Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/6707/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/6707/17

За позовом Кооперативу "Асфальтобетонщик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд Капітал"

про стягнення 201 415,95 грн.,-

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Копилов В.В. (представник за довіреністю від 18.04.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кооператив "Асфальтобетонщик" (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд Капітал" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором підряду № 1/2505 по благоустрою 1-шої черги будівництва в розмірі 201 415,95 грн., з яких 174 000,00 грн. сума основного боргу, 3 842,78 грн. пені, 19 840,51 грн. інфляційні втрати та 3 732,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору не здійснив в повному обсязі оплату вартості робіт, які було виконано позивачем, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 30.05.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. розгляд справи відкладено до 20.06.2017р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 20 червня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2016 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір підряду № 1/2505 по благоустрою 1-шої черги будівництва (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язувався за завданням замовника на свій ризик відповідно до умов Договору та проектно-кошторисної документації виконати на об'єкті: житлова забудова за адресою вул. Залізняка, Виговського, Депутатська в м. Буча Київської області (Об'єкт за договором), роботи по Благоустрою території першої черги будівництва Об'єкту, зокрема: влаштування асфальтобетонного покриття внутрішньо-квартальних проїздів, влаштування основи дорожнього покриття та мощення із плитки ФЕМ під пішохідну зону, проїзд легкових автомобілів та тротуар (роботи за договором) та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору.

За умовами п. 2.1. Договору загальна вартість робіт, матеріалів, конструкцій, виробів та устаткування, якими забезпечує підрядник, визначається на підставі Договірної ціни, яка вказується у відповідних Додатках, які додаються до цього Договору та є його невід'ємними частинами, (Договірна ціна).

Як передбачено в п. п. 2.4. - 2.5. Договору розрахунки за Договором здійснюються на підставі актів, які надаються Підрядником згідно з порядком фінансування робіт, визначеним п. 2.6. Договору, у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Загальна вартість Договору, визначається Кошторисами відповідно до Договірної ціни. Кошториси відображаються у Додатках, які додаються до Договору, та є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 2.6. Договору розрахунки за даним Договором здійснюються Замовником після виконання Підрядником всіх робіт, передбачених Договором і додатками до нього та підписання Сторонами актів виконаних робіт рівними платежами у наступні строки:

- 221 631,13 грн. - до 30.06.2016 р.;

- 221 631,13 грн. - до 30.07.2016 р.;

- 664 893,41 грн. - до 10.08.2016 р.

В п. 3.1. Договору сторони домовились, що підрядник виконує роботи згідно Графіків виконання робіт, погоджених Замовником та Підрядником, які додаються до Договору, та є його невід'ємними частинами.

Підрядник зобов'язаний в день завершення виконання робіт подати Замовникові на підписання Акт приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.1.6. Договору).

Відповідно до п. 5.2.2. Договору замовник зобов'язувався оплатити виконані підрядником роботи в розмірах і в строки, встановлені цим Договором.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2016р. (пункти 8.1. - 8.2. Договору).

В додатках № № 1 - 3 до Договору сторони погодили договірну ціну на роботи по влаштування асфальтобетонного покриття внутрішньо-квартальних проїздів на об'єкті, розташованого за адресою вул. Залізняка, Виговського, Депутатська в м. Буча Київської області, календарний план виконання робіт по об'єкту.

Як зазначає позивач та вказане підтверджується матеріалами справи, відповідачем було здійснено авансові платежі підряднику на загальну суму 78 000,00 грн. (виписка по рахунку позивача в матеріалах справи).

На виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 288 439,57 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями акту № 1 приймання виконаних робіт за липень 2016р. від 26.07.2016р. на суму 163 889,45 грн. та акту № 2 приймання виконаних робіт за липень 2016р. від 26.07.2016р. на суму 124 550,12 грн., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2016р. від 26.07.2016р., відповідно до якої вартість виконаних позивачем робіт становить 288 439,57 грн.

Відповідач не заперечував проти якості та вартості виконаних позивачем робіт та прийняв їх, про що свідчать наявність підписів його уповноваженого представника та відтиски печатки у вказаних вище актах та довідці.

Свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт відповідач виконав частково, перерахувавши позивачу після підписання актів виконаних робіт суму грошових коштів в розмірі 36 439,57 грн. (виписка по рахунку позивача в матеріалах справи), що разом з авансовими платежами (78 000,00 грн.) становить 114 439,57 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 174 000,00 грн. (288 439,57 (загальна вартість робіт) - 114 439,57 (оплата робіт відповідачем).

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 5 від 25.01.2017р. про оплату вартості робіт на суму 174 010,58 грн., яка була залишена без відповіді та виконання зі сторони відповідача.

У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі абро на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 288 439,57 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, про які було зазначено вище.

Судом встановлено, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами Договором та сплатив позивачу вартість зазначених вище робіт на суму 114 439,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

З урахуванням положень п. 2.6. Договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, оплату вартості виконаних позивачем робіт за Договором, відповідач мав здійснити у строк до 30.07.2016р.

Факт наявності боргу за договором перед позивачем на суму 174 000,00 грн. документально підтверджений та доведений суду первинним доказами.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів на підтвердження оплати повної вартості виконаних робіт, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 174 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати вартості робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 842,78 грн. пені, 19 840,51 грн. інфляційні втрати та 3 732,66 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.2.2. Договору в разі затримки проведення розрахунків із Підрядником оплачувати Підряднику неустойку в розмірі трьох відсотків від ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені та встановлено, що він відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору, а тому до стягнення з відповідача за заявлений позивачем період підлягає сума пені в розмірі 3 842,78 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та процентів річних відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору і є арифметично вірними, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 19 840,51 грн. інфляційних втрат та 3 732,66 грн. 3% річних за заявлений ним період також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/6707/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 174 000,00 грн. суми основного боргу, 3 842,78 грн. пені, 19 840,51 грн. інфляційних втрат та 3 732,66 грн. 3% річних.

Судовий збір в розмірі 3 021,23 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд Капітал" (ідентифікаційний код 37602198, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 4-В, офіс 415) на користь Кооперативу "Асфальтобетонщик" (ідентифікаційний код 19413928, адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Промислова, буд. 5) 174 000,00 грн. (сто сімдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) суми основного боргу, 3 842,78 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 78 коп.) пені, 19 840,51 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 51 коп.) інфляційних втрат, 3 732,66 грн. (три тисячі сімсот тридцять дві гривні 66 коп.) 3% річних та 3 021,23 грн. (три тисячі двадцять одну гривню 23 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017р.

Суддя С.М. Морозов