Рішення

від 27.06.2017 по справі 274/2078/17

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 274/2078/17 провадження № 2/0274/1268/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований гараж,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Бердичівської міської ради про визнання за ним права власності на самочинно збудований гараж площею 23,20 кв. м. по зовнішньому обміру - площею 28,1 кв. м. за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська 20 А, гараж № 14.

Свої вимоги мотивуює тим, що в 1999 році ним було побудовано гараж (літ. Б-1) за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська 20 А, № 14. Вказана будівля була збудована на підставі рішення Бердичівської міської ради Житомирської області № 337 від 21.05.1999 року із зазначенням конкретного місця для будівництва на прибудинковій території, але без проектної документації на будівництво і без дозволу на виконання будівельних робіт. Тому її слід вважати самочинно збудованою. 16.03.2017 року позивачем було оформлено право оренди земельної ділянки під збудованим гаражем, що підтверджується договором оренди землі № 26, площею ділянки - 0,0031 га, кадастровий номер 1810400000:01:025:0209. Цільове призначення вказаної ділянки відповідає будівлі, яка на ній розташована, а саме: для індивідуального гаражного будівництва. На час укладання договору оренди відповідачу вже було відоме про те, що на ділянці яка відведена в оренду розташований гараж. Комунальне підприємство Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації 24.03.2017 року провело технічне обстеження стану будівельних конструкцій гаража (літ Б-1) № 03343901-21-03-000117 та надало технічне заключення, яким підтверджено, що вказана будівля має задовільний стан будівельних конструкцій, додержано державні будівельні норми, та придатна до подальшої експлуатації. Однак Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області позивачу запропоновано звернутися до суду щодо визначення права власності на самовільно збудований об'єкт - гараж. Отже, єдиною можливістю для оформлення права власності на нерухоме майно збудоване самочинно на сьогодні є звернення до суду.

В судове засідання позивач не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача - Бердичівської міської ради в судове засідання не з"явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Бердичівської міської ради від 21.05.1999 року № 337 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва і встановлення металевого гаража площею 30 кв.м. із земель прибудинкової території будинку № 20 по вул. К.Лібкнехта для будівництва гаража розміром 6 х4 м.(а.с. 10, 11).

На підставі рішення Бердичівської міської ради від 07.12.2016 року № 231, ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1810400000:01:025:0209) для індивідуального гаражного будівництва площею 31 кв.м, розташовану за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 20 а, кв. 14(а.с.16).

16.03.2017 року між ОСОБА_1 та Бердичівської міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею - 31 кв.м., кадастровий номер - 1810400000:01:025:0209, яка розташована за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 20 а, кв. 14, що підтверджується копією договору та актом приймання передачі земельнї ділянки (а.с. 12, 14).

Згідно договору Бердичівська міська рада, як орендодавець, на підставі рішення від 07.12.2016 року № 2314 надає ОСОБА_1, як орендарю, в строкове платне користування вказану земельну ділянку для індивідуального гаражного будівництва терміном на 5 років з моменту реєстрації договору.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 в 1999 році самовільно побудував гараж без дозволу на виконання будівельних робіт , що підтверджується копією технічного паспорту(а.с. 6-9).

Згідно технічного заключення № 03343901-21-03-000117 від 24.03.2017 року, підтверджено, що гараж знаходиться в задовільному стані та придатний до подальшої експлуатації(а.с. 22, 23).

Згідно довідки виконавчого комітету Бердичівської міської ради № Н-627 від 13.03.2017 року місце розташування гаража, побудованого в 1999 році, згідно рішення виконавчого комітету від 21.05.1999 року № 337, відповідає генеральному плану міста Бердичева, затвердженому рішенням Бердичівської міської ради від 09.04.2015 року № 1028 та державним будівельним нормам ДБН 360-92 "Планування, забудова міських та сільських поселень"(а.с. 25).

Згідно відповіді відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирській області № Н-1096 від 15.05.2017 року щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудованого (без дозволу на початок виконання будівельних робіт) гаража ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду про визнання права власності на самовільно збудований об'єкт (а.с. 26).

Частиною 1 статті 376 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частини 3 та 4 цієї ж статті визначають, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно та на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з пунктом 12 постанови від 30.03.2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК ). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК ), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК ). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Частиною ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

П. 4 вищевказаної постанови Пленуму роз'яснено, що під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови. Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (стаття 19 ЗК, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки. Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» , отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» , а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

А тому оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що визнання права власності за позивачем на самочинно збудований гараж не порушить прав інших осіб і не заборонено законом, тому позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 376 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 197, 208, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 116 Земельного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований гараж(літ Б-1), площею 23,20 кв.м. по зовнішньому обміру - площею 28,1 кв. м. за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська 20 А, гараж № 14.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Головуючий: О.В. Замега