Рішення

від 30.03.2017 по справі 911/172/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Справа № 911/172/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.07.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна» , м. Київ

до Приватного підприємства „Чико-Юг» , с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим

про стягнення 489 891, 08 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Порше Лізинг Україна» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Чико-Юг» про стягнення 446 966, 68 грн основної заборгованості, 6 839, 76 грн пені, 14 358, 39 грн інфляційних збитків, 15 726, 27 грн 3 % річних, 6 000, 00 грн збитків - витрат на оплату юридичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно з договором про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2017 р. порушено провадження у справі № 911/172/17 за позовом ТОВ „Порше Лізинг Україна» до ПП „Чико-Юг» про стягнення 489 891, 08 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.02.2017 р.

08.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.03.2017 р.

01.03.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.03.2017 р.

23.03.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.03.2017 р.

30.03.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про фінансовий лізинг № U000949103, згідно з умовами якого об'єктом лізингу є транспортний засіб Volkswagen T5GP Kasten 2.0 I BiTDI, 2011 року випуску, вартістю - еквівалент 40 000, 00 доларів США із строком лізингу 60 місяців.

Додатком до договору про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р. визначено графік покриття та виплати лізингових платежів (план відшкодування) та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу

Згідно з п. 3.1. загальних комерційних умов предметом лізингу за цим Контрактом є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Об'єкт лізингу був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам лізингоодержувача.

Відповідно до п. 4.1. загальних комерційних умов Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право розірвати цей Контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в цьому Контракті).

Пунктом 5.1. загальних комерційних умов передбачено, що об'єкт лізингу буде доставлений та переданий Порше Лізинг Україна або належним чином уповноваженою особою (диларом-продавцем) безпосередньо лізингоодержувачу відповідно до умов Контракту.

Пунктом 5.4. загальних комерційних умов передбачено, що лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та лізингодавцем акту прийому-передачі. Будь-які дефекти об'єкта лізингу фіксуються в акті прийому-передачі. Якщо з боку лізингоодержувача немає заперечень в акті прийому-передачі, об'єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий лізингоодержувачем в ідеальному стані та у відповідності до вимог останнього.

Згідно з п. 6.1. загальних комерційних умов для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту, кожний лізинговий платіж включає: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Контрактом. Нижчезазначені витрати та послуги по адмініструванню та обслуговуванню Контракту не включаються до лізингових платежів: будь-які податки, що можуть застосовуватися до Контракту після його виконання або в будь-який час у майбутньому; інші витрати та платіжні зобов'язання.

Пунктом 6.3. загальних комерційних умов передбачено, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь позивача, відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання позивачем суми, очікуваної станом на дату виконання Контракту на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ „КІБ Креді Агріколь» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ „КІБ Креді Агріколь» або іншого банку) з купівлі та продажу Євро/доларів США до української гривні (надалі - «обмінний курс» ), як буде обрано за рішенням позивача, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

Пунктом 6.5. загальних комерційних умов передбачено, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Абзацом 2 пункту 6.17. загальних комерційних умов передбачено, що сторони погоджуються, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Пунктом 8.3. загальних комерційних умов передбачено, що якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу більше, ніж на 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право надіслати лізингоодержувачу першу платіжну вимогу у письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснив оплату протягом 7 робочих днів з моменту отримання першої вимоги, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1. Контракту. Сторони погодились, що невиконання зобов'язань після надсилання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом. Якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України „Про фінансовий лізинг» ), Порше Лізинг Україна має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до пунктів 12.1., 12.2. загальних комерційних умов строк лізингу за цим Контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання Акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу.

Згідно з п. 12.6.1. загальних комерційних умов Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

У випадках, передбачених пунктами 12.6. та 12.12. загальних комерційних умов Контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони (п. 12.13 додатку).

Відповідно до п. 12.9. загальних комерційних умов у разі припинення лізингу відповідно до пункту 12 Контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п. 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень Контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів.

23.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі, згідно з умовами якого позивач поставив, а відповідач прийняв предмет лізингу - транспортний засіб Volkswagen T5GP Kasten 2.0 I BiTDI, 2011 року випуску.

У березні 2016 р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 00004591 від 05.10.2015 р., у якій вимагав від останнього погасити заборгованість за договором у загальному розмірі 253 664, 66 грн та повідомив відповідачу про свою відмову від договору про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р. і вимагав при цьому повернути предмет лізингу.

27.04.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 793, про повернення ПП „Чико-Юг» на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна» об'єкт лізингу - транспортний засіб Volkswagen T5GP Kasten 2.0 I BiTDI, 2011 року випуску, вартістю 268 501, 21 грн та про сплату невиплачених лізингових платежів.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у лізинг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про фінансовий лізинг» , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 цього ж кодексу до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 759 цього ж кодексу передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування з плату на певний строк.

Згідно ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 цього ж закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо сплати чергових лізингових платежів у період з травня 2014 р. по жовтень 2015 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 224 282, 75 грн грн, що підтверджується договором про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р. та додатками до нього, актом прийому-передачі від 23.04.2012 р., розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, відповідними рахунками-фактурами, наявними у матеріалах справи.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення позивачу предмету лізингу у зв'язку із відмовою останнього від договору та щодо сплати плати за користування об'єктом лізингу у період з листопада 2015 р. по грудень 2016 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 222 683, 93 грн, що підтверджується договором про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р. та додатками до нього, актом прийому-передачі від 23.04.2012 р., розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, відповідними рахунками-фактурами, листом-вимогою № 00004591 від 05.10.2015 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 446 966, 68 грн за договором про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про фінансовий лізинг № U000949103 від 02.04.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів з 17.01.2016 р. по 16.12.2016 р. всього на загальну суму 6 839, 76 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2.1. загальних комерційних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 6 839, 76 грн.

Крім того, позивача просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів та плати за користування предметом лізингу з 16.11.2015 р. по 16.12.2016 р. всього на загальну суму 14 358, 39 грн та з 16.05.2014 р. по 16.12.2016 р. всього на загальну суму 15 726, 27 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 14 358, 39 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 15 726, 27 грн.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 000, 00 грн збитків, понесених позивачем на оплату юридичних послуг.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Пунктом 8.2.3. загальних комерційних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем, та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.

Понесені позивачем витрати на юридичні послуги у розмірі 6 000, 00 грн підтверджуються договором про надання юридичних послуг від 26.05.2015 р., укладеним між ТОВ „КПД Консалтинг» та ТОВ „Порше Лізинг Україна» , заявкою на надання юридичних послуг № 97 від 15.12.2016 р., рахунком на оплату № 150526_97_1 від 15.12.2016 р., платіжним дорученням № 50034343 від 21.12.2016 р. на суму 6 000, 00 грн, актом № 1 про надані послуги від 19.12.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача збитків - витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 6 000, 00 грн є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Чико-Юг» (ідентифікаційний код 34636491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна» (ідентифікаційний код 35571472) 446 966 (чотириста сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн 68 (шістдесят вісім) коп. основної заборгованості, 6 839 (шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн 76 (сімдесят шість) коп. пені, 14 358 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн 39 (тридцять дев'ять) коп. інфляційних збитків, 15 726 (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн 27 (двадцять сім) коп. 3 % річних, 6 000 (шість тисяч) грн 00 (нуль) коп. збитків та судові витрати 7 348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн 37 (тридцять сім) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 квітня 2017 р.