Рішення

від 27.06.2017 по справі 903/465/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 червня 2017 р. Справа № 903/465/17

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черченської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про зобов'язання звільнити приміщення та повернути за актом приймання-передачі

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Соколов Ю.А.-сільський голова

від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва прокуратури Волинської області Романішина Тетяна Леонтіївна (службове посвідчення №036267).

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України прокурору та представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 27.06.2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черченської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - про зобов'язання звільнити приміщення та повернути за актом приймання-передачі, в якому просив суд Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (44510, Волинська обл., Камінь-Каширський район, с. Острівок, код НОМЕР_1) звільнити та повернути Черченській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області (Волинська обл., Камінь-Каширський район, с.Черче, вул. Шкільна, 4, код 04333649) частину приміщення клубу загальною площею 63 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне.

Камінь-Каширським відділом місцевої прокуратури за результатами вивчення стану законності у сфері використання, в т.ч. оренди комунального майна встановлено, що 01.11.2013 між Черченською сільською радою в особі сільського голови Соколова Ю.А. та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір), яким передбачена передача у тимчасове платне володіння і користування нерухомого майна (частини приміщення клубу) загальною площею 63 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області.

Вказане нерухоме майно передано на підставі акту прийому-передачі від 01.11.2013р., що підписаний сторонами договору.

Згідно з п. 7.1. договору останній діє з 01.11.2013р. до 01.11.2023р., тобто строк його дії становить 10 років.

Вказаний договір є неукладеним, а приміщення підлягає поверненню, оскільки встановлено, що спірний договір оренди частини приміщення клубу нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується відсутністю відповідного запису в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та відміткою на самому договорі оренди.

В правове обґрунтування позовних вимог посилався на ст. 2, 3, 12 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 11, 210, 626, 638, 640, 793, 794, 795, 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 07.06.2017р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.06.2017р. на 12:00год.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: прокурора, позивача- оригінали, долучених до позову доказів; додаткові пояснення та первинні докази сплати орендарем орендних платежів за весь період; докази перебування майна у власності та балансі; відповідача- письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази нотаріального посвідчення та реєстрації спірного договору; докази сплати орендних платежів за весь період.

26.06.2017р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшла до суду заява б/н (вх.№01-54/5992/17), в якій він вказав, що на момент укладання договору йому не було відомо про те, що такий договір має бути нотаріально засвідчений та пройти державну реєстрацію. На даний час, спірний договір не зареєстрований та нотаріально не засвідчений.

Повідомив, що заборгованість по сплаті орендних платежів відсутня.

Долучив до матеріалів справи копії квитанцій про сплату орендних платежів.

В заяві б/н від 26.06.2017р. (вх.№01-54/5993/17 від 26.06.2017р.) просив суд розглядати справу без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 27.06.2017р. позовні вимоги підтримали та просили суд задоволити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 27.06.2017р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034903063 від 21.06.2017р.

Господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2013 року між Черченською сільською радою в особі сільського голови Соколова Юрія Анатолійовича (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад міста і сіл району, згідно пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування частину приміщення клубу площею 63 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Черченської сільської ради, вартість якого визначено згідно з актом оцінки і становить 40 560,00грн. Майно здається в оренду з метою роздрібної торгівлі. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

Згідно підпункту 2.4. пункту 2 цього договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Місячна орендна плата, визначена станом на 01.11.2013р. становить 338 грн., і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 5 числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (підпункти 3.1., 3.4. пункту 3 договору).

У відповідності до підпункту 7.1. пункту 7 даного догоовру строк дії договору складає з 01.11.2013р. по 01.11.2023р. включно.

Даний договір підписано сторонами та скріплено відтиском їх круглої печатки (а.с. 15-17).

На виконання умов даного договору, 01.11.2013р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі частини приміщення клубу, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування частину приміщення клубу площею 63 кв.м., розміщене за адресою: Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Даний акт підписано сторонами та скріплено відтиском їх круглої печатки

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 3 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно ст. 12 вищезазначеного закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню .

Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 794 ЦК України).

Згідно з пунктом 2.6. постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Пунктом 8 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації . Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад міста і сіл району від 01.11.2013р., укладений між Черченською сільською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується відсутністю відповідного запису в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, відміткою на самому договорі оренди та підтверджено позивачем.

Таким чином, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад міста і сіл району від 01.11.2013р. є неукладеним в силу положень вищезазначених норм та означає відсутність юридичних підстав для виникнення правовідносин у сторін на підставі договору оренди, в т.ч. для користування відповідачем -ФОП ОСОБА_2 частиною комунального майна площею 63 кв.м., розміщене за адресою: Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, АДРЕСА_1.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 795 ЦК України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 звільнити та повернути Черченській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області частину приміщення клубу загальною площею 63 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області шляхом підписання акту прийому-передачі, підставниими та таким, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.

При цьому суд виходив з обставин повної підтвердженості пред'явлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (44510, Волинська обл., Камінь-Каширський район, с. Острівок, код НОМЕР_1) звільнити та повернути Черченській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області (Волинська обл., Камінь-Каширський район, с.Черче, вул. Шкільна, 4, код 04333649) частину приміщення клубу загальною площею 63 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області шляхом підписання акту прийому-передачі.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (44510, Волинська обл., Камінь-Каширський район, с. Острівок, код НОМЕР_1)

в дохід Прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915)

1 600,00грн.-витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повний текст рішення складено

29.06.2017

Суддя С. В. Бондарєв