Рішення

від 26.06.2017 по справі 923/451/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017 року Справа № 923/451/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Крутьковый В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 м.Херсон , ІПН НОМЕР_1

до Херсонської міської ради м.Херсон код ЄДРПОУ 26347681

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 НОМЕР_2 виданий Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 17.05.2001 ;

від відповідача - ОСОБА_2 вих. 9-469-9/21 від 01.06.2017

19.05.2017р. ФОП ОСОБА_1 (в подальшому Позивач) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Херсонської міської ради (Відповідач) та просить суд прийняти рішення, яким визнати поновленим договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 6510136600:02:001:0163, яка знаходиться у м. Херсоні, по вул. Нафтовиків, 1 площею 0,1098 га від 19 червня 2007 року, який укладено між Херсонською міською Радою, як Орендодавцем і ФОП ОСОБА_1 і зареєстрований ХФ ДП Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру в книзі 4АА001969 записів державної реєстрації договорів оренди 01.08.2007 року № 040771300170 в редакції додаткової угода до Договору від 30 грудня 2013 року, яка зареєстрована в книзі 02 записів обліку додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської Ради 30 грудня 2013 року № 02130342, на той самий строк - до 29.03.2022 року і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору оренди земельної ділянки від 09.06.2007 р., положення ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 179, 187, 188 ГК України, ст. 777 ЦК України.

Ухвалою від 22.05.2017р. суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду в засіданні господарського суду на 21 червня 2017 р., зобов'язав Позивача надати оригінали усіх доданих до позову документів для огляду у судовому засіданні, а також рішення міської ради від 29.03.2007р. № 341, та № 1186 від 22.11.2013р., проект землеустрою та документи, на підставі яких земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6510136600:02:001:0163, Відповідача - письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, копії статутних та реєстраційних документів.

Херсонська міська рада надала відзив на позов, з позовними вимогами не погоджується та вважає позов необгрунтованим.

Відповідач пояснює, що частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статтею 1 Закону України Про оренду землі , визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Дійсно, 09 червня 2007 року між ФОП ОСОБА_1 та Херсонською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Нафтовиків, 1 у м. Херсоні загальною площею 0,1098 га терміном на 5 років - до 29 березня 2012 року. Одночасно цим договором передбачено переважне право орендаря (ФОП ОСОБА_1А.) на поновлення його дії на новий строк шляхом письмового повідомлення орендодавця (Херсонська міська рада) не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію.

30 грудня 2013 року шляхом укладення додаткової угоди вищезазначений договір оренди землі було поновлено та термін його дії подовжено до 29 березня 2017 року.

24 січня 2017 року до Херсонської міської ради надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про намір поновити термін дії договору оренди земельної ділянки строком на 10 років.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Виходячи з зазначених норм законодавства, тільки за умови залишення без змін строку та умов договору оренди землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Позивачем у заяві від 24 січня 2017 року та у проекті додаткової угоди, доданої до заяви, було запропоновано строк дії договору - 10 років, що істотно відрізняється від умов попередньо укладених договору оренди від 09 червня 2007 року та додаткової угоди від 30 грудня 2013 року, які укладались лише на 5 років.

Частиною четвертою статті 33 Закону передбачено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За таких умов вступають у дію загальні норми цивільного законодавства, які регулюють правовідносини з питання укладення договорів, зокрема, статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з положеннями статті 15 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди відноситься до істотних його умов.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Зважаючи на те, що позивачем було запропоновано нові істотні умови договору оренди землі, що давало підстави для додаткового обговорення депутатами міської ради цього питання та прийняття рішення щодо можливості продовження орендних правовідносин із ФОП ОСОБА_1 шляхом укладення нового договору оренди землі, то підстав для автоматичної пролонгації договору оренди від 09 червня 2007 року, з урахуванням додаткової угоди від 30 грудня 2013 року, та підписання додаткової угоди до договору, наданої позивачем, на момент виникнення правовідносин не було.

Разом з тим, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. При цьому, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний термін в обов'язковому порядку. У зв'язку з тим, що у місячний строк після закінчення дії договору оренди такий документ сторонами не оформлений, то можна вважати, що договір оренди землі від 09 червня 2007 року припинив свою дію, не продовжений та не поновлений на інший строк.

Зважаючи на викладене, а також факт відсутності підписаної додаткової угоди із змінами істотних умов договору оренди землі, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач у запереченнях посилається на ст. ст. 22, 49, 59, ГПК України, ст.ст. 13, 19 Конституції України, ст.ст. 12, 83, 93, 122, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 626, 628 ЦПК України, ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 10, 16, 24, 26, 42, 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

В судовому засіданні 21.06.2017р. оголошено перерву до 26.06.2017р. для надання сторонами додаткових документів.

Після закінчення перерви позивач надав суду копію рішення господарського суду Херсонської області від 20.11.2009р. № 7/175-ПН-09 , відповідно до якого за позивачем визнано право власності на об'єкт нерухомості - комплекс платної автостоянки, розташований за адресою м.Херсон вул.Нафтовиків,1 ( адреса, де знаходиться спірна орендована земельна ділянка), докази реєстрації права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та витяг з даного Реєстру.

Відповідач надав додаткові пояснення, стверджує, що позивач , звертаючись до Херсонської міської ради 24.01.2017р., не надавав проекту додаткової угоди про продовження строку дії договору, чим порушив вимоги ст.33 Закону України "Про оренду землі", тому втратив переважне право на продовження дії договору оренди землі.

В судовому засіданні 26.06.2017р. позивач підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, відповідач проти позову повністю заперечує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2007 року між Херсонською міською Радою,, як Орендодавцем і ФОП ОСОБА_1, як орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки (в подальшому Договір) згідно з умовами якого Позивачу була передана в оренду земельна ділянка не сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6510136600:02:001:0163, яка знаходиться у м. Херсоні, по вул. Нафтовиків, 1 площею-0,1098 га під розміщення платної автостоянки. Зазначений договір було зареєстровано в ХФ ДП Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру , про що в книзі 4АА001969 записів державної реєстрації договорів оренди вчинений запис від 01.08.2007 року № 040771300170.

У відповідності з п. 8 договору, він укладений на 5років, строком до 29.03.2012 року. Після закінчення строку договору Орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення дії строку договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

30 грудня 2013 року між сторонами була укладена додаткова угода до Договору і згідно з умовами якої сторони домовилися внести зміни до договору, встановивши строк оренди до 29.03.2017 року і збільшивши Орендну плату, встановивши її у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Додаткова Угода зареєстрована в книзі 02 записів обліку додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської Ради 30 грудня 2013 року № 02130342.

Відповідачем не оспорюється, що протягом 2007-2017 років орендар в повному обсязі виконував узяті, у тому числі щодо сплати орендних платежів у повному обсязі, на себе зобов'язання і не мав з боку Відповідача жодних зауважень.

Згідно ч.ч. 1, 8 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Як визначено статтями 13, 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди.

За приписами ст. 19 названого Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Наслідками закінчення строку договору оренди землі, згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", є припинення договору оренди землі.

Разом з тим, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке право орендарю надано статтею 33 Закону, якою визначено порядок та умови поновлення договору оренди землі.

Так, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки.

У п.п. 2.17 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Таким чином, з вищенаведеного випливає, що поновлення договору оренди землі внаслідок продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 09.06.2007 р. можливе за умови дотримання вимог, визначених частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні "договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

У відповідності з пунктами договору оренди землі від 19 червня 2007 року, укладеного між Сторонами, встановлено права та обов'язки орендодавця та орендаря відповідно до Закону України "Про оренду землі", яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, відповідно до якої законодавець закріпив переважне права наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на нові строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Як зазначено судом, пунктом 8 договору оренди землі від 09.06.2007 р., який зареєстровано 01.08.2007 р., встановлено строк його дії п'ять років.

Як вище зазначалось, вищенаведеним пунктом договору визначено, що по закінченню строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про пролонгацію договору на новий строк не пізніше як за два місяці до закінчення строку договору.

Як свідчать матеріали справи, в межах строків, встановлених п. 8 договору оренди та відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач листом від 16.01.2017 р. та заявою від 24.01.2017р. повідомив Херсонську міську раду про намір поновити договір оренди земельної ділянки на 10 років. До заяви від 24.01.2017р. Позивачем було додано проект додаткової угоди, в якій не містилися зміни щодо строку дії договору - поновлення терміну дії договору на п'ять років, всі інші умови договору оренди в додатковій угоді також залишено незмінними.

Позивач пояснив, що дійсно до листа від 16.01.2017р. проекту додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі додано не було, що і спонукало його 24.01.2017р. подати розроблену Херсонскою міською радою форму заяви про поновлення договору оренди та додати весь пакет необхідних документів. Так, відповідно до п. 6 заяви позивачем додано копію договору та додаткових угод до нього. Заява та усі додані документи прийняті відповідальним працівником Херсонської міської ради Шевельською 24.01.2017р. без зауважень.

За таких обставин суд не приймає усних пояснень представника відповідача у судовому засіданні 26.06.2017р. про відсутність проекту додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі, оскільки це протирічить доказам, наявним у справі та викладеним відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Крім того, Позивач пояснив, що у заяві від 24.01.2017р. помилково зазначив прохання продовжити строк дії договору на 10 років, зазначивши у додатковій угоді той самий строк, на який укладався та вже був продовжений спірний договір оренди земельної ділянки.

Суд вважає, що Херсонська міська рада в розумінні положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" не заперечувала щодо поновлення згаданого вище договору оренди землі, оскільки не направляла позивачу листів або рішень про відмову орендодавця від продовження дії договору оренди землі та укладання додаткової угоди про це. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надіслання відповідачем на адресу позивача листа-повідомлення про свої заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.06.2007 р. протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Натомість, відповідачем не заперечується, що орендар належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки, своєчасно повідомив Херсонську міську раду про свій намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих же умовах (у строки, що передбачені ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), про що направив відповідачу відповідну заяву з проектом додаткової угоди про поновлення та продовження договору оренди земельної ділянки та продовжував користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 09.06.2007 р., оскільки на орендованій земельній ділянці розташовано належне Позивачу на законних підставах нерухоме майно, що підтверджується доданими доказами.

Доказів повернення земельної ділянки Підприємством після закінчення строку договору оренди земельної ділянки матеріали справи не містять.

Відтак, господарським судом встановлено наявність передбачених частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" умов для поновлення договору оренди землі.

При цьому, відповідно до ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) не вимагається.

За таких обставин, оскільки позивач продовжив користуватися спірною земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, по закінченню строку договору оренди, не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю, враховуючи відсутність листа-повідомлення відповідача про заперечення щодо поновлення договору оренди землі, надісланого у встановлений законом строк, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в силу положень частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки від 09.06.2007 р. вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому суд зазначає, що стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною 3 вказаної статті унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Суд зазначає, що статтею 4-3 ГПК України встановлено дотримання принципу змагальності у судочинстві у господарських судах, тобто, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи обстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів.

Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, активно впливають на судову діяльність, оскільки їхні розпорядчі волевиявлення можуть бути обов'язковими для суду.

Суд роз'яснював сторонам їх права та роз'яснив, що сторонам необхідно враховувати приписи ст. 32 ГПК України, за якими доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено саме на сторони, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд згідно ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Підстави звільнення від доказування встановлені ст. 35 ГПК України. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відтак, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши представників сторін , суд дійшов висновку про повну обгрунтованність позовних вимог.

Отже, суд вважає, що аналіз положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та наявність між сторонами спору щодо поновлення договору оренди землі від 09.06.2007 р. обумовлюють обраний позивачем спосіб захисту своїх прав на згадану земельну ділянку.

Правові позиції щодо порядку та умов поновлення строку дії договорів оренди землі підтверджена низкою Постанов Верховного Суду України у тому числі: Постанова ВСУ від 23.11.2016 року по справі № 6-2540цс16, Постанова ВСУ від 13.04.2016 року по справі № 6-2027цс15, Постанова ВСУ від 15.04.2015 року у справі № 6-55цс15 та інші.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. У разі відмови у задоволенні позовних вимог судовий збір позивачеві не відшкодовується.

За таких обставин судові витрати, в порядку статті 49 ГПК України, суд покладає на Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 6510136600:02:001:0163, яка знаходиться у м. Херсоні, по вул. Нафтовиків, 1 площею 0,1098 га від 19 червня 2007 року, який укладено між Херсонською міською Радою, як Орендодавцем і ФОП ОСОБА_1 і зареєстрований ХФ ДП Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру в книзі 4АА001969 записів державної реєстрації договорів оренди 01.08.2007 року № 040771300170 в редакції додаткової угода до Договору від 30 грудня 2013 року, яка зареєстрована в книзі 02 записів обліку додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської Ради 30 грудня 2013 року № 02130342, на той самий строк - до 29.03.2022 року і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

3. Стягнути з Херсонської міської Ради (м.Херсон проспект Ушакова,37, код ЄДРПОУ26347681 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( м.Херсон , провулок Молодіжний,3, ІПН НОМЕР_1) 1600 (Одна тисяча шістьсот гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної чинності.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено

29.06.2017р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна