Ухвала

від 22.06.2017 по справі 813/902/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5644/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Львівбудінвест до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень за апеляційною скаргою Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

2 березня 2017 року Приватне підприємство Львівбудінвест (далі - ПП Львівбудінвест ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Буська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032200 від 09.11.2016 року про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 494167,00 грн, №0000042200 від 09.11.2016 року про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за платежем податок на додану вартість у сумі 124086,80 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 09.11.2016 року №0000032200 про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 494167 гривень, №0000042200 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за платежем податок на додану вартість у сумі 124086 гривень 80 копійок.

Із таким судовим рішенням не погодилася Буська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області. Подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, не встановлено всіх фактів, не надано їм належної оцінки, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Так, апелянт зазначив, що позаплановою виїзною документальною перевіркою Приватного підприємства Львівбудінвест з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинах із ПП Компанія Фотоніка за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.08.2016 року було встановлено, що господарські операції між ПП Львівбудінвест та його контрагентом ПП Компанія Фотоніка не спричинили реального настання юридичних наслідків. Встановлено неправомірне відображення товариством у податковому обліку господарських операцій по придбанню у ПП Компанія Фотоніка робіт, послуг. Апелянт зауважує, що ПП Компанія Фотоніка не могло надавати послуги та виконувати роботи, оскільки в нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси (кваліфіковані працівники), основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби. Акти виконаних робіт не містять всіх необхідних відомостей, зокрема не зазначено дату і місце складання, відомості про субпідрядників, тощо. Окрім того, зазначила, що ПП Компанія Фотоніка проводило фінансово-господарські операції з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності. У зв'язку із цим вважає, що всі господарські операції, які відбувались за участі ПП Компанія Фотоніка з його контрагентами, в т.ч. і позивачем, не спричиняють реального настання правових наслідків. Відповідно подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, не мають сили первинних документів. Отже, висновки щодо заниження ПП Львівбудінвест податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є обґрунтованими, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстав для задоволення позову немає. Просить скасувати постанову і відмовити в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Львівбудінвест зареєстроване 18.02.2008 року, основним видом економічної діяльності підприємства є організація будівництва будівель.

Буською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП Львівбудінвест з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинах із ПП Компанія Фотоніка за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.08.2016 року, за результатами якої складено акт №215/14-00/35749021 від 26.10.2016 року.

У висновках цього акта контролюючий орган зазначив про порушення позивачем:

1) пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні №996 від 16.07.1999 року, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (збиток) за 2015 рік на загальну суму 494167,00 грн;

2) пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 200.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення рядка 21 по ПДВ Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року на суму 124086,80 грн.

9 листопада 2016 року Буською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000032200 про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 494167 грн;

- №0000042200 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем податок на додану вартість у сумі 124086,80 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цих рішень з таких підстав.

Як вбачається з акту перевірки на обґрунтування висновків про заниження податкових зобов'язань відповідач, зокрема, зазначив, що акти виконаних будівельних робіт складені не за формою №КБ-2в й мають недоліки в їх оформленні, а саме відсутні такі обов'язкові реквізити як: дата та місце їх складення; найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не містять відомостей про субпідрядників. Також, зазначено, що у зв'язку із відсутністю в актах виконаних робіт будь-якої інформації щодо штатної чисельності працюючих та часу, витраченого на виконання певного виду будівельних робіт, неможливо проаналізувати час, який було витрачено на виконання будівельно-монтажних робіт.

Також до перевірки не надано журналу обліку відряджень робочого персоналу підрядника ПП Компанія Фотоніка із пакетом підтверджуючих документів на проживання, харчування, транспортування тощо.

Окрім того, відповідачем використано Узагальнену податкову інформацію щодо ПП Компанія Фотоніка за звітні періоди декларування ПДВ з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ ПМК-77 за липень, серпень 2015 року, ПП Аква-Медікум за липень, серпень 2015 року, ТОВ Тігерколор Україна за липень, серпень 2015 року , складену ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Зокрема, в акті перевірки від 26.10.2016 року зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області встановлено відсутність ПП Компанія Фотоніка за місцезнаходженням. Також, встановлено, що господарські операції ПП Компанія Фотоніка не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Згідно аналізу даних програмного продукту Архів електронної звітності АІС Єдиний реєстр податкових накладних , встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару, робіт, послуг, тобто підміну товарів, робіт, послуг у ланцюгах постачання.

Від слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області надійшов лист №3798/1900-23 від 07.10.2016 року, яким проінформовано про проведення ПП Компанія Фотоніка фінансово-господарських операцій з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності - ПП Аква-Медікум , ТОВ 100 Років Гарантії , ТОВ Тігерколор Україна .

На підставі вищевикладеного, відповідач дійшов висновку, що надані ПП Львівбудінвест документи не підтверджують факту придбання послуг, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції з ПП Компанія Фотоніка . А тому, операції між ПП Львівбудінвест та ПП Компанія Фотоніка є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а в підсумку до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

Однак такі висновки є неправомірним з огляду на таке.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У п. 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п. 201.10 цієї ж статті, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України. Так, за змістом положення п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996-ХIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 9 цього ж Закону Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Визначальною ж ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту придбання робіт (послуг), відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів. Реальність, в свою чергу, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні роботи (послуги) отримано від указаних у первинних документах контрагентів.

А тому, з метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит, слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Львівбудінвест здійснює організацію будівництва за адресою: вул. О.Степанівни, 12 у м. Львові на підставі рішення міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради (витяг з протоколу №2 від 21.05.2015 року §13) та наказу від 25.05.2015 року №211, виданого Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради. На ПП Львівбудінвест було покладено обов'язок провести обстеження житлових будинків, суміжних з веденням нового будівництва на вул. О.Степанівни, 8 у м. Львові, та здійснити організацію фінансування капітального ремонту будинку №12 по вул. О.Степанівни у м. Львові, а також квартир у даному будинку.

ЛКП ГРАНІТ (балансоутримувач будинку по вул. О.Степанівни, 12 у м. Львові) отримано декларацію про початок виконання будівельних робіт Капітальний ремонт. Підсилення основних несучих конструкцій житлового будинку на вул. О.Степанівни, 12 у м. Львові від 28.05.2015 року №ЛВ082151480165, а також експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва по даному капітальному ремонті. Платником за вказані роботи виступало ПП Львівбудінвест .

В подальшому, з метою виконання даних ремонтних робіт на підставі трьохсторонніх договорів з ЛКП ГРАНІТ , ПП Львівбудінвест було залучено ряд підрядників, серед яких ПП Компанія Фотоніка , що виконувала ремонті роботи у конкретних квартирах.

Так, 24.09.2015 року між ПП Львівбудінвест та ПП Компанія Фотоніка укладено договір про виконання роботи №1-24/09/15, згідно п.п.1.1, 1.2-1.3 якого замовник (Львівське комунальне підприємство Граніт ) доручає, а виконавець (ПП Компанія Фотоніка ) зобов'язується власними силами та на власний ризик з своїх матеріалів і матеріалів замовника виконати відповідно до умов цього договору оздоблювальні роботи в квартирах №№4, 5, 5а, 7, 8, 9 у багатоповерховому житловому будинку №12 на вул. О. Степанівни у м. Львові, а замовник зобов'язується прийняти та платник (ПП Львівбудінвест ) оплатити виконану роботу. Замовник забезпечує виконавця всім необхідним для виконання роботи, а саме: електропостачанням та водопостачанням. Прийняття роботи здійснюється шляхом підписання Актів виконаних робіт.

Окрім того, укладено додаткову угоду №1 до договору про виконання робіт №1-24/09/15 від 21.01.2016 року.

У подальшому ПП Львівбудінвест було передано будинок і квартири ЛКП ГРАНІТ , про що складено відповідні акти (від 05.11.2015 року та від 18.02.2016 року).

У періоді, що перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ПП Компанія Фотоніка , яке виконувало ремонті роботи у конкретних квартирах, зазначених у трьохсторонньому договорі про виконання роботи №1-24/09/15 від 24.09.2015 року.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема дослідженими судом в судовому засіданні зведеним кошторисом на оздоблювальні роботи у квартирах будинку №12 на вул. О. Степанівни у м. Львові, податковими накладними за період з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань з ПП Компанія Фотоніка та оплати придбаних товарів, позивач також долучив:

- зведений кошторис на оздоблювальні роботи у квартирах будинку №12 по вул. О. Степанівни у м. Львові;

- кошториси на оздоблювальні роботи у квартирах будинку №12 по вул. О. Степанівни у м. Львові;

- довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад-грудень 2015 року, березень 2016 року;

- акти виконаних робіт (форми КБ-2) №1-4, №1-5а, №1-5, №1-8, №2-4, №2-5, №2-7, №2-9, №3-0, №3-2, №3-4, №3-5а, №3-5, №3-7, №3-8, №3-9, №4-0, №4-2, №4-4, №4-5, №4-9

- податкові накладні №12 від 25.09.2015 року, №6 від 02.10.2015 року, №15 від 30.10.2015 року, №14 від 29.12.2015 року, №15 від 30.12.2015 року, №7 від 29.01.2016 року, №1 від 01.02.2016 року, №24 від 31.03.2016 року;

- оригінали платіжних доручень на оплату виконаних робіт, завірені банківською печаткою: від 25.09.2015 року №533, від 02.10.2015 року №538, від 30.10.2015 року №587, від 18.11.2015 року №665, від 29.12.2015 року №764, від 30.12.2015 року №765, від 29.01.2016 року №35, від 29.01.2016 року №36, від 05.04.2016 року №126.

Посилання податкового органу як на підставу для висновків про відсутність реального виконання робіт, на інформацію, що відображена у складеній ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Узагальненій податковій інформації щодо ПП Компанія Фотоніка за звітні періоди декларування ПДВ з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ ПМК-77 за липень, серпень 2015 року, ПП Аква-Медікум за липень, серпень 2015 року, ТОВ Тігерколор Україна за липень, серпень 2015 року , є безпідставними, адже чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Посилання податкового органу на відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент проведення перевірки, не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціях за угодою із вказаним контрагентом у момент її укладення та виконання. При цьому суд враховує, що належним доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, відповідний витяг з реєстру з наявністю такого запису в матеріалах справи відсутній. Більше того, на момент виникнення спірних правовідносин ПП Компанія Фотоніка не було позбавлене права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою забезпечення власної господарської діяльності, було належним чином зареєстроване, що доводить достатній об'єм правоздатності останнього для укладення спірної угоди.

Твердження Інспекції про відсутність у спірного контрагента необхідних умов для досягнення результатів господарської, економічної діяльності, технічного, робітничого персоналу, власних складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, транспортних засобів, також є безпідставними, адже комерційній діяльності виконання робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу.Звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних та трудових ресурсів, зокрема на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо.

Стосовно зауважень податкового органу про відсутність у ПП Львівбудінвест журналу обліку відряджень робочого персоналу ПП Компанія Фотоніка із пакетом підтверджуючих документів на проживання, харчування їх транспортування, то такі суд вважає безпідставними, оскільки позивач не несе відповідальності за працівників підрядних організацій, які працюють на об'єкті будівництва. До того ж переміщення фізичних осіб та місце їх фактичного проживання не обмежено адресою реєстрації. А відтак, реєстрація проживання найманих працівників ПП Компанія Фотоніка в інших областях не вимагає оформлення відряджень для перебування цих осіб у трудових правовідносинах з названим контрагентом.

Щодо посилань апелянта на відсутність в актах виконаних робіт всіх обов'язкових реквізитів, зокрема дати і місця складання та найменування підприємств суд зазначає наступне.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, що, в свою чергу, встановлено судом і підтверджено матеріалами справи.

При цьому в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

Власне та обставина, що надані позивачем акти виконаних будівельних робіт не мають усіх реквізитів, то це по своїй суті є недоліком первинного документу, і жодним чином, без доведення контролюючим органом належними засобами факту підроблення вказаних актів, та за наявності документів, що підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного придбання позивачем послуг.

Крім того, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, що складені до відповідних актів виконаних робіт, містять інформацію про дату складання.

Також акти виконаних робіт підписані посадовими особами підприємств та скріплені частками підприємств із зазначенням їх найменувань та коду ЄДРПО.

Стосовно посилань податкового органу на те, що згадані Акти виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт форми №КБ-3 є нетипової форми, суд враховує, що жодним нормативно-правовим актом не затверджено форми бланку акту виконаних робіт (послуг) чи звіту про виконані (надані) послуги, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14-295 від 16.03.2010 року, Міністерство регіонального розвитку та будівництва розглянуло лист щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року №554, і роз'яснює, що зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Водночас по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів. У даному ж випадку будівельні роботи здійснювались за кошти приватного підприємства - ПП Львівбудінвест , а тому типові форми первинних облікових документів у будівництві застосуванню не підлягали.

В той же час, суд враховує, що ПК України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Таким чином, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту, є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Підставою ж для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписані ПП Компанія Фотоніка за наслідками операцій з постачання послуг. Вказані накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводів апелянта про те, що ПП Компанія Фотоніка проводило фінансово-господарські операції з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, а тому як наслідок господарські операції між позивачем та ПП Компанія Фотоніка фактично не відбувались, суд враховує таке.

Вказаний висновок податкового органу сформований на припущеннях, оскільки підставою для такого слугував лише лист слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області №3798/1900-23 від 07.10.2016 року. При цьому суд враховує, що ПП Львівміськбуд не перебувало безпосередньо у фінансово-господарських правовідносинах з контрагентами ПП Компанія Фотоніка , про яких йдеться у згаданому листі, а саме - ПП Аква-медікум , ТОВ 100 років Гарантії та ТОВ Тігерколор Україна . За відсутності ж доказів, які б свідчили про існування змови платника з його постачальниками по ланцюгу, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування - позивача у справі, відносини попередніх учасників договору виконання не можуть впливати на податковий облік підприємства.

Підставою ж для відмови у праві на податковий кредит може слугувати лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань. Втім, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній постанові.

За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 813/902/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 27 червня 2017 року.