Рішення

від 21.06.2017 по справі 916/897/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р.Справа № 916/897/17

Господарський суд Одеської області у складі

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 10.04.2017р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/897/17:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТОРГ";

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АНРІ-ІНВЕСТ"

про стягнення 208879,34 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТОРГ" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (далі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АНРІ-ІНВЕСТ" (далі - Відповідач 2) із позовом про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов Договору поставки № 18/11-2016 від 18.11.2016р. (далі-Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем 1 у справі.

01 червня 2017р. до господарського суду Одеської області надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості Відповідачем 1, Позивач просить стягнути з Відповідача 1 борг з урахуванням штрафних санкції в сумі 198879,34 грн. та з Відповідача 2 борг у сумі 1000 грн.

З посиланям на ст.ст. 11, 526, 549, 550, 553, 554, 610, 612, 615, 625, 626, 628, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 216, 217, 218, 265 ГК України, Позивач просить позов задовольнити.

Відповідачі в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про отримання стосовно Відповідача 1 та з позначкою адресат вибув, фірма не зареєстрована стосовно Відповідача 2 у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

04 травня 2017р. представник Відповідача 1 надав клопотання, в якому, зокрема, просив суд передати справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТОРГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області

13 травня 2017р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Відповідача 2, у якому, зокрема, останній підтримує позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "АНРІ-ІНВЕСТ" боргу в сумі 1000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.06.2017р. строк розгляду спору по справі до 29 червня 2017р.

В засіданні суду 21 червня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 18.11.2016р. між сторонами у справі укладено договір поставки №18/11-2016, згідно з пунктом 1.1. якого ТОВ ЕЛІСТОРГ (Постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність ТОВ Асоціація дитячого харчування (Покупець) яблука 3 сорту, свіжі, врожаю 2016р., а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Пунктом 2.3. договору поставки встановлено, що загальна вартість даного Договору (орієнтовано) становить 400000 грн., може змінюватися та остаточно визначається згідно фактично відвантаженого товару, на протязі строку дії даного Договору.

Строки поставки товару: листопад 2016 року.

Згідно з пунктом 4.5. Покупець зобов'язаний прийняти партію товару протягом 24 годин з моменту повідомлення Постачальником щодо готовності товару.

В пункті 5.1. сторони встановили порядок розрахунків за товар: 100% вартості кожної партії товару, Покупець зобов'язується оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з моменту відвантаження партії товару. Можливий розрахунок готівкою. У разі відсутності оплати, Постачальник має право затримати відвантаження товару.

Зобов'язання Покупця щодо оплати товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або надходження в касу підприємства. В платіжному дорученні Покупець вказує дату, номер цього договору, найменування оплачуваного товару (пункт 5.2. договору поставки).

Розділом 6 договору встановлено відповідальність сторін, а саме: за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором вина сторона зобов'язана іншій стороні відшкодувати заподіяні збитки в частині без урахування штрафних санкцій, зазначених нижче.

При несвоєчасній оплаті поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від вартості несплаченого товару, за кожен прострочений день.

За порушення строків приймання товару, зазначених у пункті 4.5. цього договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,3% від вартості товару за кожен день прострочки.

Сплата штрафних санкцій не звільнює винну сторону від виконання своїх зобов'язань по цьому договору (пункт 6.4.).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року, але, у всякому разі, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 9.1.).

Договір поставки №18/11-2016 від 18.11.2016р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю АНРІ-ІНВЕСТ (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІСТОРГ (Кредитор) було укладено договір поруки, згідно з яким ТОВ АНРІ-ІНВЕСТ поручається перед ТОВ ЕЛІСТОРГ за виконання зобов'язань ТОВ Асоціація дитячого харчування щодо оплати отриманого товару (яблук) на підставі договору поставки №18/11-2016 від

18.11.2016р.

Згідно із ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України визначено у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

На виконання умов договору ТОВ ЕЛІСТОРГ було здійснено поставку товару ТОВ Асоціація дитячого харчування на загальну суму 381174,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1/22 від 22.11.2016р. на суму 88596,00 грн, №2/23 від 23.11.2016р. на суму 92835,60 грн., №3/24 від 24.11.2016р. на суму 79517,10 грн., №4/1 від 01.12.2016р. на суму 120225,30 грн.

Товар по вказаним накладним був отриманий відповідачем-1 без будь-яких претензій, останні містять підпис уповноваженої особи ТОВ Асоціація дитячого харчування та печатку підприємства.

Проте, Відповідач 1 не повністю та не своєчасно сплатив за отриманий товар, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

В п.6.2. договору поставки №18/11-2016 від 18.11.2016р. сторони узгодили, що у разі несвоєчасної плати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Частиною 1 ст.216, ч.І ст.218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги заяву про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача 1 перед позивачем складає 198879,34 грн. з урахуванням штрафних санкцій (розрахунок в матеріалах справи).

Суд приймає розрахунок Позивача та вважає його правильним.

Клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю суд відхиляє, оскільки справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (ч.3 ст. 15 ГПК України).

Дотерішнього часу Відповідачами вказана сума боргу не погашена, що є порушенням приписів ст. ст.525, 526 ЦК України.

Зворотнього Відповідачами в порядку ст. 33 ГПК України не надано.

З огляду на приведене суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33 ,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІСТОРГ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (49083, м. Дніпропетровськ, пр-т Архітектурний, 5, код ЄДРПОУ 30394678, р/р 260063016679 в ХОУ ПАТ Ощадбанк м. Дніпропетровськ, МФО 305482) на користь ТОВ ЕЛІСТОРГ (73000, ОСОБА_2, вул. Червонофлотська, буд. 17, код 37761297, р/р 26005312204901 відкритий в АБ Південний , МФО 328209) заборгованість з урахуванням штрафних санкцій в сумі 198879 (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 34 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АНРІ-ІНВЕСТ (65012, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 18/20, ІКЮО 38225486, р/р 26009010081761 в ПАТ Банк Восток , МФО 307123) на користь ТОВ ЕЛІСТОРГ (73000, ОСОБА_2, вул. Червонофлотська, буд. 17, код 37761297, р/р 26005312204901 відкритий в АБ Південний , МФО 328209) заборгованість в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (49083, м. Дніпропетровськ, пр-т Архітектурний, 5, код ЄДРПОУ 30394678, р/р 260063016679 в ХОУ ПАТ Ощадбанк м. Дніпропетровськ, МФО 305482) на користь ТОВ ЕЛІСТОРГ (73000, ОСОБА_2, вул. Червонофлотська, буд. 17, код 37761297, р/р 26005312204901 відкритий в АБ Південний , МФО 328209) судовий збір у сумі 3118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 19 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АНРІ-ІНВЕСТ (65012, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 18/20, ІКЮО 38225486, р/р 26009010081761 в ПАТ Банк Восток , МФО 307123) на користь ТОВ ЕЛІСТОРГ (73000, ОСОБА_2, вул. Червонофлотська, буд. 17, код 37761297, р/р 26005312204901 відкритий в АБ Південний , МФО 328209) судовий збір у сумі 15 (п'ятнадцять) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук