Рішення

від 19.06.2017 по справі 910/7660/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017Справа №910/7660/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСЬ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП

про стягнення 25 000 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Капля А.С. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСЬ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП про стягнення 25 000 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2017р. порушено провадження у справі №910/7660/17, розгляд справи призначено на 29.05.2017р.

Представником позивача у судовому засіданні 29.05.2017р. було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2017р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 29.05.2017р. розгляд справи було відкладено на 19.06.2017р.

Представником позивача у судовому засіданні 19.06.2017р. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2017р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача під час розгляду справи у судовому засіданні 19.06.2017р. було надано усні пояснення по суті справи, відповідно до змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач не з'явився, в тому числі, у судове засідання 19.06.2017р. та не скористався під час розгляду справи всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 19.06.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю ОСЬ рахунок на оплату №11805, відповідно до якого вартість будівничої битовки 6,05 х 2,43 з урахуванням доставки складає 25 000 грн., в тому числі податок на додану вартість.

Як свідчать представлені до матеріалів справи документи, вказаний рахунок було оплачено позивачем згідно платіжного доручення №913 від 19.09.2016р. на суму 25 000 грн.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Юридичними фактами є такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Аналогічну позицію наведено у постановах від 14.07.2014р. та від 26.06.2014р. Вищого господарського суду по справах №904/1378/14 та №911/4611/13.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За висновками суду, виставлення відповідачем рахунку на попередню оплату товару та його оплата позивачем свідчать про виникнення між сторонами правовідносин щодо поставки товару та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.663 Цивільного кодексі України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як свідчать матеріали справи, 30.05.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю ОСЬ було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП вимогу про поставку товару, який було попередньо оплачено згідно платіжного доручення №913 від 19.09.2016р. на суму 25 000 грн. На підтвердження направлення означеного листа заявником представлено до матеріалів справи фіскальний чек від 30.05.2017р. відділення поштового зв'язку.

Отже, виходячи з приписів ст.ст.530, 663 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що строк поставки відповідачем товару, який було попередньої оплачено позивачем, настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП вимоги заявника виконано не було, товар, а саме будівничу битовку 6,05 х 2,43 Товариству з обмеженою відповідальністю ОСЬ не поставлено.

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, з огляду на все вищенаведене, приймаючи до уваги, що відповідачем так і не було наведено суду доказів поставки попередньо оплаченого товару позивачу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОСЬ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП про стягнення попередньої оплати в сумі 25 000,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУКАР ГРУП (01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.55, літера А, н/п 2, ЄДРПОУ 39822859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСЬ (08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вул.Пономарьова, буд.32, ЄДРПОУ 37696476) попередню оплату в сумі 25 000 грн. та судовий збір в розмірі 1600 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.06.2017 р.

Суддя Спичак О.М.