Постанова

від 29.06.2017 по справі 820/1743/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 р. № 820/1743/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

представники сторін - не прибули,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: зобов'язати відповідача зняти арешт на все нерухоме майно позивача, накладений згідно заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ № 19/4670 від 12.05.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з даних відповідного витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна дізнався про наявність арешту, накладеного на все його нерухоме майно, який було зареєстровано Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ № 19/4670 від 12.05.2008 року, у зв'язку з чим, звернувся до відповідача з питання зняття зазначеного арешту. Відповідачем було відмовлено позивачеві у знятті арешту з тієї підстави, що відносно останнього відсутні виконавчі провадження.

У судове засідання представники сторін не прибули, надали клопотання про розгляд справи без їхньої присутності.

Відповідач також у своєму клопотанні вказав, що проти позовних вимог не заперечує та просить винести рішення на розсуд суду.

Суд, на підставі ч.4 ст. 122 КАС України, вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно даних витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт, який був 19.05.2008 р. зареєстрований Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ № 19/4670 від 12.05.2008 року.

Позивач стверджував, що будь - яких рішень відповідача відносно нього, як то - постанова про відкриття виконавчого провадження, в якому ОСОБА_1 обіймав статус боржника, постанова про накладення арешту тощо, він не одержував.

ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою про зняття зазначеного арешту, проте, отримав відмову відповідача з цього приводу за відсутності, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1.

Таким чином, як зазначав позивач, отримавши названу відповідь, він вважав, що наявністю вказаного арешту обмежуються його права, як власника, володіти та розпоряджатися належним йому нерухомим майном, отже відновлення даних прав вбачав зобов'язанням відповідача, у судовому порядку, зняти арешт на все нерухоме майно позивача, накладений згідно заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ № 19/4670 від 12.05.2008 року.

По суті позовних вимог суд зазначає, що такі регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, який був чинним на момент накладення арешту ( надалі - Закон).

Відповідно до ч.1, 6 ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

За змістом ч.1 та 2 ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

За змістом ч.1 ст.50 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.50 Закону, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно .

Відповідно до п. 3.6.3 Інструкції про проведення виконавчих дій ( затвердженою наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158), що була чинна на момент арешту майна позивача, за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом .

Пунктом 4.10 Інструкції N 74/5 визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, указаної у пункті 4.10.2 цієї Інструкції , для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Суд зазначає, що наразі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, врегульовані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802.

Пунктом 10 розділу VIII вказаної Інструкції визначено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

Пунктом 20 розділу ІІІ вказаної Інструкції унормовано, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При цьому, в даному випадку мова йде про ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження " від 02.06.2016 № 1404-VIII, який є чинним на даний час.

Так ч.1 та 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження " від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

При цьому, приписами ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження " від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За змістом ч.5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження " від 02.06.2016 № 1404-VIII, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність у відповідача на виконанні будь-яких виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 як боржника, таким чином, у даних правовідносинах, з приводу яких подано позов, наразі не має підстав для чинності арешту, відповідно до заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ № 19/4670 від 12.05.2008 року, наявність якого обмежує права позивача, як власника нерухомого майна, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 128, 160-163, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Червонозаводський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( код ЄДРПОУ 34952435, майдан Захисників України, 7/8, 7 пов., м.Харків, 61001) зняти арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Кочетокська,3), накладений згідно заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ № 19/4670 від 12.05.2008 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Заічко О.В.