Рішення

від 19.06.2017 по справі 916/609/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р.Справа № 916/609/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1, адвокат;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи: Телега О.Ф. за довіреністю № 31-15-0.6-525/2-17 від 17.01.2017р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/609/17:

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

до відповідачів:

1. Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області;

2. Березівської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

про припинення права колективної власності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Фізична осіба-підприємець ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до Головне управління Держгеокадастру в Одеській області із позовом про:

- припинення права колективної власності колективного сількогосподарського підприємства Мирне" на земельну ділянку, розташовану на території Червоноармійської сільської ради, Березівського району, Одеської області, зазначену у Державному акті на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю 04.07.1997 року за № 1, виданого КПС Мирне (далі - Державний акт);

- визнання таким, що втратив чинність Державний акт на право колективної власності на землю площею 7201,8 га, Серії НОМЕР_1, виданого колективному сількогосподарському підприємству Мирне (далі КСП „Мирне"), на земельну ділянку, розташовану на території Червоноармійської сільської ради, Березівського району, Одеської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю 04.07.1997 року за № 1.

Свої вимоги позивач грунтує тим, що КСП „Мирне" за пунктом 6 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зі змінами, повинно було до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, але цього не зробило, у даний час КСП припинило свою діяльність.

Чинними Конституцією та Земельним кодексом України не передбачено такої форми власності як колективна.

З підстав ст. 14 Конституції України, ст. ст. 28,40, 92, 116,118, 122, 141, Земельного кодексу України позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2017р. у справі № 916/609/17 замінено неналежного відповідача Головне управління Держгеокадастру в Одеській області на належних: Червоноармійську сільську раду Березівського району Одеської області та Березівську районну державну адміністрацію Одеської області.

Ухвалою суду від 26.04.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Представники відповідачів та 3-ої особи надали свої пояснення щодо предмету позову та фактично погоджуються з вимогами.

В засіданні суду 19.06.2017р. оголошено вступну та резолютивні частини рішення за правилами ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по данному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи 29 грудня 2012р. Березівська районна державна адміністрація Одеської області надала дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3, орієнтовано площею 50 га - угідь в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Червоноармійської сільскої ради Березівського району Одеської області.

В жовтні 2016 р. Позивач звернувся до Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

15.11.2016 р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом вих. № 3-16157/0-6438/6-16 відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так як під час розгляду вказаного клопотання було встановлено, що бажана земельна ділянка відводиться за рахунок земель колишньої колективної власності, які рахуються за Колективним сільськогосподарським підприємством Мирне , право власності якою підтверджено вказаним Державним актом.

Відмова мотивована тим, що якщо земельні ділянки не були повернуті до земель державної чи комунальної власності і право власності на них підтверджується державним актом на право колективної власності землю, розпорядження вказаними земельними ділянками не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного ст. 122 Земельного кодексу України, а землі залишаються у колективній власності.

Позивач вважає, що наявність вищезазначеного Державного акту перешкоджає йому реалізувати свої права, передбачені Конституцією України і Земельним кодексом України щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1. ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 22.01.2017 року, діючого КПС Мирне в реєстрі підприємств і організацій України на територій України не має, діяльність КПС Мирне припинена.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Конституцією України та чинним Земельним кодексом України не передбачено існування колективної власності на землю.

За статтею 84 цього Кодексу до державної власності віднесено усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. При цьому згідно підпункту "г" пункту 4 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ не передані у приватну власність сільськогосподарські землі визнані землями державної власності, право на які відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу набувається і реалізується державою через територіальні органи Держземагентства.

З 01.01.2002 року з набранням чинності нового Земельного кодексу України, паралельне застосування інститутів права постійного користування та права власності на землю було припинено. Згідно з цим кодексом, громадяни та приватні юридичні особи можуть отримувати земельні ділянки у власність або в оренду, але не у постійне користування.

За статтею 92 Земельного кодексу України зі змінами внесеними Законом № 2905-ІІІ від 20.12.2001р. визначено перелік підприємств і організацій, які можуть набувати право постійного користування на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності, а саме:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Законом № 875- VI від 15.01.2009 р. частина друга статті 92 Земельного кодексу України доповнено пунктом "в" в наступні редакції :в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Законом № 4442-VI від 23.02.2012р. частину другу статті 92 Земельного кодексу України доповнено пунктом "г" в такій редакції : г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Законом № 1556-VIІ від 01.07.2014р .частину другу статті 92 Земельного кодексу України доповнено пунктом "г`" в такій редакції : ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

Законом № 417 -VIІІ від 14.05.2015 р. частину другу статті 92 Земельного кодексу України доповнено пунктом "д" в такій редакції: д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

За змістом цієї статті перелік підприємств і організацій, які можуть набувати право постійного користування на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності є вичерпним.

Пунктом 6 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України зі змінами внесеними згідно із Законом № 2059-1V від 06.10.2004 року встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Таким чином, КСП Мирне було зобов'язано до 1 січня 2008 року переоформити земельні ділянки, які не були виділені в натурі (на місцевості) членам зазначеного підприємства та не підлягали паюванню в натурі відповідно до Схеми поділу земель колективної власності у власність або в оренду, проте цього не зробив, тим самим втративши право постійного користування такими ділянками.

Відповідно до статей 28, 40 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року (в редакції Закону №2196-ХІ1 від 13.03.1992), власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання та своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю. При цьому, у разі систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди, або невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва право колективної власності на земельну ділянку припиняється в судовому порядку.

Плата за землю КСП Мирне не здійснюється.

З приведеного випливає, що вказаний Державний акт виданий КПС Мирне , що ліквідоване, формально є таким, що не породжує жодних правових наслідків, а також таким, що створює перешкоди в реалізіції права позивача на отримання безоплатно у власнстість земельну ділянку для ведення фермерського господарства відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України.

Згідно ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

За таких обставин, господарський суд вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими, доведеними наявними у справі доказами, а тому, підлягаючими задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 33,43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Припинити право колективної власності на земельну ділянку, розташовану на території Червоноармійської сільської ради, Березівського району, Одеської області, зазначену у Державному акті на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю 04.07.1997 року за № 1, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству Мирне (с.Червоноармійське, Червоноармійської сільської ради, Березівського району, Одеської області).

Визнати, таким що втратив чинність державний акт на право колективної власності на землю площею 7201,8 га, Серії НОМЕР_1, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству Мирне (с.Червоноармійське, Червоноармійської сільської ради, Березівського району, Одеської області), зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю 04.07.1997 року за № 1.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук