Ухвала

від 21.06.2017 по справі 2а-9646/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5360/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Самбірська ОДПІ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року в адміністративній справі № 2а-9646/10/1370 за позовом дочірнього підприємства Львівнадраресурс товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Укрнадраресурс (далі - ДП Львівнадраресурс, Підприємство) до Самбірської ОДПІ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року ДП Львівнадраресурс звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області (яку в порядку правонаступництва судом було замінено на Самбірську ОДПІ; далі - Самбірська ОДПІ) №№ 0000062301/2 та 0000222301/2 від 26.07.10.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ці податкові повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Самбірська ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 11 по 17 лютого 2010 року Самбірська ОДПІ провела позапланову виїзну документальну перевірку ДП Львівнадраресурс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.10.06 по 31.12.09, за результатами якої склала ОСОБА_2 від 24.02.10 за № 75/23-01/34434836 (далі - ОСОБА_2 перевірки від 24.02.10 № 75/23-01/34434836).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення Підприємством вимог:

- пп.4.1.1, 4.1.2 та 4.1.6 п.4.1 ст.4; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1, п.8.7 ст.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства в сумі 951 912 грн за періоди: ІІ - ІV квартал 2007 р.; І - ІV квартал 2008 р. та ІІ квартал 2009 р.;

зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІV квартал 2006 р. на суму 117 485 грн та збільшено за ІІІ квартал 2009 року на суму 95 455 грн і за ІV квартал 2009 року на суму 84 006 грн;

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами , а саме: не подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік.

Згідно з результатами перевірки Підприємством занижено валовий дохід за період з 20.10.06 по 31.12.09 на суму 5081 524 грн, у т.ч.: за ІІ квартал 2007 року - в сумі 280 008 грн, IV квартал 2007 року - в сумі 1487 635 грн, І квартал 2008 року - в сумі 446 316 грн, ІІ квартал 2008 року - в сумі 506 033 грн, ІІІ квартал 2008 року - в сумі 753 668 грн, IV квартал 2008 року - в сумі 729 711 грн, І квартал 2009 року - в сумі 8277 грн і за ІІ квартал 2009 року - в сумі 869 876 грн.

Також, перевіркою встановлено завищення Підприємством валових витрат у IV кварталі 2006 року на суму 117 485 грн та заниження на суму 1453 335 грн.

На підставі акта перевірки та відповідно до встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0 від 05.03.10.

За результатами адміністративного оскарження цього рішення відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 26.07.10:

- № 0000062301/2, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1393 394,25 грн, в т.ч.: 917 268,25 грн - за основним платежем та 476 126 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000222301/2, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5087,60 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємство оскаржило їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наступного.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємства № 334/94-ВР від 28.12.1994 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334/94-ВР).

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР, - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених пп.8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян) (підпункт 5.6.1 п. 5.6 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Разом з тим, не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно зі статтями 8 і 9 та підпункту 7.9.4 цього Закону (пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР).

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

Частиною п'ятою статті 8 Закону № 996-XIV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88; зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 якого господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як встановлено судом, податковий орган під час перевірки Підприємства не надав належної оцінки первинним документам, які підтверджують понесені ним витрати по оренді та експлуатації цілісного майнового комплексу, що суттєво вплинуло на формування висновків про заниження податкових зобов'язань із податку на прибуток і підтверджується висновками судово-економічних експертиз.

З урахуванням зазначеного, весь донарахований перевіркою валовий дохід повністю перекривається понесеними Підприємством валовими витратами в сумі 928 480,00 грн, що підтверджується як первинними документами, так і висновками експертизи.

Вказана сума валових витрат за спірний період є більшою, ніж сума донарахованого за актом перевірки валового доходу.

Також встановлено, що за фактом виявлених під час перевірки порушень вимог податкового законодавства слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області 05.03.10 стосовно посадових осіб ДП Львівнадраресурс було порушено кримінальну справу за частиною другою статті 212 КК України (провадження № 3201410000000079).

В ході розслідування цієї кримінальної справи, за результатами дослідження первинних документів й відповідно до висновків судово-економічних експертиз № 3866 від 09.11.11 та № 180 від 14.09.12 не надалось можливим підтвердити документально обґрунтованість висновків податкової перевірки ДП Львівнадраресурс щодо заниження податку на прибуток за період ІІ квартал 2007 року - ІІ квартал 2009 року на загальну суму 951 912,00 грн; зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за IV квартал 2006 року на суму 117 485 грн та збільшення за ІІІ квартал 2009 року на суму 95 455 грн і за IV квартал 2009 року на суму 84 006 грн.

У рамках розслідування кримінальної справи щодо директора Підприємства ОСОБА_4, на виконання постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 29.05.13 податковим органом була проведена повторна позапланова невиїзна документальна перевірка Підприємства за період з 20.10.06 по 31.12.09, про що складено акт від 08.12.14 № 2/22-00/34434836.

Як видно зі змісту цього акта, під час проведення повторної перевірки податковим органом не підтверджено висновків попередньої перевірки, оформленої актом від 24.02.10 № 75/23-01/34434836.

При цьому податковим органом зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 551 548 грн, в т.ч.: 2006 р. - 48 367 грн, 2009 р. - 503 181 грн та заниження позивачем податку на прибуток підприємств на суму 380 823,00 грн, в т.ч.: 2007 р. - 89 147 грн, 2008 рік - 291 676 грн, при тому, що попередньою перевіркою було встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємств на суму 951 912,00 грн, в т.ч.: 2007 р. - 264 344 грн, 2008 р. - 517 764 грн, 2009 рік - 169 804 грн, зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за IV кв. 2006 р. на суму 117 485 грн та збільшено за ІІІ кв. 2009 р. на суму 95 455 грн й за IV кв. 2009 р. на суму 84 006 грн.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні ОРД, досудового розслідування органами фіскальної служби та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури Львівської області від 30.11.15 вказане кримінальне провадження (внесене до ЄРДР за № 3201410000000079) було закрите у зв'язку із відсутністю в діяннях директора ДП Львівнадраресурс складу злочинів.

Підставою для цього, зокрема, було й те, що наявними в матеріалах кримінального провадження документами (платіжні доручення, виписки по банківських рахунках) підтверджується понесення ДП Львівнадраресурс витрат в грошовій формі за період IV квартал 2006 р. - IV квартал 2009 р. на загальну суму 6010 004,72 грн, що значно перевищує доходи підприємства (сума доходів за це період складала 4592 473 грн).

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що зменшивши під час проведення повторної перевірки суму виявлених порушень, податковий орган самостійно спростував висновки акта попередньої перевірки, які були підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і фактично погодився з доводами позивача про необґрунтованість сум проведених донарахувань.

Тобто, висновки податкового органу про порушення Підприємством норм податкового законодавства є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року в адміністративній справі № 2а-9646/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Ухвала в повному обсязі складена 26 червня 2017 року.