Постанова

від 23.06.2017 по справі 1570/5226/2012  

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5226/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Спецавтоматика» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Спецавтоматика» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р.; присудити судовий збір.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. вказаний адміністративний позов задоволено повністю: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 25.07.2012 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р. апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 р. К/800/34877/13 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, яка занесена до журналу судового засідання 22.06.2017 р., суд згідно ст. 55 КАС України допустив заміну відповідача державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби правонаступником на державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності публічного акціонерного товариства «Спецавтоматика» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ПП «Контур-Прим» (код ЄДРПОУ 35279701), ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 36795634), ТОВ «АРТ МЕХ» (код ЄДРПОУ 37421636), що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Від відповідача надійшли письмові заперечення (т. 2, а.с. 78-86), в яких останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові (т.1, а.с. 2-8), письмових поясненнях (т. 3, а.с. 1-4) та просив позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі ст.77 розділу ІІ глави 8 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року « 2755-VI, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до наказу № 521 від 15.05.2012 р., згідно з направленнями на перевірку № 469 від 15.05.2012 р., № 467 від 15.05.2012 р., № 464 від 15.05.2012 р., № 465 від 15.05.2012 р., № 466 від 15.05.2012 р., № 468 від 15.05.2012 р., № 512 від 22.05.2012 р., № 511 від 22.05.2012 р. проведено документальну планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Спецавтоматика» (далі - ПАТ «Спецавтоматика» ; АТ «Спецавтоматика» ) (код ЄДРПОУ 00226885) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р.

Перевірка проводилась з 15.05.2012 р. по 26.06.2012 р. Термін проведення перевірки на підставі наказу № 817 від 13.06.2012 р. було продовжено з 13.06.2012 р.на 10 робочих днів.

За наслідками перевірки складено акт № 143/23-213/00226885 від 06.07.2012 р. (т.1, а.с. 12-48), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

1) відсутність факту реального придбання товару, послуг АТ «Спецавтоматика» у травні 2010 року ПП «Контур-Прим» , код 35279701 та у листопаді 2010 року від ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» , код 36795634, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, що згідно п.1, п.2 ст. 215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України зазначені право чини мають ознаки нікчемних;

2) порушення пп.14.1.36, пп.14.1.185, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 115438 грн., у тому числі у травні 2010 року у сумі 40438 грн., у листопаді 2010 року у сумі 25000 грн., у лютому 2011 року у сумі 50000 грн.;

3) на порушення п.138.2 та пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток всього у сумі 81798 грн., у тому числі у 2 кварталі 2010 року на суму 50548 грн. та у 4 кварталі 2010 року на суму 3120 грн.;

4) пп.2.8 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. (із змінами та доповненнями), а саме, перевіркою встановлено перевищення залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 1983,98 грн.;

5) в ході проведення інвентаризації знайдено стружку чорного металу в кількості 0,5т., що на балансі підприємства не обліковується та власник якої невідомий.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 25.07.2012 р., яким ПАТ «Спецавтоматика» визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 148158,00 грн. з податку на додану вартість, з яких 115438,00 грн. за основним платежем та 32720,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 10);

№ НОМЕР_2 від 25.07.2012 р., яким ПАТ «Спецавтоматика» визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 102248,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, з яких 81798,00 грн. за основним платежем та 20450,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 11).

03.08.2012 р. ПАТ «Спецавтоматика» подано скаргу до Державної податкової служби України в Одеській області на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р. (т.1, а.с. 60-64).

21.08.2012р. (вих. № 22503/10/10-2007) Державною податковою службою України в Одеській області и за результатами розгляду скарги ПАТ «Спецавтоматика» залишено без змін податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р. (т.1, а.с. 65-67).

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р., звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що направлення на перевірку та наказ щодо проведення планової виїзної документальної перевірки 15.02.2012 р. вручено під розписку голові правління АТ «Спецавтоматика» .

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.07.2012 р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.138.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України.

Згідно акта перевірки АТ «Спецавтоматика» за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р. задекларовано валові витрати у сумі 16756809 грн. (т.1, а.с. 18).

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р. встановлено їх завищення всього у розмірі 327192 грн., в тому числі у 2 кварталі 2010р. на суму 202192 грн. та у 4 кварталі 2010р. на суму 125000 грн.

За наслідками перевірки встановлено, що до складу валових витрат у 2 кварталі 2010 року віднесено суму 202192 грн., сформовану від ПП «Контур-Прим» (код 35279701).

Так судом встановлено, що в акті перевірки податковим органом зроблено посилання на акт Роздільнянської МДПІ № 41/23-00/35279701 від 29.07.2010 р. «Про неможливість проведення невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Контур-Прим» , код ЄДРПОУ 35279701 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період квітень -травень 2010 року»та довідку № 1287/15-02/35279701 від 29.07.2010 року «Про неможливість проведення перевірки ПП «Контур-Прим»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит в квітні, травні, червні 2010 року» .

Відповідно висновків акта та довідки, враховуючи те, що у ПП «Контур-Прим»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то згідно з ч.1 та ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами -покупцями, постачальниками мають ознаки нікчемності (т.1, а.с. 22).

Крім того, АТ «Спецавтоматика» до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 року віднесено суму 125000 грн. сформовану від ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» (код 36795634).

Посилаючись на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2061/23-513/36795634 від 15.08.2011 р. «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» , код ЄДРПОУ 36795634, з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів за період травень 2011 року» , відповідно до якого в ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (т.1, а.с. 22), податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення до складу валових витрат суми за наслідками придбання у ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» .

Відтак, за змістом акта перевірки, підприємством документально не підтверджено витрати (від постачальників ПП «Контур-Прим»та ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» ) за період 2 квартал 2010 року та 4 квартал 2010 року, на порушення п.138.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, ПАТ «Спецавтоматика» до складу валових витрат зайво включені витрати з придбання послуг, товарів у ПП «Контур-Прим»та ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» , у сумі 327192 грн., у тому числі у 2 кварталі 2010 року на суму 202192 грн. та у 4 кварталі 2010 року на суму 125000 грн. (т.1, а.с. 23).

Згідно п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України витрати на збут, які включають ви трати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам під розділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; г) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, по в'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, стра хування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів під приємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

За наслідками перевірки податковим органом встановлено, що підприємством включались до складу валових витрат витрати на придбання товарів та послуг у ПП «Контур-Прим»та ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» .

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час судового розгляду позивачем на підтвердження витрат по придбанню товарів та послуг у ПП «Контур-Прим»та ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» надано належним чином завірені та оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" копії податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про варість виконаних робіт, чим у повному обсязі спростовано доводи відповідача про відсутність доказів щодо доцільності використання відповідних сум та підтверджує обґрунтованість віднесення їх до валових витрат ПАТ «Спецавтоматика» .

В матеріалах справи містяться договір, укладений між ПАТ «Спецавтоматика» (замовник) та ПП «Контур-Прим» (виконавець) № 1504 від 15.04.2010 р. на проведення монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе роботи по монтажу внутрішніх інженерних сіток, систем, приладів і засобів виміру, контролю загазованості в 10-ти поверховому 2 секційному житловому будинку № 28 Б, розташованому за адресою м. Одеса, вул. Висоцького (т.1, а.с. 68-69).

Крім того, 22.09.2010 р. між ПАТ «Спецавтоматика» (замовник) та ТОВ «Екстра-Білдінг» (виконавець) укладено договір на проведення монтажних робіт № 22/09/10, відповідно до якого виконавець приймає на себе виконання робіт по монтажу інженерних систем, сіток, приладів та засобів виміру в приміщенні спортивно-оздоровчого комплексу ДП «МТП «Южний»в м. Южному (т.1, а.с. 104).

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду засвідчені копії податкових накладних, довідок про вартість виконаних робіт, договірної ціни, локального кошторису (т.1, а.с. 70-103; 105-119).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , господарська операція - дія, або подія, яка викликає зміни в структурі активів або зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

В акті перевірки відповідач неодноразово робить висновки, що операції позивача з його контрагентами не мають реального товарного характеру.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання правочинів позивача з його контрагентами недійсними.

Таким чином, використання відповідачем актів інших податкових органів щодо контрагентів позивача тощо не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Під час розгляду адміністративної справи, судом достовірно встановлено зв'язок між веденням господарської діяльності позивачем, та понесеними ним витратами за договорами, в ході розгляду справи позивачем були надані суду первинні документи на підтвердження таких операцій.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку позивача норм п.138.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України та наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010132301 від 25.07.2012 р. про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 102248,00 грн. за податком на прибуток приватних підприємств, з яких 81798,00 грн. за основним платежем та 20450,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.07.2012 р. є виявлені під час проведення перевірки порушення пп.14.1.36, пп.14.1.185, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пп.14.1.185 п.14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Згідно пп.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012 р. (АТ «Спецавтоматика» ) задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 2658491 грн. (т.1, а.с. 32).

Перевіркою по повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012 р. встановлено його завищення всього у сумі 115438,00 грн., в тому числі в травні 2010р. у сумі 40438 грн., у листопаді у сумі 25000грн., улютому 2011р. у сумі 50000 грн.

Перевіркою було встановлено, що підприємством АТ «Спецавтоматика» безпідставно сформовано податковий кредит у періоді, що перевірявся, за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим на придбання послуг, товарів у травні 2010 року суму ПДВ 40438 грн. сформовану від ПП «Контур-Прим» , код 35279701 та у листопаді 2010 року суму ПДВ 25000 грн., сформовану від ТОВ «Екстра-Білдінг» , код 36795634, які не можуть вважатися належним підтвердженням податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, не відповідають вимогам пп.14.1.36, пп.14.185, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України та порушують п.198.3 ст.198 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України.

Крім того, в акті перевірки було зазначено, що АТ «Спецавтоматика» до складу податкового кредиту у лютому 2011 року віднесено суму ПДВ 50000 грн., сформовану від ТОВ «АРТ МЕХ» , код 37421636 по податковій накладній № 1702201 від 17.02.2011 р. на суму ПДВ 50000 грн., яка значиться в реєстрі отриманих накладних, однак відсутня у наявності на підприємстві в порушення п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП «Контур-Прим» (код ЄДРПОУ 35279701), ТОВ «ЕКСТРА-БІЛДІНГ» (код 36795634), ПАТ «Спецавтоматика» , ТОВ «АРТ МЕХ» (код 37421636) до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності публічного акціонерного товариства «Спецавтоматика» (АТ «Спецавтоматика» ) (код ЄДРПОУ 00226885; адреса місцезнаходження: 65033, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гастелло, будинок 52) є: Код КВЕД 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації;Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання (основний).

Судом встановлено, що 15.04.2010 р. між ПАТ «Спецавтоматика» (замовник) та ПП «Контур-Прим» (виконавець) укладено договір № 1504 від на проведення монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе роботи по монтажу внутрішніх інженерних сіток, систем, приладів і засобів виміру, контролю загазованості в 10-ти поверховому 2 секційному житловому будинку № 28 Б, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького. За умовами договору роботи виконувались з матеріалів замовника. Приймання - передача виконаних робіт (послуг) оформлювалась актом, який мав підписуватись сторонами (т.1, а.с. 68-69).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 180504 від 18.05.2010р., № 180506 від 18.05.2010р., № 20/05/3 від 20.05.2010р., № 190502 від 19.05.2010р., № 20/05/4 від 20.05.2010р. (т.1, а.с. 79-85).

На підтвердження виконання умов договору № 1504 від 15.04.2010 р. позивачем надано засвідчені копії довідок про вартість виконаних робіт, договірної ціни, локального кошторису, актів виконаних будівельних робіт (т.1, а.с. 70-103).

На підтвердження реальності здійснення ПП Контур-Прим на користь АТ «Спецавтоматика» монтажних робіт в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 28-6, за договором № 1504 від 15.04.2010 р. позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень, що підтверджують сплату коштів від TOB Альянс-Висотбуд на користь AT Спецавтоматика за відповідними підрядними договорами по обладнанню автоматичної пожежної сигналізації (т.3, а.с. 111-123).

На підтвердження факту оплати згідно умов вищевказаного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень, банківської виписки по рахунку позивача (т.1, а.с. 222-225; т.3, а.с. 107-110).

22.09.2010 р. між ПАТ «Спецавтоматика» (замовник) та ТОВ «Екстра-Білдінг» (виконавець) укладено договір на проведення монтажних робіт № 22/09/10, відповідно до якого виконавець приймає на себе виконання робіт по монтажу інженерних систем, сіток, приладів і засобів виміру в приміщенні спортивно-оздоровчого комплексу ДП «МТП «Южний» в м. Южному. За умовами договору роботи виконуються за матеріалів замовника. Приймання-передача виконаних робіт (послуг) оформлюється актом, який підписується сторонами (т.1, а.с. 104).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 011101 від 01.11.2010р. (т.1, а.с. 108).

На підтвердження виконання умов договору № 1504 від 15.04.2010 р. позивачем надано засвідчені копії довідок про вартість виконаних робіт, договірної ціни, локального кошторису, актів виконаних будівельних робіт (т.1, а.с. 107, 109-119).

На підтвердження факту оплати згідно умов вищевказаного договору позивачем надано засвідчену копію платіжного доручення, банківської виписки по рахкнку ПАТ «Спецавтоматика» (т.1, а.с. 227; т.3, а.с. 88-90).

01.02.2011 р. між ПАТ «Спецавтоматика» (замовник) та ТОВ «АРТ-МЕХ» (виконавець) укладено договір поставки, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити будівельні матеріали, інструменти та приладдя, а замовник прийняти та оплатити товари (т.1, а.с. 120).

Згідно п.3 вказаного договору постачавка товарів за погодженою номенклатурою здійснювалась шляхом самовивозу за заявками замовника в лютому 2011р. шляхом самовивозу. Ціни на окремі найменування та типорозміри товарів, що постачаються, визначаються за погодженням сторін у специфікаціях.

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 2 від 28.02.2011р. (т.1, а.с. 134).

Податкова накладна № 2 від 28.02.2011р. зареєстрована у встановленому законом порядку. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду засвідчені копії Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011р. та квитанції № 2 від 28.02.2011р. (реєстраційний номер звіту НОМЕР_3) (т. 2, а.с. 31а - 61).

На підтвердження факту оплати згідно умов вищевказаного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень, виписок по рахунках (т.1, а.с. 228-233; т.3, а.с. 29-44).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Відповідач зазначає, що договори укладені між ПАТ «Спецавтоматика» з вищевказаними підприємствами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято товар, роботи та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ПАТ «Спецавтоматика» документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податкового кредиту на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних за період, що перевірявся, вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, що підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності товарів, придбаних ПАТ «Спецавтоматика» у TOB АРТ МЕХ відповідно до договору поставки від 01.02.2011 р., позивачем надано засвідчену копію договору підряду № 01/02/11 від 01.02.2011 р., укладеного між AT Спецавтоматика (замовник) і TOB Технології сучасного будівництва (генеральний підрядник), відповідно до умов якого генеральний підрядник зобов'язався власними або залученими силами, з використанням власних матеріалів/ матеріалів замовника виконати та передати замовнику роботи - ремонт офісних приміщень та каналізації, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Гастелло, 52, а замовник прийняти виконані роботи та оплатити їх (т. 3, а.с. 5-7). На підтвердження факту виконання умов вказаного договору з використанням матеріалів наданих AT Спецавтоматика позич надав засвідчені копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за травень та березень 2011 року та актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за травень та березень 2011 року (т.3, а.с. 8-19). Також на підтвердження реальності здійснення вищевказаної господарської операції надано платіжні доручення, що містять відомості про сплату коштів за вказаним договором (т.3, а.с. 21-28).

На підтвердження реальності факту здійснення TOB Екстра-Білдінг монтажних робіт згідно договору № 22/09/10 від 22.09.2010 р., позивач зазначив, що вказані роботи здійснено в рамках виконання AT Спецавтоматика договору № СД/ТХ-241 від 16.08.2010 р. (т.3, а.с. 45-50), укладеного AT Спецавтоматика (підрядник) з державним підприємством Морський торговельний порт Южний (замовник), предметом якого було виконання позивачем робіт з реконструкції пожежної сигналізації та системи оповіщення спортивного комплексу СП Портовик (т.3, а.с. 45-50). Крім того позивачем надано докази виконання умов вказаного договору, а саме копії договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрати, акта приймання виконаних будівельних робіт, платіжних доручень (т.3, а.с. 51-87).

На підтвердження реальності факту використання товарів, придбаних AT Спецавтоматика у ПП Контур-Прим на суму 48 560,40 грн., в т.ч. ПДВ 8 093,00 грн. (податкова накладна № 190502 від 19.05.2010 р.), позивачем зазначено, що ці товари використано під час здійснення монтажу світло-музичного обладнання основного ресторану готелю Чорне море , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Віце-адмірала Азарова, 1, відповідно до договору № 26-10-23м від 26.04.2010 р. на монтажні роботи, укладеного між AT Спецавтоматика (виконавець) і TOB Бугаз Делюкс (замовник) (т.3, а.с. 91-92), факт оплати за яким підтверджено копіями платіжних доручень (т.3, а.с. 106)

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів, укладення угод без мети настання реальних наслідків, що згідно п.1, п.2 ст. 215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемних; заниження податку на додану вартість всього у сумі 115438 грн.; заниження податку на прибуток всього у сумі 81798 грн.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі Щокін проти України , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що ПАТ «Спецавтоматика» порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт/послуг.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Спецавтоматика» підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Спецавтоматика» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.07.2012р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 25.07.2012 р.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № НОМЕР_2 від 25.07.2012 р.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк