Номер провадження 2/289/692/17
Справа № 289/1049/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2017 м .Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Свінцицький Л. В.
при секретарі Пергун Р. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Меньківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, посилаючись на те, що після смерті її матері відкриалась спадщина, до якої входить, з поміж іншого, земельні ділянки, виникла необхідність прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі їй відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неточностями у правовстановлюючих документах, також вона пропустила строк для прийняття спадщини оскільки хворіла, іншим чином ніж шляхом звернення до суду її спадкові права не набути, просить суд поновити строк для прийняття спадщини та визнати за нею право власності на земельну ділянку.
В судове засідання позивач не з'явилась, про місце та час слухання справи була належним чином повідомлена, надіслала до суду заяву в якій просить слухати справу без її участі, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, надіслав до суду заяву в якій просить слухати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 дійсно доводиться матір'ю позивача відповідно до свідоцтва про народження серії І-УР № 163629 від 03.12.1959 року, її батьками є: батько, ОСОБА_3, українець, та мати, ОСОБА_2, українка. ОСОБА_2М померла 03.03.2015 року у віці 87 років згідно свідоцтва про смерть серії І-ТП № 256509 від 05.03.2015 року з виконавчого комітету Меньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, вона була власником земельних ділянок, а саме:
дві земельні ділянки загальною площею 2,1403 га, а саме:
- земельна ділянка площею 1,2135 га (кадастровий номер 1825086200:01:000:0234)
- та земельна ділянка площею 0,9268 га (кадастровий номер 1825086200:06:000:0379),
цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Меньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і які належали померлій ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 116205 від 20 серпня 2012 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації від 07.06.2004 року № 113.
Також встановлено, що оригінал вищезазначеного Державного акт містять підчистку та дописк, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину, тому нотаріусом правомірно було відмовлено у видачі свідоцтва на право власності за законом.
Крім того, позивач пропустила строк для прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, оскільки у той момент коли помирала матір - ОСОБА_2, вона хворіла, і в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року знаходилась на амбулаторному лікуванні в лікарні КНП Деснянського районну м. Києва, де лікувала серце - даний факт підтверджує виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.03.2017 року.
У зв'язку з тим, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо суд задовольняє її позовні вимоги.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 ЦК.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року у п. 20 … у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.5 ст. 1268 незалежно від відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 10 додатку №1 до п.2.1. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 документом для реєстрації права власності може бути рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Щодо держанвих актів, згідно до ст. 17 Закону України від 01.07.2004 року № 1952 - IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Земельним кодексом України, який набрав чинності у 2002 році, встановлено, що форми державних актів на право власності на земельні ділянки затверджуються Кабінетом Міністрів України.Постановою КМ України від 03.06.2013 року № 483 Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами , затверджено нові форми державних актів, якими внесення будь-яких змін не передбачено.
Пунктом 2.9. Інструкції № 43 чітко зазначено, що при заповненні державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилалась позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо, суд її позовні вимоги задовольняє.
Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 15, 57-60, 88, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 327, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати причину пропуску ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини поважною, поновити строк для прийняття спадщини терміном у ДВА місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла 03.03.2015 року в с. Меньківка, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 1,2134 га (кадастровий номер 1825086200:01:000:0234) та земельну ділянку площею 0,9268 га (кадастровий номер 1825086200:06:000:0379) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Меньківська сільська рада, що належали померлій матері, ОСОБА_4 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 116205 від 20 серпня 2012 року, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 113 від 07.06.2004 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л. В. Свінцицький
Суд | Радомишльський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2017 |
Оприлюднено | 04.07.2017 |
Номер документу | 67428121 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Свінцицький Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні