОВ Техномер 4 (чотири) комплекту лічильників теплової енергії Multical на загальну суму 111.667,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТМ-0001225 від 03.11.2015 та довіреністю № 97 від 02.11.2015.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата товару проводиться покупцем шляхом здійснення безготівкових платежів у національній валюті України - гривні, на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 4.4. договору розрахунки за товар, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем у наступному порядку:

- оплата 30% від вартості товару після підписання договору;

- оплата 70% від вартості поставленого товару протягом 120 календарних днів з дати постачання товару, але в будь-якому разі не раніше дати надходження коштів за товар від кінцевого замовника (ПАТ Київенерго ).

Враховуючи, що теплолічильники Multical були отримані ТОВ Мастергаз 03.11.2015, строк оплати 70% вартості товару настав 04.03.2016.

Згідно з п. 4.8. договору остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється після реєстрації податкової накладної постачальником в єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.10 ст. 201 і п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та надання її покупцю.

Відповідна реєстрація була здійснена у листопаді 2015 року, підтверджується копіями податкових накладних на додану вартість за листопад 2015 року та копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, передавши 03.11.2015 відповідачу 4 (чотири) комплекту лічильників теплової енергії Multical на загальну суму 111.667,82 грн., проте відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання і станом на день звернення з позовом до суду борг становив 77.167,84 грн. (згідно акту взаємних розрахунків станом на 12.05.2017).

Відповідачем 30.05.2017 платіжними дорученням № 1162 здійснена оплата товару в розмірі 3.200,00 грн. та 12.06.2017 платіжним дорученням № 1164 здійснена ще одна оплата в розмірі 3.200,00 грн.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 70.764,84 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 70.764,84 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2.696,69 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2.696,69 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунком).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техномер обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд визнає причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, поважними, а тому вважає можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8243/17 від 20.06.ю2017 на 5 (п'ять) місяців, приймаючи до уваги можливі негативні наслідки, які можуть настати для позивача.

Суд приймає до уваги і ту обставину, що при застосуванні ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочки виконання рішення № 910/8243/17 від 20.06.2017 виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач здійснить заходи по його належному та своєчасному виконанню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастергаз (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6А, офіс 623, код ЄДРПОУ 38321792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техномер (03142, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 20, к. 2, код ЄДРПОУ 32530538) 70.764 (сімдесят тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 84 коп. основного боргу, 2.696 (дві тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 69 коп. - 3% річних, 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8243/17 від 20.06.2017 наступним чином:

до 30.06.2017 - 15.012 (п'ятнадцять тисяч дванадцять) грн. 30 коп.;

до 30.07.2017 - 15.012 (п'ятнадцять тисяч дванадцять) грн. 30 коп.;

до 30.08.2017 - 15.012 (п'ятнадцять тисяч дванадцять) грн. 30 коп.;

до 30.09.2017 - 15.012 (п'ятнадцять тисяч дванадцять) грн. 30 коп.;

до 30.10.2017 - 15.012 (п'ятнадцять тисяч дванадцять) грн. 33 коп.

Повне рішення складено 27.06.2017.

СуддяВ.В.Сівакова