КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2017 р. Справа№ 910/21744/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Скрипки І.М.
Куксова В.В.
За участю представників:
Від прокуратури міста Києва: Винник О.О.;
Від позивача-1: Ходорич О.М.;
Від позивача-2: Завалішина Г.С.;
Від відповідача(апелянта): Цермолонський І.М.;
Від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 (суддя Селівон А.М.)
За позовом Заступника Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі
1. Київської міської державної адміністрації
2. Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Анчар-Груп"
про стягнення відновної вартості зелених насаджень та штрафу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 задоволено позовні вимоги Заступника Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Анчар-Груп" про стягнення відновної вартості зелених насаджень та штрафу - задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов охоронного Договору на зелені насадження № 324 від 14.07.2014 в частині зберігання та утримання в належному стані зелених насаджень, до відповідача підлягає застосуванню штрафна санкція - штраф в сумі 57 754,68 грн. за порушення умов охоронного договору та присуджено до стягнення відновну вартість видалених зелених насаджень в сумі 38 503,12 грн. на підставі ст.ст. 13, 28 ч. 1, 2 Закону України Про благоустрій населених пунктів та п. 16.2.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, скаржник (ТОВ "Аратта") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, апелянт в апеляційній скарзі наголошував на тому, що судом першої інстанції не було враховано обставини того, що внаслідок проведення ряду будівельних робіт на земельній ділянці, відповідач, користуючись правом, передбаченим п. 5.5 договору, було укладено з ТОВ Анчар-Груп договір тимчасового зберігання № 1/06 від 01.06.2016, і згідно акту приймання - передачі від 01.06.2016 відповідачем були передані всі зелені насадження, які були висаджені відповідачем на земельній ділянці. Крім того, апелянт вказував на те, що договір на охорону земельних насаджень від 14.07.2014 № 324 є неукладеним в силу норм чинного законодавства, і навіть при умові його укладеності, відсутні порушення його умов зі сторони відповідача. Відповідач наголошує, що ним були подані належні та допустимі докази того, що зелені насадження на день подання позову перебували у задовільному стані, без будь-яких пошкоджень, і суд зробив помилковий висновок про знищення насаджень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.04.2017, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Скрипка І.М. та Куксов В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 прийняти до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.05.2017.
04.05.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київської міської державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач-1 просив апеляційну скаргу ТОВ "Аратта" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - без змін. В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач-1 наголошував на тому, що наявність зелених насаджень на земельній ділянці підтверджується охоронним договором № 324 від 14.07.2014, актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 91 від 02.07.2014, підписаного відповідачем, які не оскаржувались і є чинними, та п. 3.7 рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1616/4449 Про передачу ТОВ Аратта земельної ділнки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул.. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва . При цьому. проведеною перевіркою 30.09.2016 встановлено відсутність на орендованій відповідачем земельній ділянці зелених насаджень, відповідно до яких укладено охоронний договір № 324 від 14.07.2014, а надані відповідачем документи (договір резервування земельної ділянки від 11.07.2003, висновок № 1022 від 16.08.2001, висновок № 1985 від 22.11.2005, лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.11.2004 № 071/04-4-19/3259, акт № 104 від 07.07.2004) - не є належними доказами. Крім того, відповідачу в акті № 91 від 02.07.2014 було роз'яснено вимоги Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 в частині сплати відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
29.05.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" надійшли письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких просили у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Аратта" - відмовити повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - залишити без змін. У наданих поясненнях позивач-2 вказує на те, що на підставі листів відповідача № 2 від 06.05.2014 та № 4 від 27.06.2014 позивачем-2 було проведено обстеження зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул.. Декабристів, 9 у присутності представника відповідача. За результатами обстеження було складено акт № 91 обстеження земельних насаджень, що підлягають видаленню від 02.07.2014. Даний акт передував укладенню охоронного договору на зелені насадження і був підписаний представником відповідача без зауважень та заперечень щодо невідповідності даних про наявність на земельній ділянці по вул.. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва зелених насаджень, їх кількість, суму відновної вартості та майнові права на зелені насадження, які зі слів відповідача, придбані ним особисто та висаджені. В подальшому, на підставі укладеного охоронного договору № 324 від 14.07.2014, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо зберігання та утримання у належному стані зелених насаджень. 30.09.2016 р. на підставі наказу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 28 від 13.03.2013р. " Про затвердження складу робочої групи з контролю за станом виконання охоронних договорів на зелені насадження" представники КО "Київзеленбуд" спільно з представником управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища проведено перевірку дотримання відповідачем умов охоронного договору на зелені насадження № 324 від 14.07.2014 за адресою : м. Київ, вул. Декабристів, 9, за результатами якої виявлено відсутність на ділянці зелених насаджень, зазначених у договорі, що підтверджується в акті від 30.09.2016.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 30.05.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/21744/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено до 13.06.2017.
12.06.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Київської міської державної адміністрації надійшли додаткові пояснення по суті спору, в яких позивач-1 наголошував на тому, що виходячи з типової форми охоронного договору, затвердженої рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600, єдиним уповноваженим суб'єктом на зберігання зелених насаджень у місті Києві є Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".
13.06.2017 від Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові документи.
В судове засідання 13.06.2017 з'явився представник відповідача (апелянта) у справі, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Заступника Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі позивачів.
В судове засідання 13.06.2017 з'явилися представники позивача-1 та позивача-2, які надали пояснення по суті апеляційної скарги, відповідно до яких просили у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Аратта" - відмовити повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - залишити без змін, як таке, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Прокурор в судовому засіданні 13.06.2017 надав пояснення по суті спору, відповідно до яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - без змін, як таке, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Представники третьої особи (ТОВ "Анчар-Груп") в судове засідання 13.06.2017 представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що усі сторони були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представників третьої особи.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" про стягнення до цільового фонду спеціального бюджету міста Києва коштів у розмірі 96 257,80 грн., з яких: 38 503,12 грн. - відновна вартість зелених насаджень та 57 754,68 грн. - штраф, а також стягнення судових витрат по сплаті судового збору .
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві прокурор посилається на невиконання відповідачем умов охоронного Договору на зелені насадження № 324 від 14.07.2014 в частині зберігання та утримання в належному стані зелених насаджень, в результаті чого прокурором нараховано штраф за порушення умов охоронного договору та заявлено до стягнення відновну вартість видалених зелених насаджень на підставі ст.ст. 13, 28 ч. 1, 2 Закону України Про благоустрій населених пунктів та п. 16.2.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600.
Відповідач проти заявленого прокурором позову заперечував, посилаючись на те, що 09.11.2015 між Київською міською радою та ТОВ "Аратта" було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 9, строком на 3 роки. Паралельно з цим між ТОВ "Аратта" та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" (надалі КП "Київзеленбуд") було укладено охоронний договір № 234 від 14.07.2014 на зелені насадження, що знаходяться на вказаній земельній ділянці, який вступив в силу з 09.11.2015. Згідно умов вказаного договору КП "Київзеленбуд" передало, а ТОВ "Аратта" отримало на умовах збереження 8 дерев, 30 одиниць кущів, 15 м.кв. квітників та 0,017 га газонів. Відповідач повідомляє, що ним належним чином виконуються зобов'язання, передбачені умовами охоронного договору № 324 від 14.07.2014, а відтак відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до п. 5.5. охоронного договору вбачається, що утримувач має право передати зелені насадження на зберігання уповноваженій особі з компенсацією витрат на пересаджування, а тому відповідачем було прийнято рішення встановити ряд екологічних та природоохоронних споруд для цієї мети. У зв'язку з проведенням ряду будівельних робіт щодо встановлення даних конструкцій відповідачем було укладено з ТОВ "Анчар - груп" договір тимчасового зберігання № 1/06 від 01.06.2016, який спеціалізується по наданню такого роду послуг. Згідно акту приймання-передачі від 01.06.2016 ТОВ "Аратта" були передані зелені насадження, які ним у свою чергу були отримані від КП "Київзеленбуд" на підставі охоронного договору № 324 від 14.07.2014 ТОВ "Анчар - груп".
В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 № 1616/4449 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "АРАТТА" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва" було передано ТОВ "Аратта" в оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,15 га по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва, за умови виконання пункту 3 цього рішення.
Зокрема, п.3.7 зазначеного рішення відповідача зобов'язано питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питанні майнових відносин вирішувати в установленому порядку.
При цьому п. 1 вказаного рішення було також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "АРАТТА" для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва.
Сторонами не заперечувалось, що на даний час вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ "Аратта" на підставі договору оренди, укладеного 09.11.2015 між Київською міською радою та товариством, згідно якого об'єктом оренди є земельна ділянка: місце розташування - вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва, розміром - 0,1494 га, цільове призначення - для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу, кадастровий номер 8000000000:90:159:0189.
Окрім того, між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (надалі - уповноважений суб'єкт) та ТОВ "Аратта" (надалі - утримувач) 14.07.2014 було укладено охоронний договір № 324 на зелені насадження (надалі - Договір), що знаходяться на земельній ділянці площею 0,1494 га (кадастровий номер 8000000000:90:159:0189) по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва.
Згідно з п. п. 2., 4., 4.1., 4.2. Договору ТОВ "Аратта" бере на себе зобов'язання щодо зберігання та утримання в належному стані зелених насаджень, які перелічені та описані в п. 2. цього договору та зобов'язується утримувати їх в належному санітарному стані та протягом року здійснювати комплекс заходів із догляду за деревами і чагарниками, які перераховані у пункті 4.2. Договору.
У відповідності до п. 4.9. Договору утримувач зобов'язаний здійснювати видалення зелених насаджень лише на підставі ордера, виданого в установленому порядку.
Пунктом 4.10. Договору передбачено, що утримувач зобов'язаний негайно повідомляти уповноваженого суб'єкта про будь-яке пошкодження зелених насаджень, а також загрозу їх пошкодження.
Пунктом 4.11. Договору передбачено, що утримувач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану пошкодженням або знищенням зелених насаджень.
Відповідно до п. 5.2. Договору утримувач має право у встановленому порядку (на підставі ордера, після сплати відновної вартості) видаляти зелені насадження, щодо яких укладено вказаний договір.
Згідно з п. 5.5. Договору утримувач має право передати зелені насадження на зберігання уповноваженій особі з компенсацією витрат пересаджування.
Згідно з п. 6.1. Договору у разі знищення або пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту, у зв'язку з невиконанням умов договору утримувач сплачує відновну вартість зелених насаджень у сумі, розрахованій на момент повідомлення про пошкодження зелених насаджень (або виявлення таких пошкоджень уповноваженим органом) та штраф у розмірі 150 % відновної вартості зелених насаджень.
Пунктом 8 Договору встановлено, що договір укладений безстроково.
Згідно п. 9 Договору охоронний договір вступає в силу з моменту укладання договору оренди чи оформлення права власності на земельну ділянку, тобто з 09.11.2015 (укладання договору оренди).
Відповідно до п. 7.1. Договору контроль за додержанням умов цього договору здійснюється шляхом проведення періодичних планових та позапланових виїзних перевірок Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з КО "Київзеленбуд". Періодичні перевірки проводяться не частіше ніж один раз на рік (навесні та восени), про що повідомляється утримувачу не пізніше ніж за десять днів до дати проведення такої перевірки. Позапланові перевірки проводяться за наказом Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не частіше 2 разів на рік.
Пунктом 9 Договору встановлено, що охоронний договір вступає в силу з моменту оформлення права користування чи права власності на земельні ділянку.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон), а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Згідно з Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, зокрема, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Органами, які забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, є Державна екологічна інспекція, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, інші контролюючі державні органи тощо.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано, зокрема, спеціально уповноваженим органам державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Відповідно до ст. ст. 5, 9 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органом що здійснює управління у сфері благоустрою населених пунктів є Київська міська державна адміністрація.
В свою чергу, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", яке відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням КМДА від 18.01.2002 № 63, є територіальним об'єднанням підприємств зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста, що виконують комплекс робіт із зеленого будівництва, утримання зелених насаджень, що закріплені за підприємствами на праві господарського відання, технічного нагляду за зеленими насадженнями міста, "кріпленими та підконтрольними їм, а також здійснює контроль за станом виконання охоронних договорів на зелені насадження.
Контроль за станом виконання охоронного договору на зелені насадження здійснює Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" шляхом організації планових та позапланових виїзних перевірок стану зелених насаджень.
КО "Київзеленбуд" спільно з Управлінням екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.09.2016 складено акт перевірки щодо дотримання ТОВ "Аратта" умов охоронного договору.
Так, за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва зелених насаджень, які підлягали збереженню і зазначені в охоронному договорі на зелені насадження від 14.07.2014 № 324.
Також у даному акті зазначено, що відновна вартість відсутніх зелених насаджень становить 38 503,12 грн. та відповідно до п. 16.2.1 порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 384/6600 від 27.10.2011 та п. 6.1. Договору штраф становить 57 574,68 грн. Загалом: 96 257,80 грн.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.
У відповідності до п. 1.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 № 02-5/744 (далі - Роз'яснення) вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно з п. 1.3 Роз'яснення розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.
У вирішенні питання про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу, господарському суду слід перевіряти, чи не є дане правопорушення наслідком діяльності або бездіяльності кількох підприємств. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що шкоду заподіяно кількома підприємствами, господарський суд повинен визначити розмір відповідальності кожного з них, для чого у разі необхідності може бути призначена відповідна експертиза (п. 1.7 вказаного Роз'яснення).
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу; порушенні вимог охорони умов місцезростання об'єктів рослинного світу; порушенні вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації споруд та об'єктів, застосування технологій, які негативно впливають на стан об'єктів рослинного світу; перевищенні лімітів використання природних рослинних ресурсів; самовільному проведенні інтродукції та акліматизації дикорослих видів рослин; реалізації лікарської та технічної сировини дикорослих рослин, зібраної без дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів; закупівлі лікарської та технічної сировини дикорослих рослин у юридичних або фізичних осіб, які не мають дозволу на їх спеціальне використання; порушенні правил вивезення за межі України і ввезення на її територію об'єктів рослинного світу; невнесенні збору за використання природних рослинних ресурсів у встановлені строки.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належить, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 28 вказаного Закону охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006, а саме - Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, у п. 3 якого зазначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, ради на підставі ордеру. У випадку відсутності ордера - знесення насаджень, зокрема, вважається самовільним.
Відповідно до п. 11 вказаного Порядку відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Пунктом 16.2.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 встановлено, що відповідно до охоронного договору на зелені насадження власник чи користувач земельної ділянки бере на себе зобов'язання зберігати та утримувати в належному стані зелені насадження, які знаходяться в межах земельної ділянки. У випадку невиконання умов договору особа, яка взяла на себе зобов'язання, повинна сплатити відновну вартість зелених насаджень та штраф у розмірі 150 % відновної вартості (що є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором). Контроль за станом виконання охоронного договору на зелені насадження здійснює Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" шляхом організації планових та позапланових виїзних перевірок стану зелених насаджень. Охоронним договором на зелені насадження встановлюється порядок та періодичність проведення планових перевірок стану зелених насаджень (не частіше одного разу на рік). Позапланові перевірки проводяться за наказом начальника Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у разі наявності фактів порушення виконання охоронного договору на зелені насадження.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд апеляційної інстанції встановив, що за умовами охоронного договору № 324 від 14.07.2014 відповідач зобов'язаний, у тому числі, здійснювати видалення зелених насаджень лише на підставі ордера, виданого в установленому порядку; негайно повідомляти уповноваженого суб'єкта про будь-яке пошкодження зелених насаджень або загрозу їх пошкодження; у встановленому порядку (на підставі ордера, після сплати відповідної вартості) видаляти зелені насадження щодо яких укладено цей договір (п. п. 4.9, 4.10, 5.2 Договору).
Натомість матеріали справи не містять доказів наявності відповідного ордеру на видалення зелених насаджень, виданого відповідачу у встановленому законом порядку, та який є єдиною необхідною підставою для видалення зелених насаджень. Не було надано доказів наявності відповідного ордеру ні станом на момент вирішення спору судом першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем вимог охоронного договору, а саме відсутність зелених насаджень, визначених в охоронному договорі, за відсутності дозвільних документів на видалення останніх, що підтверджується відповідним актом від 30.09.2016, складеним позивачем 2.
Також, статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 6.1. Договору, в разі знищення або пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту, у зв'язку із невиконанням умов договору утримувач сплачує відповідну вартість зелених насаджень у сумі, розрахованій на момент повідомлення про пошкодження зелених насаджень (або виявлення таких пошкоджень уповноваженим органом) та штраф у розмірі 150 % відновної вартості зелених насаджень.
При цьому згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, в даному випадку сплата відновної вартості зелених насаджень та штрафу у розмірі 150% відновної вартості зелених насаджень.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи факт самовільного, без наявності дозвільних документів видалення зелених насаджень на належній відповідачу на праві користування земельній ділянці за адресою: вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва, що підтверджується, зокрема, і актом від 30.09.2016, прокурор, враховуючи захист інтересів держави, зважаючи на те, що невиконання відповідачем охоронного договору в частині збереження зелених насаджень призводить до неналежної реалізації політики держави, спрямованої на забезпечення збереження навколишнього природного середовища контролю за благоустроєм міста, а також призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, чим порушуються права Київської міської державної адміністрації та КО "Київзеленбуд", звернувся в інтересах про стягнення до цільового фонду спеціалізованого бюджету м. Києва відповідну вартість зелених насаджень в розмірі 38 503,12 грн., штрафу в розмірі 57 754,68 грн., а всього 96 257,80 грн.
Згідно зі ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, 02.07.2014 на підставі листа-звернення ТОВ "Аратта" № 4 від 27.06.2014 КО "Київзеленбуд" було проведено обстеження зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва.
Комісією, призначеною наказом Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища № 8 від 14.01.2013, у присутності представника відповідача ОСОБА_6 були оглянуті зелені насадження та складений відповідний акт № 91 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, який передував укладанню спірного охоронного договору. При цьому суд звертає увагу, що вказаний акт підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень та застережень щодо невідповідності даних про наявність на земельній ділянці по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва зелених насаджень, інформації про їх вид, кількість та суму відновної вартості тощо.
Крім того, охоронний договір також підписаний обома сторонами без зауважень та протоколу розбіжностей, скріплений печатками і станом на час розгляду даної справи в суді є чинним.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (в редакції, чинній на момент укладення охоронного договору 14.07.2014 № 324 та на момент проведення відповідної перевірки наявності зелених насаджень встановлено, що у випадку наявності на земельній ділянці, на якій передбачається знесення зелених насаджень (або яка передається у власність чи користування), дерев віком понад 30 років, пріоритетним передбачається їх збереження шляхом укладення охоронних договорів на зелені насадження відповідно до цього рішення та збереження їх при проектуванні та будівництві об'єктів містобудування.
Пунктом 15.3. Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (в редакції, чинній на момент укладення охоронного договору 14.07.2014 № 324 та на момент проведення відповідної перевірки наявності зелених насаджень) встановлено, що у випадку укладення власником земельної ділянки охоронного договору на зелені насадження відповідно до підпункту 16.2 пункту 16 цього Положення, відновна вартість зелених насаджень, у разі їх видалення, сплачується в установленому порядку.
Пунктом 15.5. Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (в редакції, чинній на момент укладення охоронного договору 14.07.2014 № 324 та на момент проведення відповідної перевірки наявності зелених насаджень) встановлено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень, складеного та погодженого в установленому порядку.
Так, згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 91 від 02.07.2014 року, встановлено, що видаленню підлягає 1 (одна) верба біла та залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянки: Верба Матсуди - 1, Шовковиця біла -1, Граб звичайний -2, Граб звичайний - 1, Абрикос звичайний - 1, Сумах - 1, Клен сріблястий -1, Чубушник звичайний - 6, Троянда - 15, Троянда - 1, Форзиція звичайна -1, Бузок звичайний - 2, Виноград дівочий - З, Роза собача - 2, Квітник з багаторічників - 15 м.кв., Газон звичайний - 95 м.кв.
Газон звичайний 75 м.кв. та відновна вартість зелених насаджень, які залишаються на місці в межах земельної ділянки у зв'язку з будівництвом, обслуговуванням та експлуатації торговельного комплексу за адресою: вул. Декабристів, 9, м. Київ, становить 38 503,12 грн.
30.09.2016 перевіркою, проведеною Київським КО зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" спільно з Управлінням екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено відсутність зелених насаджень, відповідно до яких укладено охоронний договір № 324 від 14.07.2014.
Таким чином наявність зелених насаджень на спірній земельній ділянці підтверджується охоронним договором № 324 від 14.07.2014, актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 91 від 02.07.2014, підписаних представниками та скріплених печаткою ТОВ "Аратта", а також п. 3.7. рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1616/4449 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Аратта" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва", де зазначено, що питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.
Належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України оскарження вказаних договору, акту обстеження та рішення органу місцевого самоврядування та/або визнання їх недійсними в установленому порядку - не надано ні суду першої інстанції під час розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження, і матеріали справи таких доказів не містять.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що земельна ділянка на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва згідно з рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 № 1616/4449 та умовами укладеного догвору оренди, передана відповідачу з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу.
В свою чергу, пунктом 16.2 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (в редакції, чинній на момент укладення охоронного договору 14.07.2014 № 324 та на момент проведення відповідної перевірки наявності зелених насаджень) визначено, що при відведенні земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків, будинків садибного типу, спорудження інших об'єктів містобудування, а також реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд, об'єктів благоустрою та інших цілей, не пов'язаних із будівництвом, відновна вартість зелених насаджень не сплачується при умові збереження наявних на земельній ділянці зелених насаджень та наявності укладеного з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" безстрокового та безоплатного охоронного договору на зелені насадження, які знаходяться на земельній ділянці, у формі згідно з додатком до цього Порядку.
Таким чином, пунктом 16.2 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (в редакції, чинній на момент укладення охоронного договору 14.07.2014 № 324 та на момент проведення відповідної перевірки наявності зелених насаджень) визначено наявність в сукупності наступних умов, за яких відновна вартість земельних насаджень не сплачується, а саме:
- збереження наявних на земельній ділянці зелених насаджень;
- наявності укладеного з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" безстрокового та безоплатного охоронного договору на зелені насадження, які знаходяться на земельній ділянці.
Проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України саме збереження відповідачем на земельній ділянці відповідних зелених насаджень при умові укладеності охоронного договору щодо зелених насаджень, які знаходяться на земельній ділянці, адже факт саме збереження (тобто фізичної цілісності рослин, їх життєдіяльність) - відповідачем не доведена, і зелені насадження на земельній ділянці - відсутні, що зокрема сторонами спору не заперечувалось.
Надані відповідачем договір резервування земельної ділянки від 11.07.2003, висновок № 1022 від 16.08.2001, висновок № 1985 від 22.11.2005 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2004 № 071/04-4-19/3259, акт № 104 від 07.07.2004 - в розумінні вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України не є належними на допустимими доказами в підтвердження факту саме збереження відповідачем зелених насаджень, оскільки окремі документи підтверджують факт наявності на земельній ділянці по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва зелених насаджень у вигляді газону звичайного (акт № 104 від 07.07.2004, лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2004 року № 071/04-4-19/3259), інші не містять жодної інформації про зелені насадження (договір резервування земельної ділянки від 11.07.2003), але підтверджують об'єктивно факт наявності зелених насаджень у зв'язку з наявним п. 7.4. договору резервування, де зазначено, що майнові правові питання вирішуються в установленому порядку.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що відповідачу - ТОВ "Аратта" в акті № 91 від 02.07.2014 було роз'яснено вимоги Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 в частині сплати відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, тримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Згідно з п. 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (надалі - Порядок) відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Подальше видалення таких зелених насаджень у відповідності до п. 10 Порядку здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
Аналогічна норма передбачена і Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженому рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600.
Так, згідно з п. 16.1. Порядку відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Таким чином, в разі набуття права власності на земельну ділянку необхідність сплати до бюджету відновної вартості розташованих на ній багаторічних насаджень законодавець пов'язує з фактом переходу права власності на них до власника земельної ділянки, а не з фактом їх видалення.
Вказана правова позиція викладена в постанові від 03.04.2013 № 6-24цс13 Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Підписавши охоронний договір № 324 від 14.07.2014 утримувач взяв на себе зобов'язання утримувати в належному стані зелені насадження на земельній ділянці та відповідати за неналежне виконання умов договору.
Згідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, (далі - Правила) затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 зелені насадження це деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункта.
Пунктом 7.1 Правил визначено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Згідно зі ст. ст. 4, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Доводи ТОВ "Аратта" про те, що зелені насадження на земельній ділянці за адресою: вул. Декабристів, 9 у м. Києві, яка надана відповідачу в оренду, належать відповідачу на праві власності - обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї земельної ділянки, а також на багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Отже, зважаючи на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо перебування земельної ділянки площею 0,1494 га (кадастровий номер 8000000000:90:159:0189) по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва у комунальній власності, твердження відповідача про наявність права власності на зелені насадження, та, відповідно, передбаченого ст. 319 ЦК України права власника вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону, обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, і з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції.
Також, доводи апелянта в обгрунтування підстав саме для відмови у стягненні відновної вартості зелених насаджень та штрафу про те, що зелені насадження щодо яких укладено охоронний договір, придбані саме відповідачем, на підтвердження чого ним надано товарні накладні - суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані та безпідставні, оскільки умови охоронного договору не містять умов про те, що зелені насадження, як охороняться, придбані саме відповідачем, як не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що наведені в товарних накладних рослини, є саме тими рослинами, які є предметом охоронного договору 324 від 14.07.2014.
Крім того, довод апелянта про те, що договір на охорону земельних насаджень № 324 від 14.07.2014 № 324 є неукладеним в силу норм чинного законодавства - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки вказаний договір відповідає вимогам ст.ст. 179-181 Господарського кодексу України щодо умов укладеності (містить предмет, права та обов'язки, посвідчений печатками сторін та підписами їх представників, тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045.
На підставі п. 11 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній чи юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Подальше видалення таких зелених насаджень у відповідності до п. 10 Порядку здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
Згідно з п. 15 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 у разі відведення земельної ділянки для будівництва об'єктів містобудування, а також реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд об'єктів благоустрою замовник зобов'язаний укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, або сплатити відновну вартість зелених насаджень. Тобто вказаним порядом передбачене альтернативне право відповідача у разі необхідності видалення зелених насаджень на земельній ділянці для будівництва щодо вибору шляхів вирішення вказаного питання, а саме або укласти охоронний договір на зелені насадження з КО "Київзеленбуд" або сплатити їх відновну вартість у передбаченому законом порядку.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір № 1/06 від 01.06.2016 тимчасового зберігання зелених насаджень, акту прийому-передачі від 01.06.2016, актів огляду зелених насаджень від 01.09.2016 та від 01.12.2016 - не є належним та допустимим доказом в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України фактичного збереження відповідачем зелених насаджень згідно умов охоронного договору № 324 від 14.07.2014, фізичної наявності останніх саме в розумінні терміну збереження згідно Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600.
Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача у апеляційній скарзі на наявність договору зберігання зелених насаджень як на підставу звільнення від відповідальності за знищення зелених насаджень, переданих ТОВ "АРАТТА" відповідно до охоронного договору, та підтверджені тільки наявністю самого договору тимчасового зберігання зелених насаджень - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.
Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність договору тимчасового зберігання зелених насаджень жодним чином не виключає відповідальності відповідача за невиконання вимог охоронного договору № 324 від 14.07.2014.
Згідно ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується, зокрема, встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.
Абзацом 4 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
П. 16.2.1. Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (в редакції, чинній на момент укладення охоронного договору 14.07.2014 № 324 та на момент проведення відповідної перевірки наявності зелених насаджень), відповідно до охоронного договору на зелені насадження власник чи користувач земельної ділянки бере на себе зобов'язання зберігати та утримувати в належному стані зелені насадження, які знаходяться в межах земельної ділянки. У випадку невиконання умов договору особа, яка взяла на себе зобов'язання, повинна сплатити відновну вартість зелених насаджень та штраф у розмірі 150 % відновної вартості (що є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором).
Згідно з п. 6.1. Договору у разі знищення або пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту, у зв'язку з невиконанням умов договору утримувач сплачує відновну вартість зелених насаджень у сумі, розрахованій на момент повідомлення про пошкодження зелених насаджень (або виявлення таких пошкоджень уповноваженим органом) та штраф у розмірі 150 % відновної вартості зелених насаджень.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд за результатами апеляційного перегляду справи оцінивши в сукупності надані та наявні в матеріалах справи докази, перевіривши обставини справи, дійшов висновку, що відповідачем всупереч умов охоронного договору № 324 від 14.07.2014, Закону України Про благоустрій населених пунктів та Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600, допущено порушення взятого на себе зобов'язання з збереження зелених насаджень (згідно переліку, наведеного в охоронному договорі № 324 від 14.07.2014), а також вчинено протиправні дії видалення зелених насаджень, за відсутності відповідного дозволу (ордеру), що згідно з ст.ст. 13, 28 ч. 1, 2 Закону України Про благоустрій населених пунктів , п. 16.2.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600, та п. 6.1 охоронного договору № 324 від 14.07.2014 є підставами для сплати відповідачем відновної вартості зелених насаджень в сумі 38 503,12 грн. та штраф у розмірі 150 % відновної вартості (що є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором) в сумі 57 754,68 грн., без урахування ПДВ (п. 4.1 Порядку), оскільки відповідні протиправні дії вчинені саме з вини відповідача та між діями відповідача і завданою державі в особі позивачів шкодою наявний причинно-наслідковий зв'язок.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з Розрахунком відновної вартості та штрафу видалених насаджень, які підлягали охороні згідно охоронного договору № 324 від 14.07.2014, проведеним міською станцією захисту зелених насаджень Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" згідно з рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва та Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127, з зазначенням окремо по кожній рослині відновної вартості та штрафу, а загалом в сумі 96 257,80 грн. (відновна вартість зелених насаджень в сумі 38 503,12 грн. + штраф у розмірі 150 % відновної вартості (що є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором) в сумі 57 754,68 грн.).
Таким чином, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача відновної вартості зелених насаджень в сумі 38 503,12 грн. та штрафу у розмірі 150 % відновної вартості (що є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором) в сумі 57 754,68 грн. - є законними, обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - у суду апеляційної інстанції відсутні.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 у справі №910/21744/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/21744/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді І.М. Скрипка
В.В. Куксов
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2017 |
Оприлюднено | 04.07.2017 |
Номер документу | 67426901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні