Рішення

від 22.06.2017 по справі 465/5186/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/5186/16 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/783/1482/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Ніткевича А.В., Копняк С.М.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 -

ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4, її представника -

ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6

міської ради - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 міської ради про скасування ухвали ОСОБА_6 міської ради від 19 березня 2015 року №4501,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати ухвалу ОСОБА_6 міської ради від 19.03.2015 року №4501 Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки по вул. Стрийській (біля будинку №244) .

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Пустомитівської районної ради від 24.12.1952 року №467 будинковолодіння по вул.Стрийській, 240 у м.Львові було передане її бабі - ОСОБА_8 в порядку компенсації за майно, залишене в Польщі в результаті примусового переселення у 1945 році, після смерті 03.10.1967 року якої вказане нерухоме майно було успадковане її (позивача) батьком - ОСОБА_9, проте, за рішенням Радянського районного суду м.Львова від 24.03.1981 року її та батьків було позбавлено вказаного будинковолодіння і переселено у квартиру по вул.Науковій, 112/38 у м.Львові у зв'язку з реконструкцією з розширенням вулиці Стрийської.

Зазначає, що після переселення в квартиру на вулиці Науковій, її сім'я на підставі дозволу землевпорядного відділу виконкому ОСОБА_6 міської ради народних депутатів, оформленого листом №8/П-68 від 07.04.1995 року, а в подальшому, і вона особисто використовували спірну земельну ділянку під город, а тому, передавши оспорюваною ухвалою земельну ділянку у власність гр.ОСОБА_2, ОСОБА_6 міська рада розпорядилась земельною ділянкою, яка не була вільною, оскільки знаходилась у її (позивача) користуванні.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21.10.2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано ухвалу ОСОБА_6 міської ради від 19.03.2015 року №4501 Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки по вул. Стрийській (біля будинку №244) .

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 в особі свого представника - ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, однак, вважає що оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його законні права та інтереси.

Апелянт просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вказаного позову відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що оспорювана ухвала стосується безпосередньо прав ОСОБА_2, однак, суд не залучив його до участі у справі, чим допустив порушення норм процесуального права та принципів здійснення правосуддя на засадах рівності сторін перед законом та змагальності.

Крім того, зазначає, що рішення про надання позивачеві спірної земельної ділянки в користування міською радою не приймалось, земельна ділянка була віднесена до земель міського значення, а тому на момент винесення ОСОБА_6 міською радою оспорюваної ухвали була вільною і правових підстав для висновку про незаконність цієї ухвали та про порушення права позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку, немає.

Апелянт звертає увагу, що оспорювана позивачем ухвала була прийнята ОСОБА_6 міською радою на підставі його звернення та з урахуванням ухвали ОСОБА_6 міської ради від 14.11.2012 року №1924 Про погодження ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Стрийській (біля будинку №244) , у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 про скасування якої було відмовлено постановою Галицького районного суду м.Львова від 02.04.2014 року за безпідставністю. Апелянт зазначає, що саме цією постановою суду було підтверджено відсутність у ОСОБА_4 права на користування спірною земельною ділянкою, про це судове рішення було відомо обом сторонам, проте, вони свідомо не повідомили суд про нього. Вважає, що постанова Галицького районного суду м.Львова від 02.04.2014 року в адміністративній справі має преюдиційне значення для вирішення даної справи, оскільки обставини, встановлені цим судовим рішенням, стосуються тих же осіб, що й у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Предметом спору в даній справі є ухвала 20-тої сесії 6-го скликання ОСОБА_6 міської ради від 19.03.2015 року №4501 Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки по вул. Стрийській (біля будинку №244) (а.с.115).

Вказана ухвала прийнята на підставі звернення ОСОБА_2 від 12.11.2013 року та з урахуванням ухвали ОСОБА_6 міської ради від 14.11.2012 року №1924 Про погодження ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Стрийській (біля будинку №244) (а.с.117).

Оспорюваною позивачем ухвалою ОСОБА_6 міської ради №4501 від 19.03.2015 року затверджено гр.ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,0985 га (кадастровий номер 4610136900:09:009:0156) на вул.Стрийській (біля будинку №244)) у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, перевівши із земель, що не надані у власність або користування, до земель житлової та громадської забудови, за функцією використання - землі житлової забудови.

У пункті 2.1 цієї ухвали вказано, що гр.ОСОБА_2 забезпечити через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та зареєструвати їх у встановленому порядку.

З досліджених судом першої інстанції письмових доказів встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради депутатів трудящих №548 від 22.05.1959 року Про розгляд матеріалів по обміру земель по кварталу нр.1005 (а.с.6) первинно власниками будинку №240 (по 1/2 частині) на вул.Стрийській у м.Львові були ОСОБА_8 (баба позивача ОСОБА_4С.) та ОСОБА_10

За вказаним будинком була закріплена земельна ділянка площею 2143 кв.м.

Після смерті 03.10.1967 року ОСОБА_8, власником 1/2 частини вказаного будинку разом з відповідною частиною господарських будівель в порядку спадкування став її син та батько позивача - ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та реєстраційним посвідченням, виданим 09.09.1968 року Міжміським бюро технічної інвентаризації при ОСОБА_6 обласному відділі комунального господарства (а.с.7, 13).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради народних депутатів №107 від 21.02.1980 року Про вилучення земельних ділянок, знос житлових будинків, господарських споруд і плодово-ягідних насаджень в районі вул.Стрийської та про затвердження актів оцінки житлових будинків, господарських споруд та плодово-ягідних насаджень, що підлягають зносу , дозволено відділу комунального господарства міськвиконкому знести житлові будинки, господарські споруди, плодово-ягідні насадження належні громадянам на праві особистої власності з вилученням з користування земельних ділянок , зокрема, за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 240, та зобов'язано відділ по обліку і розподілу житлової площі міськвиконкому здійснити відселення громадян з житлових будинків, що підлягають зносу, у відповідності з житловим законодавством, а відділу комунального господарства міськвиконкому сплатити власникам вартість житлових будинків, надвірних споруд та плодово-ягідних насаджень у відповідності з актами оцінки (а.с.8).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради народних депутатів №506 від 03.10.1980 року Про надання житлової площі громадянам в зв'язку зі зносом будинковолодінь (а.с.9), ОСОБА_9 на сім'ю в складі трьох осіб (він, дружина і донька) надано квартиру №38 з двох кімнат житловою площею 29,63 кв.м., кухні з комунальними вигодами по вул.Науковій, 112 взамін 1/2 частини будинку, яка складалась з однієї кімнати житловою площею 17,9 кв.м., на вул.Стрийській, 240.

Рішенням суду Радянського району м.Львова від 24.03.1981 року (а.с.10) виселено ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4 з будинку №240 по вул.Стрийській у м.Львові в квартиру АДРЕСА_1.

Листом №8/П-68 від 07.04.1995 року, адресованим ОСОБА_11 (а.с.15), землевпорядний відділ виконкому ОСОБА_6 міської ради народних депутатів повідомив, що не заперечує проти використання земельної ділянки на вул.Стрийській, 240, на якій був розміщений вказаний вище житловий будинок, під город без права будь-якого будівництва і посадки багаторічних насаджень та з умовою звільнення земельної ділянки на першу вимогу землевпорядного відділу для потреб міста.

Отже, наданими позивачем письмовими документами підтверджено і самим позивачем та відповідачем визнано, що відповідно до вказаного вище рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради народних депутатів №107 від 21.02.1980 року земельна ділянка, закріплена за будинком №240 на вул.Стрийській у м.Львові, була вилучена з користування у зв'язку із знесенням цього будинку та переселенням сім'ї співвласника будинку - ОСОБА_9 в квартиру №38 на вул.Науковій, 112 у м.Львові, а рішення про надання позивачеві у користування спірної земельної ділянки ОСОБА_6 міською радою не приймалось і іншого документу, окрім названого вище листа землевпорядного відділу, на користування сім'я позивача не мала.

Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду позивач підтвердила, що ОСОБА_6 міська рада раніше відмовила їй у передачі спірної земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України лише порушене, невизнане або оспорюване право особи підлягає захисту в судовому порядку у визначений законом спосіб.

Враховуючи те, що позивач не має у встановленому законом порядку оформленого права на користування спірною земельною ділянкою, а лише фактично з дозволу землевпорядного відділу виконкому ОСОБА_6 міської ради народних депутатів від 07.04.1995 року користувалась нею до першої вимоги про звільнення, тому правових підстав для захисту її права відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України немає, а отже, немає й правових підстав для задоволення її вимоги про скасування оспорюваної ухвали ОСОБА_6 міської ради, оскільки цією ухвалою не було порушено право позивача на користування спірною земельною ділянкою, якого вона у встановленому законом порядку не набула.

Такого ж висновку дійшов Галицький районний суд м.Львова в постанові від 02.04.2014 року, яка набрала законної сили, в адміністративній справі №461/286/14-а за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 міської ради, третя особа - ОСОБА_2, предметом спору в якій була ухвала ОСОБА_6 міської ради №1924 від 14.11.2012 року Про погодження ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Стрийській (біля будинку №244) (а.с.46-49).

Визнання позову ОСОБА_4 ОСОБА_6 міською радою не може бути прийняте судом, оскільки воно суперечить вказаним вище вимогам закону та порушує права апелянта ОСОБА_2

Суд першої інстанції вказаних вище фактичних обставин справи та норм матеріального права не врахував, до участі в справі ОСОБА_2 не залучив, чим допустив також порушення норм процесуального закону, оскільки оспорювана ухвала безпосередньо його стосується, що призвело до неправильного вирішення спору та ухвалення незаконного рішення суду, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 з наведених вище мотивів.

Посилання сторони позивача на те, що на момент ухвалення оскаржуваного апелянтом рішення суду спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 31.07.2015 року гр.ОСОБА_12, а тому воно не стосується його прав, є безпідставними, оскільки право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 набув на підставі оспорюваної в даній справі ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1-4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 про скасування ухвали ОСОБА_6 міської ради від 19 березня 2015 року №4501 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Ніткевич А.В.

ОСОБА_13