Ухвала

від 26.06.2017 по справі 585/291/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №585/291/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/997/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Бойка В. Б. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а:

24 січня 2017 року ОСОБА_3 звернулася з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що рішенням 16 сесії Роменської міської ради Сумської області 6 скликання від 25 листопада 2011 року відповідачу ОСОБА_4 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0051 га за адресою: вул. Луценка, 10-Л, для індивідуального гаражного будівництва, та надано йому у власність вказану земельну ділянку із земель державної власності. 06 лютого 2012 року на підставі вказаного рішення Роменської міської ради йому видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення та видачі на підставі нього ОСОБА_4 Державного акта на право власності на земельну ділянку, Роменською міською радою не було враховано положення діючого земельного законодавства та містобудівну документацію, яка є основою для підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації та вирішення питань щодо передачі (надання) земельних ділянок у власність, що є грубим порушенням вимог ст. 17 Закону України Про основи містобудування . Зазначеним рішенням міської ради та Державним актом на право власності на земельну ділянку порушено її право, передбачене ст.ст. 14,17 Закону України Про благоустрій населених пунктів на користування об'єктом благоустрою - парканом, який відділяє належні їй на праві власності магазин та квартиру від земель загального користування - проїзду. Просить визнати незаконним та скасувати рішення 16 сесії Роменської міської ради Сумської області 6 скликання Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гаражного будівництва гр. ОСОБА_4 за адресою вул. Луценка, 10-Л від 25 листопада 2011 року. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 402627 від 06 лютого 2012 року, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення 16 сесії Роменської міської ради Сумської області 6 скликання Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гаражного будівництва гр. ОСОБА_4 за адресою вул. Луценка, 10-Л від 25 листопада 2011 року.

Рішенням суду від 13 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. В доводах апеляційної скарги зазначає, що рішення суду ухвалене при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, очевидній невідповідності висновків суду обставинам справи та з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, третю особу ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_9, який заперечує проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено, що оскаржуваним рішенням Роменської міської ради від 25 листопада 2011 року та виданим ОСОБА_4 на підставі цього рішення Державним актом на право власності на земельну ділянку порушені її права та інтереси.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Роменської міської ради від 26 квітня 2006 року № 107 було надано дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_5 та приватному підприємцю ОСОБА_3 на виготовлення проектної документації на будівництво магазину за адресою: вул. Карла Маркса, 80А (а. с. 12).

Рішенням Роменської міської ради від 25 грудня 2008 року № 371 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом магазину (нежитлового приміщення № 4) ОСОБА_3 за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 80А (а. с. 19).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником нежилого приміщення - магазину загальною площею 175,1 кв. м за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (ОСОБА_10), буд. 80-А, прим. 4. Право власності зареєстровано в КП Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації 13 березня 2009 року (а. с. 20-21).

Також на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивачу належить трикімнатна квартира, розташована за адресою: Сумська обл., м. Ромни, вул. Коржівська (вул. ОСОБА_10)АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано в КП Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації 13 березня 2009 року (а. с. 23-24).

05.04.2013 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на ? частину земельної ділянки кадастровий номер 5910700000:05:010:0314 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0205 га, розташовану за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Корживська, 80-А. Інша ? частина вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_5 (том 1 цивільної справи № 585/1402/14-ц а. с. 68-69).

Рішенням 16 сесії Роменської міської ради Сумської області 6 скликання від 25 листопада 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0051 га ОСОБА_4 по вул. Луценка, 10-Л для індивідуального гаражного будівництва та надано йому у власність вказану земельну ділянку із земель державної власності (а. с. 9).

На підставі вказаного рішення міської ради ОСОБА_4 06.02.2012 року видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0051 га для індивідуального гаражного будівництва (а. с. 10).

Позивач вважає, що вказаним рішенням Роменської міської ради від 25 листопада 2011 року порушено її право на користування об'єктом благоустрою - парканом, який відділяє належні їй на праві власності магазин та квартиру від земель загального користування - проїзду.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2015 року у справі № 585/1402/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_5, третя особа: Управління Держземагенства в Роменському районі Сумської області, ОСОБА_3, Державна реєстраційна служба Роменського міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, що видані на підставі цих рішень, усунення перешкод у користуванні ділянкою, позов ОСОБА_4 було задоволено частково, а саме: зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати частину стрічкового паркану, яка складається з цегляного фундаменту, облицьованого гранітним каменем та залізобетонних стовпів з металевими латами, до яких прикріплене суцільною стіною металеве профільоване листове залізо, що створює перешкоди з боку ділянки, сторона якої становить 7,5 метри, на загальну відстань 5,29 м, розміщеного на схемі у додатку № 4 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 10 від 27.03.2015 року; зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати частину цегляного незавершеного паркану, а саме цегляного фундаменту під паркан, на відстань яка становить 1,53 м від металевого гаражу, розміщений на схемі у додатку № 4 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 10 від 27.03.2015 року; зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати 8,77 м огорожі, яка складається з залізобетонних стовпів з металевими латами виготовлених з оцинкованого профільного заліза, з боку вулиці Коржівської, розміщеної на схемі у додатку № 4 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 10 від 27.03.2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 31 березня 2016 року вказане рішення суду в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_5 демонтувати частину стрічкового паркану, яка складається з цегляного фундаменту, облицьованого гранітним каменем та залізобетонних стовпів з металевими латами, до яких прикріплене профільоване листове залізо, з боку ділянки стороною 7,5 м, на загальну відстань 5,29 м, а також демонтаж 8,77 м огорожі із залізобетонних стовпів з металевими латами з оцинкованого профільного заліза, з боку вулиці Коржівська, - залишено без змін (а.с.58-63).

Вказаним рішенням суду на підставі висновку судової земельно-технічної експертизи № 10 від 27.03.2015 року було встановлено, що фактичне місцезнаходження земельної ділянки площею 205 кв.м, кадастровий номер 5910700000050100314, за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 80-А, що знаходиться у спільній частковій власності по 1/2 частині у ОСОБА_5 та ОСОБА_3, не відповідає даним, зазначеним у технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що які посвідчують право на земельну ділянку та даним каталогів координат вказаної земельної ділянки, внесених до Державного реєстру земель та Державного земельного кадастру. Встановлено відхилення межі зазначеної земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів та фактичної межі земельної ділянки, огородженої парканами в бік земельної ділянки площею 51 кв.м, кадастровий номер 5910700000050100293, за адресою: м. Ромни, вул. Луценка, 10-Л, що належить гр. ОСОБА_4

Крім того згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 10 від 27.03.2015 року відповідно до даних правовставлюючих документів, технічної документації та обмінних файлів відсутні перетини меж земельної ділянки площею 205 кв.м, кадастровий номер 5910700000050100314, за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 80-А, що знаходиться у спільній частковій власності по 1/2 частині у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та меж земельної ділянки площею 51 кв.м, кадастровий номер 5910700000050100293, за адресою: м. Ромни, вул. Луценка, 10-Л, що належить гр. ОСОБА_4

Зазначена обставина, встановлена вказаним висновком експертизи, свідчить про відсутність порушення прав позивача оскаржуваними нею рішенням Роменської міської ради та Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим ОСОБА_4

Судом першої інстанції також встановлено, що з позовом до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, які є предметом спору в даній справі раніше вже зверталася інший співвласник земельної ділянки за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 80-А - ОСОБА_5 Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 31 березня 2016 року, у задоволенні її позову було відмовлено (а. с. 53-57; 48-52).

Вказаним рішенням суду встановлено, що під час ухвалення Роменською міською радою оскаржуваного рішення від 25 листопада 2011 року щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для гаражного будівництва ОСОБА_4 за адресою: м. Ромни, вул. Луценка, 10-Л та надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0051 га для індивідуального гаражного будівництва за тією ж адресою із земель державної власності не було порушено вимог діючого законодавства.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог Законів України Про основи містобудування та Про благоустрій населених пунктів під час передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки та не врахування часткового знаходження на ній паркану як об'єкту благоустрою.

Так, на підтвердження правомірності будівництва паркану позивачем надано архітектурно-планувальне завдання на проект магазину, затверджене в.о. головного архітектора міста 19 травня 2006 року в п. 21 якого зазначено: прилеглу до об'єкту максимально благоустроїти та озеленити, запроектувати огорожу території 2-х поверхового житлового будинку та його господарських будівель, яка прилягає до об'єкту проектування (а. с. 13-18). Проте, проекту огорожі як об'єкту благоустрою, погодженому в установленому порядку, позивачем суду не надано. З додатків до висновку вищезазначеної судової земельно-технічної експертизи вбачається, що конфігурація збудованого паркану не відповідає конфігурації паркану як об'єкту благоустрою, зазначеного в експлікації по генплану доданого до архітектурно-планувального завдання.

Крім того, ще до надання у власність ОСОБА_7 і ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 80-А, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 18 січня 2011 року у справі № 22-ц-15/2011 р. за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_5, ОСОБА_12, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні гаражем, встановлено, що відповідач ОСОБА_5 не надала доказів на підтвердження правомірності своїх дій по будівництву паркану, а тому її зобов'язано демонтувати частину паркану, прилеглого до гаража ОСОБА_11 на відстані 0,5 м для відновлення вільного проходу до гаража (а. с. 73-74).

Згідно наданих позивачем копій рішень виконавчого комітету Роменської міської ради від 25 грудня 2008 року ними були затверджені Акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію магазину загальною площею 175,1 кв. м. та житлової квартири № 2, розташованих по м. Ромни по вул. Коржівська, 80А (а. с. 19; 22). В той же час у рішенні Апеляційного суду Сумської області від 18 січня 2011 року у справі № 22-ц-15/2011 р. зазначено, що початок будівництва паркану ОСОБА_5 підтверджується актом № 1125 від 23 липня 2010 року. Тобто будівництво паркану було розпочато після здачі позивачем в експлуатацію, належних їй магазину та квартири, що спростовує твердження її представника про те, що паркан був прийнятий в експлуатацію разом з зазначеними магазином та квартирою.

Інші доводи апеляційної скарги за встановлених обставин, не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування оскаржуваного рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -