Рішення

від 22.06.2017 по справі 523/5408/17

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/5408/17

Провадження №2/523/2987/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді - Виноградової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Одарія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Енергомонтажний поїзд № 754 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати та компенсації, втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ДП Енергомонтажний поїзд № 754 в якому просив стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 13 786,32 грн.; середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 13.05.2014р. по 10.04.2017 р. у розмірі 37 523,90 грн. та компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 14 409,95 грн.

18.04.2017р. ухвалою суду було повернуто ОСОБА_1 позовну заяву в частині про стягнення заборгованості по заробітній платі з ДП Енергомонтажний поїзд № 754 та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП Енергомонтажний поїзд № 754 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати та компенсації, втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Пояснив, що на даний момент суд виніс судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати в сумі 13 786,32 грн., тому позовні вимоги слід здовольнити.

Представниквыдповыдачау судовому засіданні позовні вимоги не визнав в зв'язку з тим, що на підприємстві відсутні кошти. Однак, в своїх запереченнях наданих до суду 26.05.2017р., зазначив, що відповідач погоджується та визнає наявність заборгованосты по заробітній платі ОСОБА_1, яка нарахована за період з 01.01.2013р. по 12.05.2014р. у розмірі 13 786,32 грн.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2014 року, ОСОБА_1, був звільнений за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗопП України, з посади слюсара-складальника металоконструкцій Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 .

На день звільнення з роботи ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за період з 01 січня 2013 року по 12 травня 2014 року.

Однак розрахунок з ОСОБА_1 так і не було здійснено.

Відповідно до Довідки №28/03/38 від 28.03.2017 р. заборгованість Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 12 травня 2014 року перед ОСОБА_1 складає 13 786,32 грн.

У відповідності з ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислення середньої заробітної плати у випадках виплати вихідної допомоги та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати, встановлено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. (надалі - Порядок ).

Відповідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно довідки №28/03/39 від 28.03.2017 р., середньоденний заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці (березень і квітень 2016 року) складав 35,30 грн.

Так, відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. ОСОБА_1 було звільнено 12.05.2014 р. та станом на 10.04.2017 року включно вже минуло 1063 календарних днів.

Таким чином, за затримку розрахунку з ОСОБА_1 за наслідками звільнення 12.05.2014 р. відповідач повинен сплатити ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 37 523,90 грн., який розраховано наступним чином: 35,30 грн. (середньоденний заробіток за останні два місяці) х 1063 (кількість календарних днів з затримки в розрахунку по заробітній платі) = 37 523,90 грн.

Відповідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові №13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про працю суд, установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку у разі звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації, суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не звільняє його від відповідальності.

Крім того, у відповідності до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 р. №2050-ІІ та Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 р., заробітна плата, яка виплачується з порушенням строків її виплати, підлягає виплаті з компенсацією втрати частини доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно ст. 34 Закону України Про оплату праці , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно до ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, загальний розмір компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати ОСОБА_1 складає 14 409,95 грн.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 перед ОСОБА_1 складає: 37 523,90 грн. - середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 12.05.2014 р. за період з 13.05.2014 по 10.04.2017 р.; 14 409,95 грн. - компенсація втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати.

Крім того, при вирішенні спору про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, при не проведенні його до розгляду справи, - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норми матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України розглядаючи справу від 26.10.2016 р. за № 6-1395цс16 (№ в ЄДРСРУ 62425737) підтвердили раніше висловлені правові позиції, а саме: в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності (Постанова ВСУ від 03.07.2013 року по справі № 6-60цс133 (№ в ЄДРСРУ 32532907).

Відповідно до ст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. На підставі наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП Енергомонтажний поїзд № 754 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати та компенсації, втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 (адреса: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15А, код ЄДРПОУ 01387828) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 12.05.2014 р. за період з 13.05.2014 по 10.04.2017 р. у розмірі 37 523,90 грн. та компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 14 409,95 грн.

Стягнути з Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 (адреса: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15А, код ЄДРПОУ 01387828) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: